Постанова № 56097038, 25.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2016 року Справа № 904/2320/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 131/1001 від 12.05.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 709/2-14 від 01.07.2015р.;

представник товариства з обмеженою відповідальністю Зерниця у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради Аульський водовід, товариства з обмеженою відповідальністю Зерниця та публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2016р. за заявою комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради Аульський водовід про заміну вибулої сторони правонаступником по справі №904/2320/14

за позовом публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго, м.Дніпропетровськ

до комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради Аульський водовід, смт. Кринички, Дніпропетровська область

про стягнення 72 671 540, 76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015р. по справі №904/2320/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2015р., стягнуто з комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради Аульський водовід (далі КП Аульський водовід) на користь публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго (далі ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго) 71 167 221, 86 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 374 729, 63 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 2 543 299, 02 грн. 3% річних, 13 976 476, 35 грн. інфляційних втрат та 73 080, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

25.03.2015р. господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015р. по справі №904/2320/14 видано наказ.

30.11.2015р. КП Аульський водовід подано до господарського суду Дніпропетровської області заяву про заміну вибулої сторони правонаступником, в якій відповідач просив суд замінити КП Аульський водовід по справі №904/2320/14 правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю Зерниця (далі ТОВ Зерниця).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2016р. по справі №904/2320/14 (суддя Рудовська І.А.) замінено КП Аульський водовід по справі №904/2320/14 правонаступником ТОВ Зерниця.

Задовольняючи заяву про заміну вибулої сторони правонаступником господарський суд виходив з того, що відповідачем надіслано на адресу позивача повідомлення №б/н від 27.11.2015р. про переведення боргу, що підтверджується описом вкладення до цінного листа; укладений між КП Аульський водовід та ТОВ Зерниця договір про переведення боргу №1 від 01.06.2015р. не суперечить вимогам ст. ст. 520 - 521 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з ухвалою суду, КП Аульський водовід звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2016р. по справі №904/2320/14 та прийняти нову, якою в задоволенні заяви про заміну вибулої сторони правонаступником відмовити.

В апеляційній скарзі КП Аульський водовід посилається на те, що договір між КП Аульський водовід та ТОВ Зерниця про переведення боргу №1 від 01.06.2015р. розірвано 04.01.2016р.; представник КП Аульський водовід, що приймав участь в судовому засіданні, не знав про розірвання договору про переведення боргу №1 від 01.06.2015р.; відповідно ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобовязанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, тоді як в даному випадку згоди кредитора отримано не було, що стало підставою для розірвання договору про переведення боргу №1 від 01.06.2015р.

Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ Зерниця звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2016р. по справі №904/2320/14 та прийняти нову, якою в задоволенні заяви КП Аульський водовід про заміну вибулої сторони правонаступником відмовити.

В апеляційній скарзі ТОВ Зерниця посилається на те, що договір про переведення боргу №1 від 01.06.2015р. між КП Аульський водовід та ТОВ Зерниця розірвано 04.01.2016р.; відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України згоди кредитора на заміну боржника іншою особою отримано не було; суд першої інстанції не пересвідчився в наявності узгодження кредитором переведення боргу від боржника; твердження суду про відповідність договору про переведення боргу №1 від 01.06.2015р. вимогам ст. ст. 520 - 521 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки наявність повідомлення кредитора не означає отримання його згоди.

Не погодившись з ухвалою суду, ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2016р. по справі №904/2320/14; стягнути з КП Аульський водовід на користь ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 378, 00 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго посилається на те, що позивачу не було відомо про укладення між КП Аульський водовід та ТОВ Зерниця договору про переведення боргу №1 від 01.06.2015р, тоді як за приписами ст. 520 Цивільного кодексу України, ст. 25 Господарського процесуального кодексу України переведення боргу допускається лише за згодою кредитора; боржник до ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго не звертався, узгоджень на переведення боргу та заміну боржника ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго не надавало, договорів про переведення боргу не підписувало; 28.09.2012р. господарським судом Дніпропетровської області відносно боржника порушено провадження у справі №34/5005/787/2012 про банкрутство, тому керівник КП Аульський водовід відповідно п. 13 ст. 13 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом зобовязаний був погодити з розпорядником майна укладання договору про переведення боргу; договір про переведення боргу №1 від 01.06.2015р. підписаний зі сторони боржника КП Аульський водовід директором ОСОБА_3, проте, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ОСОБА_3 був обраний на посаду керівника підприємства 30.06.2015р., тобто, договір підписаний особою, яка не мала законних повноважень на підписання договору; переведення боргу за спожиту електроенергію боржником на іншу особу позбавляє ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго прав, встановлених Законом України Про електроенергетику та ПКЕЕ, а саме, інструментів впливу на боржника щодо погашення існуючої заборгованості (обмеження та відключення електроенергії), а також щодо не накопичення боржником нової заборгованості (відмова у збільшенні договірних величин споживання електроенергії та обмеження і відключення електроенергії); ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго за період з 27.11.2015р. по 27.01.2016р. повідомлення від боржника про переведення боргу не надходило.

25.02.2016р. представник ТОВ Зерниця у судове засідання не зявився.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду про призначення судового засідання надіслана ТОВ Зерниця за повідомленою ним суду поштовою адресою та за місцезнаходженням підприємства.

Враховуючи, що строк розгляду апеляційної скарги, встановлений ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, спливає 29.02.2016р., клопотань про продовження строку розгляду апеляційної скарги та про відкладення розгляду справи від ТОВ Зерниця не надходило, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТОВ Зерниця можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника ТОВ Зерниця.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

01.06.2015р. між КП Аульський водовід (первісний боржник) та ТОВ Зерниця (новий боржник) укладений договір №1 про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник переводить свій борг (обов'язки) за договором про постачання електричної енергії за державні кошти №10 ЦТ1 від 26.02.2013р., укладеним між первісним боржником та ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго (кредитор), а новий боржник заміняє первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище договору (основний договір), і приймає на себе обов'язки щодо сплати кредиторові суми грошового боргу в розмірі 71 167 221, 86 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 374 729, 63 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 2 543 299, 02 грн. 3% річних, 13 976 476, 35 грн. інфляційних втрат, 73 080, 00 грн. судового збору, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015р. по справі № 904/2320/14 (п. 1.1 договору).

Посилаючись на договір про переведення боргу №1 від 01.06.2015р. КП Аульський водовід подало заяву про заміну вибулої сторони правонаступником та просило суд замінити КП Аульський водовід по справі №904/2320/14 правонаступником - ТОВ Зерниця.

В заяві про заміну вибулої сторони правонаступником КП Аульський водовід зазначає про повідомлення ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго листом №б/н від 27.11.2015р. про переведення боргу на ТОВ Зерниця, що підтверджується описом вкладення до цінного листа (т.3 а.с.41).

В п. 6-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України розяснено, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено порядку розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. Однак з огляду на приписи ч. 1 ст. 25 цього Кодексу та ч. 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження розгляд відповідних заяв, поданих у справах зі спорів, що вирішувалися господарським судом, належить до повноважень названого суду. Відповідний розгляд здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб'єктного складу учасників процесу, передбачених згаданою нормою Закону України Про виконавче провадження (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника).

Згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно ч. 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

В статті 525 Цивільного кодексу України зазначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 Цивільного кодексу України).

Стаття 520 Цивільного кодексу України не містить вказівок стосовно того, в якій формі має бути виражена згода кредитора. Як правило, згода кредитора виражається двома способами: шляхом підписання кредитором договору відступлення права вимоги (цей договір стає трьохстороннім) або шляхом надання кредитором відповідного листа, повідомлення, тощо.

Пунктом 1.3 договору №1 від 01.06.15р. про переведення боргу, укладеного між КП Аульський водовід та ТОВ Зерниця, передбачено, що відповідно до приписів ст. 520 Цивільного кодексу України первісний боржник зобов'язується погодити у кредитора заміну боржника у зобов'язанні.

ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго узгоджень на переведення боргу та заміну боржника не надавало, договорів про переведення боргу не підписувало.

Зі змісту повідомлення боржника від 27.11.2015р. вбачається, що боржник повідомляє стягувача про укладення договору про переведення боргу №1 від 01.06.2015р. та не вимагає погодження з боку ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго.

Суд першої інстанції не пересвідчився в наявності узгодження кредитором переведення боргу від боржника, а пославшись на направлення позивачу повідомлення №б/н від 27.11.2015р. про переведення боргу, не звернув увагу на те, що за описом вкладення до цінного листа кредитору направлено повідомлення та укладений договір про переведення боргу №1 від 01.06.2015р., що суперечить вимогам ст. 520 Цивільного кодексу України, оскільки повідомлення кредитора не означає отримання його згоди.

Відповідно ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В підтвердження ненадходження повідомлення боржника про переведення боргу стягувач надавав суду довідку №4883/1015 від 27.01.2016р., виписку з журналу реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції.

Боржник належним чином не довів суду отримання стягувачем поштового відправлення від 30.11.2015р. з описом вкладення в цінний лист.

В матеріалах справи відсутні докази отримання кредитором повідомлення боржника про переведення боргу та докази надання згоди на укладення договору про переведення боргу.

За правилами ст. 520 Цивільного кодексу України переведення боргу допускається лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачене законом, тому заява КП Аульський водовід про заміну вибулої сторони правонаступником не підлягає задоволенню.

Крім того, 04.01.2016р. між КП Аульський водовід (первісний боржник) та ТОВ Зерниця (новий боржник) укладено договір про розірвання договору №1 від 01.06.2015р. про переведення боргу, за умовами якого боржником за зобовязаннями перед ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго за договором про постачання електричної енергії за державні кошти №10 ЦТ1 від 26.02.2013р. щодо сплати 71 167 221, 86 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 374 729, 63 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 2 543 299, 02 грн. 3% річних, 13 976 476, 35 грн. інфляційних втрат, 73 080, 00 грн. судового збору, що підтверджені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015р. по справі №904/2320/14, є КП Аульський водовід.

З огляду на вищевикладене, господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування прийнятої ухвали.

Щодо апеляційної скарги ТОВ Зерниця, то в даному випадку апеляційну скаргу подано особою, яка не брала участі при розгляді справи в суді першої інстанції, але яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обовязки, тому апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен зясувати наявність правового звязку між скаржником і сторонами у справі.

Згідно ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції, встановлено, що судом вирішені питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі, оскільки у випадку заміни боржника правонаступником ТОВ Зерниця буде боржником перед ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго за зобовязаннями по сплаті грошових коштів за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015р. по справі №904/2320/14.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вирішити згідно з загальними правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України питання про розподіл господарських витрат, пов'язаних з розглядом апеляційних скарг, поклавши їх на відповідача, враховуючи, що в задоволенні заяви КП Аульський водовід про заміну вибулої сторони правонаступником слід відмовити, та стягнути з КП Аульський водовід на користь ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго та ТОВ Зерниця витрати по сплаті судового збору за апеляційними скаргами.

Керуючись ст. ст. 25, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради Аульський водовід, смт. Кринички, Дніпропетровська область задовольнити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Зерниця, м.Дніпропетровськ задовольнити.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго, м. Дніпропетровськ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2016р. по справі №904/2320/14 про заміну вибулої сторони правонаступником скасувати.

В задоволенні заяви комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради Аульський водовід, смт. Кринички, Дніпропетровська область про заміну вибулої сторони правонаступником відмовити.

Стягнути з комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради Аульський водовід, смт. Кринички, Дніпропетровська область на користь товариства з обмеженою відповідальністю Зерниця, м. Дніпропетровськ 1 378, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради Аульський водовід, смт. Кринички, Дніпропетровська область на користь публічного акціонерного товариства ДТЕК Дніпрообленерго, м. Дніпропетровськ 1 378, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А.Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 25.02.2016р.)