Ухвала суду № 56094041, 16.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2016 рокусправа № 804/2590/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року у справі № 804/2590/14 за позовом Приватного підприємства «Агропром-2000» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Агропром-2000» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.11.2013 р. №0005632201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що здійснював господарську діяльність із суб'єктами господарювання на підставі належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують придбання товару, сплату на користь зазначеного підприємства коштів (з урахуванням податку), та отриманих податкових накладних. Посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних для підтвердження транспортування придбаного товару позивач вважає необґрунтованим з огляду на перевезення такого товару власним транспортом. Крім того вказує, що 22.01.2015 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 р. у справі №804/12807/13-а скасував, а позов ПП "Агропром-2000" задовольнив, скасувавши податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного уп равління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002782201 від 23.09.2013р. , похідним від якого є податкове повідомлення-рішення № 0005632201 від 25.11.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0005632201 від 25.11.2013 року.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що надані позивачем до перевірки документи є первинними у розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та повністю підтверджують факт здійснення операцій, і , відповідно, право платника податку на включення до податкового кредиту вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані позивачем при здійсненні господарської діяльності.

Крім того, зазначив, що висновки щодо порушення платником податків податкового законодавства відповідач зробив не на підставі отриманих під час перевірки первинних документів та їх невідповідності вимогам законодавства, а на підставі інформації інших актів перевірок про порушення контрагентами позивача податкової дисципліни. Разом з тим, чинне податкове законодавство не покладає на платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування.

Суд також послався на наявність постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 року, якою скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.09.2013 року №0002782201.

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги факт того, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах. Тільки та господарська операція, яка фактично відбулась, створює відповідні правові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат.

Між тим, у позивача відсутні товарно-транспорті накладні на підтвердження здійснення перевезення придбаного товару, а інформація з актів перевірок контрагентів позивача - ТОВ "Магеллангруп", ПП "Вікторія-2007", ПП "Оптметпромторг", ТОВ "Імтрейдгруп", ПП "Агрохім-Альянс", ПП "Дніпрохім-Інвест", ТОВ ПФК "Столиця", свідчить про порушення останніми податкової дисципліни.

Особа, що подала апеляційну скаргу також вказує, що позивач не мав права вести податковий облік як підприємство-сільхозвиробник, платник фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки не відповідав критеріям, визначеним у Податковим кодексом України.

У судовому засіданні представник відповідача доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав в повному обсязі. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Агропром-2000" зареєстровано 12.05.2000 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, є сільськогосподарським підприємством та суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Агропром-2000" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 418/49/04-03-22-01-08, в якому встановлені наступні порушення:

- п. 187.1 ст. 187, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України - ПП "Агропром-2000" завищені показники у рядку І скорочених декларацій "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім імпорту товарів" на загальну суму 657 114,00 грн., в тому числі січень 2011 року - 242 085,00 грн., лютий 2011 року - 289 232,00 грн., травень 2011 року - 60 047,00 грн., серпень 2011 року - 1715,00 грн., вересень 2011 року - 27 615,00 грн., жовтень 2011 року - 36 420,00 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України - ПП "Агропром-2000" занижені показники у рядку 1 загальних декларацій "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 % крім імпорту товарів" на загальну суму 657 114,00 грн., в тому числі січень 2011 року - 242 085.00 грн., лютий 2011 року - 289 232,00 грн., травень 2011 року - 60 047,00 грн., серпень 2011 року - 1715.00 грн., вересень 2011 року - 27 615,00 грн., жовтень 2011 року - 36 420.00 грн.;

- п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168,. п. 123.2 ст. 123, п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198,. п. 209.2 ст. 209, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - ПП "Агропром-2000" безпідставно включено до складу податкового кредиту податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ "Магелангруп", ПП "Вікторія-2007", ПП "Оптметпромторг", ТОВ "Імтрейдгруп", ПП "Агрохім-Альянс", ПП "Дніпрохім-Інвест", ТОВ ПФК "Столиця" на загальну суму 795 838 грн., в тому числі: вересень 2010 року - 98000 грн., жовтень 2010 року - 70000 грн., лютий 2011 року - 432 075 грн., липень 2011 року - 54 970 грн., жовтень 2011 року - 26 280 грн., березень 2012 року - 42 000 грн., травень 2012 року - 45 100 грн., вересень 2012 року - 27413 грн.:

- п. 209.6, п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого підлягає нарахуванню сума ПДВ в розмірі 1 803 181 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002782201 від 23.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 166 695,00 грн.

27.09.2013 р. ПП "Агропром-2000" звернулось до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зі скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 року №0002782201.

Водночас, 30.09.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 року №0002782201.

За результатами розгляду скарги ПП "Агропром-2000", Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняло рішення від 25.11.2013 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ від 23.09.2013 року № 0002782201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 7500 грн (6000 грн. - основний платіж, 1500 - штрафна санкція), а в іншій частині скаргу платника податків залишено без задоволення. На підставі зазначеного винесено нове податкове повідомлення-рішення від 25.11.2013 р. №0005632201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 159 195,00 грн.. Отже, назване податкове повідомлення-рішення є похідним від податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 року № 0002782201.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Факт формування показників податкового обліку позивача, на підставі документів первинного бухгалтерського обліку підприємства та надання їх до перевірки, відповідач не спростовує.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач послався на відсутність доказів транспортування отриманого позивачем від контрагентів товару, що за наявності відомостей про порушення податкового законодавства контрагентами позивача, на думку податкового органу, підтверджує нереальність здійснення господарських операцій.

Відповідач також зазначив, що позивач не мав права вести податковий облік як підприємство-сільхозвиробник, платник фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки не відповідав критеріям, визначеним у ч.1ст.2 закону « Про фіксований сільськогосподарський податок» та ст..301 ПК України.

Колегія суддів з такими доводами погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду справи № 804/12807/13-а за позовом приватного підприємства «Агропром-2000» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 року № 0002782201, судом встановлено, що «позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави використання у 2012р. спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств, оскільки судом під час розгляду справи встановлена безпідставність тверджень податкового органу про завищення позивачем у 2011р. урожайності соняшника та кукурудзи, та підтверджено факт правомірності визначення позивачем фактичного відсотку реалізації сільськогосподарської продукції за 2011р. на рівні 100%, а також позивач мав усі визначені чинним законодавством підстави для визначення об'єкта оподаткування та формування податкового кредиту з урахуванням показників сум ПДВ, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагентів - ТОВ «Магелангруп», ПП «Вікторія-2007», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Імтрейдгруп», ПП «Агрохім-Альянс», ПП «Дніпровім-Інвест», ТОВ ПФК «Столиця».

Суд також встановив, що податковим органом зроблено неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ «Магелангруп», ПП «Вікторія-2007», ПП «Оптметпромторг», ТОВ «Імтрейдгруп», ПП «Агрохім-Альянс», ПП «Дніпровім-Інвест», ТОВ ПФК «Столиця», протягом перевіряємого періоду.

Отже, висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства, викладені в акті перевірки № 418/49/04-03-22-01-08 від 02.09.2013 року, спростовано у судовому порядку.

Зазначене є підставою для скасування податкового повідомлень-рішень, винесених на підставі названого акту перевірки.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Крім того, відповідно до положень п.4 Розділу VIII Порядку

оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 21.10.2015 р. №916 (далі-Порядок), контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002782201 від 23.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 166 695,00 грн.

27.09.2013 р. позивач звернувся за його оскарженням до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Водночас, 30.09.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2013 року №0002782201. За результатами розгляду позовної заяви позивача у першій та апеляційній інстанціях, 22.01.2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 р. у справі №804/12807/13-а скасовано, позов ПП "Агропром-2000" задоволено, скасовано спірне податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного уп равління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002782201 від 23.09.2013р.

Між тим, податковий орган, всупереч положенням вищезазначеного Порядку, розглянув в адміністративному порядку скаргу позивача, на підставі розгляду якої прийняв нове податкове повідомлення-рішення від 25.11.2013 р. №0005632201, що оскаржується позивачем у рамках даної адміністративної справи №804/2590/14, хоча повинен був таку заяву залишити без розгляду.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з огляду на законність постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року у справі № 804/2590/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвалу в повному обсязі складено 22.02.2016 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун