Ухвала суду № 56030985, 17.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 876/9492/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У липні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулась в суд із адміністративним позовом до відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Ю.П., в якому просила: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму 172000 грн., в порядку передбаченому ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; 2) зобов'язати відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами № 660042941 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. Вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 12.05.2014р. та № 660043518 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р. Вклад «Добробут+» 13 міс.» від 16.06.2014р., в розмірі вкладу на суму 172000 грн., в порядку передбаченому ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідач і третя особа по справі із заявленим позовом не погодились, подали у суді першої інстанції заперечення проти позову, просили повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Ю.П. щодо не включення ОСОБА_3, іпн.НОМЕР_1, до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі 172000 грн. в порядку передбаченому ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Ю.П. надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3, іпн.НОМЕР_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами № 660042941 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. Вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 12.05.2014р. та № 660043518 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р. вклад «Добробут+» 13 міс.» від 16.06.2014р. в розмірі вкладу на суму 172000 грн. в порядку передбаченому ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З цією постановою суду від 30.07.2015 року не погодився відповідач і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права та без врахування всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що позивач ОСОБА_3 не відповідає передбаченим в Законі ознакам «вкладника» та не має права вимагати у АТ «ІМЕКСБАНК» або у відповідача включення її в реєстр (перелік) вкладників, оскільки позивач не надавала грошові кошти АТ «ІМЕКСБАНК», безпосередньо не укладала з банком жодних договорів банківського рахунку (вкладу) на суму 172000 грн., а набула своїх прав на підставі Договору цесії, укладеного з вкладником - ОСОБА_4, який сам підписував та укладав з АТ «ІМЕКСБАНК» вищезазначений Договір банківського рахунку та відомості про якого вносились в базу даних банку. Одночасно Договір цесії не передбачає, що відступлення права вимоги тягне за собою зміну умов основного договору. Також звертає увагу апелянт на те, що на підставі постанови Правління НБУ № 16/БТ від 15.01.2015 року «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних», заборонено проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 30.07.2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Позивач подала заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 12.05.2014 р. між ПАТ «ІМЕКСБАНК» (Банк) та ОСОБА_4 (Вкладник) було укладено договір № 660042941 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. Вклад «Постійний клієнт» 13 міс.», на суму вкладу 77000 грн. за ставкою 25 % річних (а.с.15).

16.06.2014 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» (Банк) та ОСОБА_4 (Вкладник) було укладено договір №660043518 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. Вклад «Добробут+» 13 міс.», на суму вкладу 50000 грн. за ставкою 25,5 % річних (а.с. 17).

Також встановлено, що 22.01.2015 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» (Банк) та Позивачем ОСОБА_3 (Клієнт) було укладено договір №660048909 банківського рахунку (в національній валюті) (а.с. 19).

22.01.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір про відступку права вимоги за договором № 660042941 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. Вклад «Постійний клієнт» 13 міс.» від 12.05.2014 р., згідно якого ОСОБА_3 набула належне ОСОБА_4 право вимоги за договором № 660042941 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Імексбанк» на суму 97000 грн. (а.с. 22).

22.01.2015 року між ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_3 було укладено договір про відступку права вимоги за договором № 660043518 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. Вклад «Добробут+» 13 міс.» від 16.06.2014 р., згідно якого ОСОБА_3 набула належне ОСОБА_4 право вимоги за договором № 660043518 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Імексбанк» на суму 75000 грн. (а.с. 21).

Цього ж дня 22.01.2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 письмово поінформували ПАТ «ІМЕКСБАНК» про укладення вказаних вище договорів про відступку права вимоги і про перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_3 (а.с. 23, 24, 27).

У подальшому, позивач ОСОБА_3 27.05.2015 року звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Ю.П. із заявою про визнання її вкладником на 172000 грн. на підставі вказаних вище договорів про відступку права вимоги від 22.01.2015 року, та про включення її до переліку вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі вкладу 172000 грн., згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с. 25).

На таку заяву відповіді не отримано.

Матеріалами адміністративної справи також підтверджується, що постановою Правління Національного банку України від 15 січня 2015 р. № 15/БТ віднесено ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних строком до 180 днів (а.с. 41, 60, 90).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015 р. № 50 «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 р. прийнято рішення № 16 про запровадження з 27.01.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ІМЕКСБАНК» (а.с. 37-39, 52-56).

На підставі постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 р. № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 р. № 105 «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Згідно з цим Рішенням було розпочато процедуру ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27 травня 2015 р. до 26 травня 2016 р. включно, про що здійснено публікацію в газеті «Голос України» №94 (6098) від 29.05.2015 р. (а.с. 28, 40, 58.).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 грн.. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (абз.1 ч.1 ст.26 цього Закону).

Частинами 1-3 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, вищевикладені норми законодавства забезпечують права і інтереси осіб щодо забезпечення гарантованого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів лише вкладників банку за їх вкладами.

Згідно п.п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п.п.4 ч.1 ст.2 цього Закону).

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник), зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України). Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України). У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб (ч.2 ст.510 ЦК України).

З матеріалів справи видно, що в результаті укладання між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договорів уступки права вимоги, за умовами пунктів 1.2.-2.1. договорів, всі права кредитора, передбачені договорами №660042941 та №660043518 перейшли до ОСОБА_3 в сумі 97000 грн. та 75000 грн..

Статтею 12 ЦК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на свій розсуд. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, за винятком випадків, передбачених законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено та взято до уваги, що договори № 660042941 та №660043518 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу не містять обмежень щодо можливості передачі кредитором своїх прав або обмеження обсягу прав, які передає кредитор.

Згідно статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первинного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про банки та банківську діяльність» не містить обмежень прав вкладників на укладання договорів уступки права вимоги у зв'язку з початком ліквідаційної процедури банку.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції вірно встановив та врахував, що заміна кредитора у зобов'язанні по договору від 12.05.2014 р. між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_4 № 660042941 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014р. та по договору від 16.06.2014р. № 660043518 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 р. була здійснена з урахуванням ст.ст. 512-517 ЦК України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач ОСОБА_3 отримала всі права вкладника передбачені договорами № 660042941 та № 660043518 в сумі 97000 грн. та 75000 грн., тобто у розмірах станом на момент укладення договорів про відступку права вимоги від 22.01.2015 року.

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції від 30.07.2015 року прийнята за результатами повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст.41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.02.2016 року.