Ухвала суду № 56061835, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

24 лютого 2016 року м. Київ К/800/20555/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ТОВ «Морський стандарт», компанії «KOWISSA AG SA» до Кримської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення № 600000006/2010/100069/1 від 29.10.2010, за касаційною скаргою Кримської митниці Державної митної служби на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2012 року ТОВ «Морський стандарт» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення визнання протиправним та скасування рішення № 600000006/2010/100069/1 від 29.10.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано рішення Кримської митниці Державної митної служби № 600000006/2010/100069/1 від 29.10.2010.

У касаційній скарзі Кримська митниця Державної митної служби, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що ТОВ «Морський стандарт» на підставі зовнішньоекономічного контракту - договору купівлі-продажу № 01 К/2010 від 06.09.2010 придбав у ТОВ «ЗЕНИТ» (Російська Федерація) танкер морський «Катран» та звернулось до Кримської митниці щодо здійснення оформлення танкеру з вантажною митною декларацією № 600100003/2010/002802 від 27.10.2010, з визначенням у ній митної вартості за ціною договору. На підтвердження декларантом надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 06.09.2010 № 01К/2010 з додатковою угодою № 1 від 07.09.2010, рахунок-фактуру ТОВ «Зенит» № 00000019 від 07.09.2010, банківські платіжні документи; договір (угоду) про морську буксировку № 01/МС/2010 (на умовах люмпсум) від 22.09.2010, рахунок № 23 від 24.09.2010 за буксирування по договору № 01/МС/2010 від 22.09.2010, калькуляцію б/н від 27.10.2010, екологічну декларацію № 433/1 від 14.10.2010, висновок експерта № 17-ОЦ/10 від 15.10.2010, свідоцтво про виключення судна «Катран» з державного суднового реєстру Російської Федерації № МФ-ІІІ від 07.09.2010.

Під час митного оформлення товару у відповідача виникли сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості судна, у зв'язку з чим для підтвердження митної вартості товару запропоновано декларанту надати: коносамент від 29.09.2010, від 14.10.2010, вантажний маніфест від 14.10.2010, від 13.10.2010, свідоцтво про реєстрацію плавзасобу від 17.12.2008 № РF01362, калькуляцію від 27.10.2010, інвойс від 07.09.2010, узгодження про морську буксировку від 22.09.2010 № 01/мс/2, договір купівлі-продажу від 06.09.2010 з додатковою угодою, екологічну декларацію від 14.10.2010 № 433/1, довідку про декларування від 08.09.2010 № 1419-В, висновок експерта від 15.10.2010 № 17-ОЦ/10, акт приймання-передачі судна від 29.09.2010, генеральний акт 31 від 14.10.2010, протокол від 30.08.2010 № 4, свідоцтво про виключення судового реєстру від 07.09.2010 № МФ-ІІІ-0, платіжне доручення від 22.09.2010.

Рішенням Кримської митниці Державної митної служби № 600000006/2010/100069/1 від 29.10.2010 митну вартість вказаного товару визначено з використанням резервного методу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Кримською митницею Державної митної служби доведена неможливість послідовного використання 2-5 методів визначення митної вартості товару, а відтак про обґрунтованість та законність спірного рішення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив з наступного.

Відповідно до вимог статті 265 чинного на час спірних правовідносин Митного кодексу України (далі - МК) митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

За змістом статті 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також чинних на час спірних правовідносин Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006, дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

За таких обставин митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Згідно Висновку експерта № 17-ОЦ\10 технічний стан танкеру «Катран» є незадовільним, судно втратило придатність до плавання 27.09.2009, виключено 07.09.2010 з-під нагляду Російського регістру морського судноплавства і потребує проведення заводського ремонту для відновлення Класу Регістру. Оцінка вартості морського судна здійснювалася експертом кількома методами (витратними, прибутковими та порівняльним) і визначена у розмірі 655200 грн., що за курсом НБУ станом на 29.10.2010 складала 82831 долл. США.

Для приведення судна в належним стан та отримання права плавання на підставі Дозволу, який видається Регістром морського судноплавства, Компанією «KOWISSA AG SA» було укладено контракт № 142 від 23.12.2010 та проведено капітальний ремонт судна на Керченському СРЗ за період січень-червень 2011 року. Вартість ремонтних робіт судна склала 23112,96 долл. США., а вартість встановленого на судні обладнання -55072 долл. США.

Таким чином, після здійснення капітального ремонту судна «Катран» на Керченському судноремонтному заводі протягом січень-червень 2011 року його вартість збільшилась на вартість проведених ремонтних робіт та вартість встановленого технічного обладнання.

При визначені митної вартості судна «Катран» відповідачем прийнята за основу вартість іншого судна - т/х «Волошський», який мав інший технічний стан та реєстраційне свідоцтво строком дії до 19.05.2013, в той час як судно «Катран» мало незадовільний технічний стан, потребувало проведення капітального ремонту та втратило свідоцтво придатності до плавання ще 27.09.2009, виключено 07.09.2010 з - під нагляду Російського регістру морського судноплавства і потребувало проведення заводського ремонту для відновлення Класу Регістру.

Відповідно до частини 2 пункту «Статті УІІ Оцінка товару для митних цілей Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947)» від 30.10.1947 оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Згідно частини 2 статті 7 Угоди про застосування статті УІІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року від 15.04.1994 митна вартість не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі довільних чи фіктивних вартостей.

Оскільки вартість судна «Волошський» є довільною вартістю та є вартістю товару національного походження, судом апеляційної інстанції вказано, що вона не могла бути застосована митним органом під час визначення митної вартості судна «Катран».

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Кримської митниці Державної митної служби № 600000006/2010/100069/1 від 29.10.2010.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком апеляційного суду і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Кримської митниці Державної митної служби відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: