Ухвала суду № 56094037, 25.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 лютого 2016 рокусправа № 804/15793/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Туркіна Л.П.

перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у справі № 804/15793/15

за поданням Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Крона»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року подання Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повернуто.

Не погодившись із вищезазначеним судовим рішенням, Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2016 року апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано заявнику апеляційної скарги строк для усунення недоліків до 19.02.2016 року, а саме: сплатити судовий збір у встановленому розмірі і надати документ про його сплату.

23.02.2016 року до суду надійшло клопотання ДПІ про звільнення від сплати судового збору. Посилаючись на приписи ст..88 КАС України, скаржник вказує на відсутність фінансування щодо сплати судового збору та наполягає на наявності гарантованого Конституцією України права на апеляційне оскарження рішення суду.

Дослідивши надане скаржником клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок сплати судового збору та підстави звільнення від сплати судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір». Приписами ст.5 вказаного Закону (в редакції чинній на момент звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою), встановлено пільги щодо сплати судового збору, а саме - визначено коло осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Зі змісту статті 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що органи Державної фіскальної служби України не належать до переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору. Суд, як державний орган, що здійснює правосуддя у встановленому законом процесуальному порядку, керуючись принципом законності, відповідно до якого суд приймає рішення з чітким дотриманням норм Конституції України та законів України, не наділений повноваженнями щодо розширення переліку осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, або у будь-який інший спосіб встановлювати пільги щодо справляння судового збору.

Доводи скаржника щодо ст.ст. 55, 129 Конституції України та ст.ст. 6, 7 КАС України, як на підставу звільнення від сплати судового збору суд відхиляє, оскільки даними нормами передбачено право особи на судовий захист. Суд не заперечує наявність у скаржника права на звернення до суду та в будь-якому випадку не обмежує його, проте порядок звернення до апеляційного адміністративного суду визначений Кодексом адміністративного судочинства України та встановлює чіткі вимоги до апеляційної скарги, зокрема щодо сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони по справі, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Звільнення особи від сплати судового збору, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.

Визначення майнового стану сторони є оціночним, та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони, проте обмежене фінансування бюджетної установи, або відсутність відокремленого виду видатків у відповідному кошторисі, не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, оскільки свідчать не про скрутний фінансовий стан сторони по справі, а про відсутність належної взаємодії між державними органами під час бюджетного процесу.

За наявності відповідних коштів позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду, подавши клопотання про поновлення відповідного строку та надавши докази, що підтверджують факт відсутності коштів та вжиття заходів, направлених на отримання останніх.

За таких обставин, суд не має права на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору, без наявності достатніх та обґрунтованих підстав, всупереч вимог чинного законодавства. Підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору скаржниками не наведено.

З огляду на те, що скаржником не надано документу про сплату судового збору в належному розмірі, вбачається, що відповідачем не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2016 року.

Згідно ч.5 ст.189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційну скаргу слід повернути.

Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у справі № 804/15793/15 - повернути.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Суддя: Л.П.Туркіна