Ухвала суду № 56100647, 25.02.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/6909/14-ц Номер провадження 22-ц/786/763/16Головуючий у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.,

суддів Хіль Л.М., Чічіля В.А.

при секретарі Колодюк О.П.

за участі представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 20 травня 2014 року про забезпечення позову

по справі за позовом Полтавського товариства з додатковою відповідальністю «Рубін» до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та відновлення права власності,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року ПТДВ «Рубін» звернулось до суду із вказаним позовом та просило визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29 жовтня 2013 року, зареєстрований за №1119 та укладений з ОСОБА_3; відновити та визнати за ними право власності на нежитлове приміщення площею 57,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Разом з позовною заявою ПТДВ «Рубін» подало заяву про забезпечення позову, у якій просило накласти заборону на здійснення дій по відчуженню нерухомого майна у вигляді нежитлового приміщення площею 57,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 та накласти заборону реєстраторам на здійснення перереєстрації вказаного нерухомого майна.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20 травня 2014 року заяву ПТДВ «Рубін» про забезпечення позову задоволено.

Заборонено будь-яким особам здійснювати дії по відчуженню нерухомого майна в будинку АДРЕСА_1 у вигляді нежитлового приміщення площею 57,7 кв.м., що становить 1/10 частину будинку та заборонено реєстраторам нерухомого майна здійснювати перереєстрацію вказаного нерухомого майна.

В апеляційному порядку вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_3, просив скасувати її та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову ПТДВ «Рубін» шляхом заборони відчуження та перереєстрації спірного нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії. Відповідно до ч.2 ст. 152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо безпідставності забезпечення позову у вказаній справі.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом першої інстанції встановлено наявність спору між сторонами по справі. Окрім того, місцевий суд вірно зазначив, що предметом спору є нерухоме майно в будинку АДРЕСА_1 у вигляді нежитлового приміщення площею 57,7 кв.м., що становить 1/10 частину будинку, а тому невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим або ускладнити виконання рішення суду, у разі її відчуження відповідачем.

Таким чином, ухвала місцевого суду є вмотивованою та такою, що враховує ризики, пов'язані з можливим відчуженням спірного нерухомого майна відповідачем.

При цьому, забезпечення позову шляхом заборони його відчуження та здійснення перереєстрації, як тимчасовий захід, не перешкоджає її власнику на реалізацію права на вільне володіння та користування своєю власністю.

Посилання апелянта на судові рішення, якими встановлена правомірність та законність набуття ним права власності на спірне нежитлове приміщення є необґрунтованими, оскільки ці рішення ухвалені після постановлення оскаржуваної ухвали.

Безпідставними є доводи про те, що місцевий суд не пересвідчився у праві ПТДВ «Рубін» на звернення до суду із позовом про визнання права власності на рухоме майно.

Так, згідно зі ст. 3 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 16 ч.1 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Рішенням Октябрськго районного суду м. Полтави від 16 грудня 2014 року, що набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог ПТДВ «Рубін» до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та відновлення права власності відмовлено.

ОСОБА_3 вказує, що на сьогоднішній день оскаржувана ухвала перешкоджає йому, як законному власнику нежитлового приміщення, користуватися, розпоряджатися і володіти ним, проте, із заявою до місцевого суду про скасування заходів забезпечення позову він не звертався.

Відповідно до ст. 154 ч. 3, 6 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що у задоволенні позову ПТДВ «Рубін» було відмовлено, то наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову у спосіб, визначений ст. 154 ЦПК України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про забезпечення позову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже відсутні підстави для скасування або зміни ухвали, які передбачені ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 20 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: ---///--- О.Ю. Кузнєцова

Судді ---///--- Л.М. Хіль

---///--- В.А. Чічіль

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова