Ухвала суду № 56061833, 04.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року м. Київ К/800/24787/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "Майстер" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі № 815/60/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "Майстер" до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Південної митниці Міндоходів про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "Майстер" звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Південної митниці Міндоходів, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність Південної митниці Міндоходів у неналежному контролі митної вартості під час митного оформлення МД № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року та у неповерненні надмірно сплаченого ТОВ "ІПГ "Майстер" до бюджету коштів у сумі 5 368,71 грн.; стягнути з державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області) на користь ТОВ "ІПГ "Майстер" коштів у сумі 5 368,71 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01.10.2014 року позивачем було подано електрону митну декларацію за № 500060001/2014/033223 з метою митного оформлення вантажу "порошок, що редіспергується, виробництва ORGACHEM KIMIYA SAN. ve TIC.a.s., Туреччина", митна вартість якого відповідачем була визначена за ціною щодо ідентичних товарів у розмірі 65542,50 Євро, в той час як митна вартість вказаного товару за ціною договору визначена у розмірі 64 287,00 Євро. В результаті збільшення вартості товару було збільшено суму обов'язкових платежів, сплачених ТОВ "ІПГ "Майстер", внаслідок чого позивачем надмірно до бюджету сплачено грошові кошти на суму 5 368,71 грн. Позивач звернувся до Південної митниці із заявою № 3241/33223 від 26.12.2014 року про повернення надмірно сплачених коштів, проте відповіді не отримав. З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що ним було надано для розмитнення вказаного товару всі документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту (основним методом митної вартості товару), в той час як відповідачем було допущено під час митного оформлення за другорядним методом бездіяльність в частині невиконання належного контролю правильності визначення митної вартості, обрання методу визначення митної вартості без застосування послідовності використання кожного наступного методу визначення митної вартості та не проведення відповідних консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості не за першим (основним) методом визначення митної вартості. Також, на думку позивача, митним органом допущено незаконну бездіяльність щодо неповернення вказаної суми переплати, що в свою чергу призвело до нанесення збитків через надмірну сплату до бюджету 5 368,71 грн. за МД № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ТОВ "ІПГ "Майстер" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01.10.2014 року декларантом ТОВ "ІПГ "Майстер" ОСОБА_2 для здійснення митного оформлення вантажу: "порошок, що редіспергується (що зв'язує) на основі співполімерів вінілацетату: ORP 5377 HP - 1350 кг; ORP 7099 RD - 39150 кг. Всього 1 620 мішків по 25 кг, упаковані на 90 палетах, для виробництва сухих будівельних сумішей. Торговельна марка "ORP". Виробник "ORGACHEM KIMIYA SAN. VE TIC.A.S. ". Країна виробництва TR" на електронну адресу Південної митниці Міндоходів подано електронну митну декларацію №500060001/2014/033223, згідно якої митна вартість товару визначено декларантом за другорядним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів, яка склала 64 287,00 Євро.

У графі 43 вказаної МД "Метод визначення митної вартості", зазначений декларантом самостійно порядковий номер методу, що використовувався - 2, тобто другорядний метод визначення митної вартості.

У графі 45 "Коригування" вказаної МД зазначена митна вартість товару, визначена декларантом самостійно у розмірі 1 111 992, 23 грн., що з урахуванням транспортних послуг складало 65 542,50 Євро.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відповідно до вказаної МД сплатив до Держаного бюджету України мито у розмірі 55 599,61 грн. та податок на додану вартість у розмірі 233 518,37 грн. Вказана митна декларація була прийнята Південною митницею до оформлення без зауважень, здійснено митне оформлення товару та товар було випущено у вільний обіг.

29 грудня 2014 року за вхід. № 1329/03-01-33 до Одеської митниці Державної фіскальної служби надійшла заява за підписом директора ТОВ "ІПГ "Майстер" про повернення коштів з бюджету у розмірі 5 368,71 грн., з розрахунку визначення митної вартості товару не за першим (основним) методом митної вартості товару за ціною контракту, а за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки визначення митної вартості товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не відповідає вимогам законодавства щодо процедури визначення митної вартості товару, а Південна митниця Міндоходів діяла неправомірно, в порушення визначених Митним кодексом України прав і обов'язків митних органів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товару та процедури визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим сплачені позивачем 5 368,71 грн. підлягають поверненню на рахунок ТОВ "ІПГ "Майстер".

Листом № 98/10/15-70-25-02 від 14.01.2015 року Одеська митниця ДФС у відповідь на лист позивача щодо повернення надмірно сплачених платежів, повідомила підприємству, що до митного оформлення декларантом ТОВ "ІПГ "Майстер" був заявлений товар "порошок, що редіспергується (що зв'язує) на основі співполімерів вінілацетату, для виробництва сухих будівельних сумішей. Торговельна марка "ORP". Виробник "Orgachem Kimya San.Ve Tic.A.S. ". країна виробник - Туреччина, TR" за митною декларацією від 01.10.2014 року № 500060001/2014/033223, в якій декларантом було самостійно визначений другорядний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів. За результатом здійснення контролю правильності визначення митної вартості вказаного вище товару, Одеською митницею ДФС визнано заявлену декларантом митну вартість з урахуванням документів, які надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості згідно з пунктом 2 статті 53 Митного кодексу України та зазначені товари випущено для вільного обігу на митній території України після сплати всіх митних платежів. Враховуючи вищезазначене, відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення платежів, сплачених за митною декларацією від 01.10.2014 року № 500060001/2014/033223.

Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що митний орган в межах спірних відносин діяв у відповідності до законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, восьмої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, зокрема: відомості про товари, фактурна вартість товарів, митна вартість товарів та метод її визначення.

Частиною восьмою статті 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до пункту 5.3 розділу 1 Інструкції про порядок заповнення вантажно митної декларації, яка затверджена наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997 року (яка була чинною на день прийняття декларації) графи A, C, D/J, E/J, G, H, I, F митної декларації заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи митної декларації заповнюються декларантом.

Таким чином, графи митної декларації № 500060001/2014/033223 щодо ціни товару, методу визначення митної вартості та митної вартість товару (тобто графи 12, 42, 43, 45) були заповнені декларантом, а не посадовими особами митних органів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до електронної митної декларації № 500060001/2014/033223, яку було подано до Південної митниці позивачем для митного оформлення ввезеного товару, у графі 43 "Метод визначення вартості" зазначений порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався - 2, тобто декларантом використовувався другий метод визначення митної вартості товарів.

У графі 45 вказаної декларації "Коригування" у національній валюті України зазначено митну вартість товару, визначену декларантом самостійно.

З урахуванням зазначеного, митні платежі та податок були сплачені з розрахунку митної вартості, яка була зазначена декларантом у графі 45 вказаної МД у національній валюті у розмірі 1 111 992 грн. 23 коп., що з урахуванням транспортних послуг склало 65 542,5 Євро.

У відповідності до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товару, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, вказаною нормою передбачено, що декларантом під час митного оформлення товару, його митна вартість самостійно може бути визначена як за основним так і за другорядними методами, що в свою чергу призводить до проведення контролю з боку митного органу або шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, або шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару "порошок, що редіспергується (що зв'язує) на основі співполімерів вінілацетату, для виробництва сухих будівельних сумішей. Торговельна марка "ORP". Виробник «Orgachem Kimya San.Ve Tic.A.S. ". країна виробник - Туреччина, TR" на підставі митної декларації № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року, Південною митницею Міндоходів визнано заявлену декларантом митну вартість з урахуванням документів, які надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та вищезазначені товари були випущені для вільного обігу на митній території України після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України.

Таким чином, оскільки позивачем було самостійно визначено митну вартість товару, а чинне митне законодавство не передбачає проведення процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості у зворотному порядку від другорядних методів до першого, а також не передбачає послідовності застосування методів визначення митної вартості товарів від другорядних до першого методу, під час контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнав заявлену декларантом мирну вартість товару, визначену за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, вказана вартість була підтверджена наданими до митної декларації документами - декларації митної вартості № 500060001/2014/025223 від 25.07.2014 року, рішення про коригування митної вартості відповідачем не приймалось, зобов'язання по сплаті митним платежів сторонами фактично були узгоджені, відтак колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання протиправною бездіяльності Південної митниці Міндоходів у неналежному контролі митної вартості під час митного оформлення МД № 500060001/2014/033223 від 01.10.2014 року.

Що стосується решти позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За правилами частини п'ятої статті 301 Митного кодексу України, повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; митну декларацію змінено або визнано недійсною; у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Згідно з Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, повернення надмірно сплачених коштів з Державного бюджету України, на підставі висновків митних органів, шляхом перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку про повернення та протягом п'яти днів від дати отримання висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, механізм повернення надмірно сплачених митних платежів є нормативно визначеним, висновок митних органів необхідний для початку процедури повернення коштів з бюджету відсутній, як й підстави для його прийняття, враховуючи правомірність дій митного органу.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "Майстер" залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: