Постанова № 56090146, 18.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/466/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРК» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРК» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05 серпня 2014 року №0003022201 та №0003012201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми за господарськими операціями з ТОВ «Багатопрофільна компанія «Еко-Буд-Монтаж», ТОВ «Торговий дім «Орлан» та ТОВ «Спец Пром Лайн», оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 20 травня по 02 липня 2014 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТРК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено Акт від 09 липня 2014 року № 1477/22-00/30370381.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік у сумі 6 834 029 грн., та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 8 195 120 грн.

На підставі вищеозначеного Акту перевірки, 05 серпня 2014 року відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення: №0003012201, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 10 251 044 грн. та № 0003022201, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на загальну суму 12 292 680 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не наведено достатніх доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання спірних господарських операцій, доводили б невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою їх використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (яка має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податкового кредиту з податку на додану вартість.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Багатопрофільна компанія «Еко-Буд-Монтаж», ТОВ «Торговий дім «Орлан» та ТОВ «Спец Пром Лайн».

На підтвердження реальності господарських операцій із вказаними контрагентами, позивачем були надані копії первинних документів: Договори, додатки до них, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, кошториси, тощо.

Аналізуючи надані позивачем докази на підтвердження реальності господарських операцій, проведених з ТОВ «Багатопрофільна компанія «Еко-Буд-Монтаж», ТОВ «Торговий дім «Орлан» та ТОВ «Спец Пром Лайн», колегія суддів звертає увагу на таке:

До Вишгородської ОДПІ надійшов лист слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів в Одеській області, в якому зазначено, що 02.04.2014 Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32014160000000077 внесені відомості про кримінальне провадження та розпочато розслідування за фактом організації невстановленими особами діяльності підприємств за ознаками «фіктивності», внаслідок діяльності яких можливі втрати бюджету у розмірі понад 1,3 млрд. грн., за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 205 КК України та під №32014160000000077 внесені відомості про кримінальне правопорушення, і розпочато розслідування за фактом пособництва невстановленими особами, в ухиленні від сплати податків, з використанням в т.ч. ТОВ «Еко-Буд-Монтаж», за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України.

Також, до Вишгородської ОДПІ надійшла службова записка оперативного управління ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у Кївській області від 06.06.2014 №1489/1013-0701-14, в якій зазначено, що 21.03.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32014160000000061 внесені відомості про кримінальне провадження та розпочато розслідування за фактом організації невстановленими особами діяльності підприємств з ознаками «фіктивності» з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, реальнодіючим підприємствам України за неіснуючими господарськими операціями, що заподіяло велику матеріальну шкоду, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, а також під №32014160000000061 внесені відомості про кримінальне провадження та розпочато розслідування за фактом організації невстановленими особами діяльності підприємств з ознаками «фіктивності», в т.ч. ТОВ «Торговий дім «Орлан».

Крім того, на адресу Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів в Київській області від ДПІ у Печорському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов Акт від 22.08.2013 №874/26-55-22-01 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Спец Пром Лайн» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.05.2013 по 31.05.2013, в якому зазначено, що станом на дату складення Акту місцезнаходження (місця проживання) платника податків не встановлено. За результатами виходу за податковою (юридичною) адресою підприємство не розшукано.

В зв'язку із встановленням в ході перевірки позивача вказаних обставин, 29.09.2015 СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування за №32015110200000030, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за фактом ухилення від сплати податків у великих розмірах службовими особами ТОВ «ТРК».

Вказаним досудовим слідством, зокрема, була встановлена відсутність у підприємств ТОВ «Спец Пром Лайн», ТОВ «ЕКО-БУД-МОНТАЖ» та ТОВ «ТД «Орлан» основних засобів, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, яке необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. Підприємства за юридичною адресою або фактичною не знаходяться. Також слідством встановлено, що зазначені підприємства фактично не надавали послуг із технічного та сервісного обслуговування офісних приміщень на адресу ТОВ «ТРК» з використанням придбаних у контрагентів постачальників будівельних матеріалів та залучаючи субпідрядні організації. Крім того встановлено, що у підприємств ТОВ «Спец Пром Лайн», ТОВ «ЕКО-БУД-МОНТАЖ» та ТОВ «ТД «Орлан» відсутні умови для здійснення фінансово-господарської діяльності, а саме: немає необхідних дозволів (ліцензій), відсутні трудові та виробничі ресурси, а також можливість ведення бухгалтерського та податкового обліку з фіксацією господарських операцій у первинних документах постачальника, що свідчить про нездійснення операцій з реалізації товару та надання будівельно-монтажних робіт ТОВ «ТРК».

Також, в ході судового розгляду справи податковим органом було надано копію протоколу допиту в.о. директора ТОВ «ТРК» ОСОБА_4, яким були підписані всі первинні бухгалтерські документи з боку позивача за спірними господарськими операціями.

В ході допиту ОСОБА_4 повідомив, що не пам'ятає, де та як підписував вказані документи, хто приймав виконанні роботи від контрагентів йому не відомо, так само як невідомі й підстави необхідності залучення вказаних підрядних організацій.

Аналогічно жодних змістовних пояснень з приводу спірних господарських операцій не змогли надати ні діючий директор ТОВ «ТРК» ОСОБА_5, ні електрик ТОВ «ТРК» ОСОБА_6, ні менеджер з персоналу ТОВ «ТРК» ОСОБА_7

На переконання колегії суддів, сукупність наведених доводів податкового органу і доданих до матеріалів справи на їх підтвердження письмових доказів дає підстави для обґрунтованих сумнівів у реальності задекларованих операцій із ТОВ «Багатопрофільна компанія «Еко-Буд-Монтаж», ТОВ «Торговий дім «Орлан» та ТОВ «Спец Пром Лайн».

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів правомірності формування ним податкового кредиту за сумами ПДВ, сплаченими за господарськими операціями з ТОВ «Багатопрофільна компанія «Еко-Буд-Монтаж», ТОВ «Торговий дім «Орлан» та ТОВ «Спец Пром Лайн»; податкові накладні та інша первинна бухгалтерська документація, подана позивачем на підтвердження реальності спірних господарських операцій, не може бути визнано належною, оскільки, враховуючи вищевикладені обставини та положення ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, не має юридичної сили і доказовості.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

Отже, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року скасувати.

Товариству з обмеженою відповідальністю «ТРК» в задоволенні адміністративного позову до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

Стягнути з Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на користь Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в сумі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 20 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 23 лютого 2016 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Шостак О.О.

Мамчур Я.С