Постанова № 56119506, 24.02.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року справа № 823/5429/15

11 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

представника позивача - Власенка П.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод" до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування вимоги,

встановив:

21 грудня 2015 року до суду з позовною заявою звернулося публічне акціонерне товариство "Жашківський маслозавод" (далі - позивач), в якій просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-01-11 від 05 жовтня 2015 року, що винесена Жашківським відділенням Уманської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана вимога прийнята з порушенням процедури її прийняття, а саме: відповідач не провів документальної перевірки для визначення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та не визначив суми недоїмки станом на 01.10.2015 на підставі картки особового рахунку позивача.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити та додатково зазначив, що форма вимоги не відповідає чинному законодавству.

Відповідач, повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заперечення проти адміністративного позову, мотивовані тим, що оскаржувана вимога сформована на підставі даних Жашківського відділення Уманської ОДПІ, згідно з якими станом на 30.09.2015 недоїмка позивача зі сплати єдиного внеску становить 693 716 грн 19 коп.; розгляд справи просить провести без участі представника Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Публічне акціонерне товариство "Жашківський маслозавод", ідентифікаційний код 00447793, зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа 01.09.1999 та перебуває на обліку у відповідача з 06.10.1999.

05 жовтня 2015 року за № Ю-01-11 Жашківським відділенням Уманської ОДПІ сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), в якій зазначено, що станом на 30.09.2015 заборгованість публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод" зі сплати єдиного внеску становить 693 716 грн 19 коп.

Дана вимога, у відповідності до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскаржена позивачем в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Черкаській області та до Державної фіскальної служби України.

Рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області від 29.10.2015 № 22074/23-00-10-0210 та Державної фіскальної служби України від 04.12.2015 № 25941/6/99-99-10-01-07-25 вимогу Уманської ОДПІ (Жашківське відділення) № Ю-01-11 від 05.10.2015 про сплату боргу (недоїмки) залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення є Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 вищевказаного закону, є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Єдиний внесок, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нараховується для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з статтею 9 вказаного закону єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 4 цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Аналогічні положення закріплені також в Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція).

У разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції (абзац 2 пункт 2 розділ VI Інструкції).

Відповідно до пунктів 3-4 розділу VI Інструкції фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень, і, окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вона є виконавчим документом. Сума боргу у ній проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Основною вимогою для такого рішення податкового органу є узгодженість визначеного зобов'язання. Самостійно задекларовані суми не підлягають оскарженню.

Фіскальний орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції. При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у фіскальному органі. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у фіскальному органі.

Як свідчать дані інформаційної системи Жашківського відділення Уманської ОДПІ, станом на 30.09.2015 у позивача обліковувалася заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 693 716 грн 19 коп.

Доводи позивача, стосовно того, що нарахування єдиного внеску має здійснюватися виключно за наслідками відповідної перевірки, спростовується вищенаведеними нормами закону, а посилання позивача на невідповідність форми оскаржуваного рішення встановленим вимогам в даному випадку не є самостійною підставою для скасування вимоги у зв'язку з фактичною наявністю у позивача заборгованості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови складений та підписаний 25 лютого 2016 року.