Постанова № 56119600, 25.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2016 року № 826/20866/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ТОВ "Віндкрафт Україна", ПрАТ "Вітряний парк Очаківський", ТОВ "Сивашенергопром", ТОВ "Біогазенерго", ТОВ "АПК "Євгройл, ПАТ "Кіровоградолія", ТОВ "Смілаенергопромтранс", ПП "МПП "Латекс", ТОВ "ЛНК, ПрАТ "Оріль-Лідер", ТОВ "ТІС-Еко", ТОВ "Акванова Гідроресурс", ТОВ "Альтен-інвест", ТОВ "Вінниця-енергосервіс", ТОВ "ВінСолар": СЕС с. Трибусівка, Вінницька обл. (1 черга), СЕС с. Трибусівка, Вінницька обл. (2 черга), ТОВ "Геліос Енерджі", ТОВ "Гранд Солар" (1 пусковий комплекс 1 черги Чорноминської СЕС), ТОВ "Грін Агро Сервіс", ТОВ "Екосолар Інвест", ТОВ "Екотехнік-Ярмолинці": СЕС с. Ясенівка, Хмельницька обл. (1 черга), СЕС с. Ясенівка, Хмельницька обл. (2 черга), Підприємство "Енергогарант" у формі ТОВ, ТОВ "Енергоінвест": Гальжбіївська СЕС, Слобода-Бушанська СЕС, СЕС Гальжбіївка-2, ТОВ "Євросолар", ЗЕА "Новосвіт": Гордашівська СЕС, Цекинівська СЕС, Цекинівська СЕС N 2 (1 - 3 черги), Цекинівська СЕС N 2 (4 - 5 черги), Цекинівська СЕС N 3, СЕС "Озірна", ФГ "Омельяненко", ТОВ "Праймвуд", ТОВ "Ренджи Бершадь", ТОВ "Ренджи Томашпіль", ТОВ "Ренджи Тростянець": ФЕС с. Глибочок, Вінницька обл. (1 черга), ФЕС с. Глибочок, Вінницька обл. (2 черга 1 пусковий комплекс), ТОВ "Самбірська сонячна станція, ТОВ "Самбірська сонячна станція-2", ТОВ "Солар Квант", ТОВ "Солар Парк Підгородне", ТОВ "Соларенерго", ТОВ "Сонячна електростанція "Богородчанська-1", ТОВ "Сонячна енергія ПЛЮС": СЕС "СЕ-1", СЕС "СЕ-2", ТОВ "Стар Південь Енерго", ТОВ "Теплодар Піві", ТОВ "ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ", ТОВ "Біоенергопродукт", Підприємство "Енергогарант" у формі ТОВ, ТОВ "Біоенергопродукт": СЕС за адресою м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 33, СЕС Глещава-1, СЕС Глещава-2, СЕС Глещава-3, СЕС Микулинці-1, СЕС Микулинці-2, ТОВ "Вест Ойл Груп", ТОВ "Вінниця-енергосервіс", ТОВ фірма "Гріль", ТОВ "Завод "Галичина", ТОВ "Менеджес Україна", ТОВ "ЧИСТА ЕНЕРГІЯ-2011", ТОВ "Агропроменерго", ПП "Агропром-енерго", ТОВ "Аква Вітта", ТОВ "Акванова Інвестмент": Більче-Золотецька ГЕС, Новошицька ГЕС, ПАТ "Альтен", КП "Компанія "Вода Донбасу", ТОВ "ГК Енергоперспектива": Кам'янець-Подільська ГЕС, Кочубіївська ГЕС, Цибулівська ГЕС, ТОВ "Гідроенергія-1", ТОВ "Гідроенергоінвест": Бобрівська ГЕС, Гайворонська ГЕС, Краснохутірська ГЕС, Мартинківська ГЕС, Новоархангельська ГЕС, Сутиська ГЕС, Тернівська ГЕС, ТОВ "Гідроресурс-К": Кривоколінська ГЕС, Лисянська ГЕС, ФОП ОСОБА_4, ТОВ "БТК "Едельвейс", ТОВ "Енергія Карпат", ТОВ "Енергія - 1", ТОВ "Енергоактив-1", ТОВ "Енергоінвест", ПП "Енерголісбуд-2008", ТОВ "Житомир Авто Інтернешнл", ТОВ "Житомиркомунсервіс", ПАТ "Закарпаттяобленерго", ПАТ "Західенерго" "Ладижинська ГЕС", ТОВ "Зелена технологія", ПП "Комерцконсалт", ТОВ "Компанія Гідроенерго": Березівська ГЕС, Савранська ГЕС, ПП "Маяк", ФОП ОСОБА_7: Пробійнівська ГЕС, Пробійнівська ГЕС N 2, ЗЕА "Новосвіт", ТОВ "Подільська енергетична компанія": Білоусівська ГЕС, Браїлівська ГЕС, Гутівська ГЕС, Кам'янобрідська ГЕС, Політанківська ГЕС, Трубіївська ГЕС, Чапаєвська ГЕС, ТОВ "Райенерго", ПАТ "Сумиобленерго", ТОВ "Топольки", ТОВ "Український енергетичний розвиток", ПП "Укрелектробуд", ТОВ "Укртрансрейл": Хрінницька ГЕС, Чорторийська ГЕС, ПАТ "Чернігівобленерго", ТОВ "Чуднівська ГЕС"провизнання нечинною та скасування постанови від 06.08.2015 № 2140

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання нечинною та скасування постанови від 06.08.2015 № 2140.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2015 року залучено до участі по справі № 826/20866/15 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача виробників електричної енергії з альтернативних джерел (відповідно до переліку наведеному у додатку до постанови НКРЕКП від 06.08.2015 № 2140).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова встановлює для окремих категорій виробників невиправдані, необгрунтовані, надмірні, непояснювальні та нерозумні тарифи, що призводить, безумовно для збільшення тарифів для споживачів, якими у тому числі, є позивач. Також позивач посилався на те, що орган, який ухвалив оскаржувану постанову є нелегітимним, а акт правового регулювання ухвалений ним нікчемним.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є актом індивідуальної дії, оскільки встановлює права та обов'язки лише виробників електричної енергії з альтернативних джерел, у той час, як позивач не є суб'єутом на якого поширюється дія постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2140 від 058.08.2015. Також відповідач зазначив про те, що постанова № 2140 від 058.08.2015 була ним прийнята в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд, заслухавши у судовому засіданні позивача, представників відповідача та третіх осіб ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача , суд, -

В С Т А Н О В И В:

06.08.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 2140 "Про встановлення на липень 2015 року тарифів на електричну енергію, продану в Оптовий ринок електричної енергії України виробникам, яким НКРЕКП встановила "зелений" тариф та додатковий платіж для компенсації недоотриманих коштів", якою відповідно до Закону України "Про електроенергетику", Указу Президента України № 715 від 10.09.2014 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", згідно з положеннями Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України, ураховуючи постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2060 від 23.07.2015 та подання Розпорядника системи розрахунків (лист ДП "Енергоринок" № 32/32-8999 від 06.08.2015) установлено на липень 2015 року тарифи на електричну енергію, продану в Оптовий ринок електричної енергії України виробникам, яким Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановила "зелений" тариф та додатковий платіж для компенсації недоотриманих коштів, згідно з додатком.

ОСОБА_1 не погоджуючись з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2140 від 06.08.2015, вважаючи її протиправною, та такою, що підлягає скасуванню звернувся з позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердженого указом Президента України № 712/2014 від 10.09.2014 встановлено, що НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Підпунктами 1, 5 пункту 3 зазначеного Положення встановлено, що основними завданнями НКРЕКП є: державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.

Згідно з підпунктом 7 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердженого указом Президента України № 712/2014 від 10.09.2014 НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань установлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання.

Відповідно до пункту 13 зазначеного Положення рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Згідно з абзацом 5 частини першої статті 12 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що основним завданням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема,є забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці в межах повноважень, визначених законодавством.

Постановою № 2140 від 06.08.2015 встановлено на липень 2015 року тарифи на електричну енергію, продану в Оптовий ринок електричної енергії України виробникам, яким НКРЕКП встановила "зелений" тариф та додатковий платіж для компенсації недоотриманих коштів.

Таким чином, вказана постанова була прийнята відповідачем у межах повноважень та у спосіб встановлений чинним законодавством.

Посилання позивача на протиправність Указу Президента України № 712/2014 від 10.09.2014 не приймаються судом, з огляду на те, що вказаний Указ є чинним, а надання йому оцінки виходить за межі заявлених позовних вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, дія, бездіяльність та рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В постанові Верховного Суду України № 21-1115во10 від 10.04.2012 зазначено наступне: "суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням".

Отже, під час розгляду справи адміністративної юрисдикції, позивач повинен зазначити, які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України К/800/30785/13 від 01.10.2013.

З аналізу постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2140 від 06.08.2015 "Про встановлення на липень 2015 року тарифів на електричну енергію, продану в Оптовий ринок електричної енергії України виробникам, яким НКРЕКП встановила "зелений" тариф та додатковий платіж для компенсації недоотриманих коштів" вбачається, що вона не є юридично значеною для позивача з огляду на те, що позивач не є виробником електричної енергії, а отже вказано постанова не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки.

Як на обґрунтування наявності порушеного права позивач посилається на те, що оскаржувана постанова встановлює для окремих категорій виробників невиправдані, необґрунтовані, надмірні, непояснювальні та нерозумні тарифи, що може призвести до збільшення тарифів для споживачів, у тому числі, позивача.

Водночас, доказів на підтвердження факту підвищення тарифу на електричну енергію для споживачів внаслідок саме прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, позивачем суду надано не було.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов