Постанова № 56031655, 23.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Справа № 876/7725/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Горохівському районі Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 22 червня 2015 року по справі № 2а-155/17/15 155/324/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Горохівському районі Волинської області про стягнення коштів невиплаченої частини пенсії,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2015 року позивач звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Горохівському районі Волинської області, яким просить стягнути з відповідача на його користь невиплачену частину пенсії за період з 1 листопада 2011 року до 31 грудня 2014 року в розмірі 188983,49 грн.

Позов мотивує тим, що постановою від 10 грудня 2010 року Горохівський районний суд Волинської області визнав неправомірними дії управління ПФУ в Горохівському районі Волинської області і зобов'язав виплачувати позивачу пенсію згідно з статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком основного розміру та 75% від мінімальної пенсії за віком згідно частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на рівні прожиткового мінімумі для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1 жовтня 2010 року. Починаючи з 1 листопада 2011 року дане рішення суду не виконується.

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 22 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області в користь позивача невиплачену частину пенсії за період з 1 листопада 2011 року до 31 грудня 2014 року в розмірі 188983,49 грн.

З таким рішенням суду не погодився відповідач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що невиконання постанови від 10 грудня 2010 року Горохівського районного суду Волинської області за період з 1 листопада 2011 року зумовлено внесенням змін до законодавства, зокрема до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким керувався суд першої інстанції при ухваленні цього рішення. У зв'язку із такими змінами, норми і положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою від 10 грудня 2010 року Горохівський районний суд Волинської області визнав неправомірними дії управління ПФУ в Горохівському районі Волинської області і зобов'язав виплачувати позивачу пенсію згідно статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком основного розміру та 75% від мінімальної пенсії за віком згідно частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на рівні прожиткового мінімумі для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1 жовтня 2010 року. 27 грудня 2010 року за даним рішенням суду видано виконавчий лист, який було подано в відділ ДВС Горохівського РУЮ.

Постановою державного виконавця від 9 березня 2011 року виконавче провадження щодо виконання вказаного судового рішення закінчено. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року цю постанову скасовано.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області ВП №23604769 від 19 грудня 2013 року за невиконання постанови суду щодо виплати пенсії позивачу на ОСОБА_2 було накладено штраф в розмірі 340 грн

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області від 4 червня 2014 року на управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області за невиконання вищевказаної постанови суду було накладено штраф в розмірі 680 грн

Вказані постанови ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року та від 24 березня 2015 року залишені без змін.

Відповідно до довідок УПФ в Горохівському районі Волинської області від 9 лютого 2015 року №266/07-20-20 №267/07-20-20 №268/07-20-20 №269/07-20-20 та згідно з розрахунком заборгованості щодо невиплаченої частини пенсії за період з 1 листопада 2011 року до 31 грудня 2014 року з 1 листопада 2011 року пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком основного розміру та 75% від мінімальної пенсії за віком згідно частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на рівні прожиткового мінімумі для осіб, які втратили працездатність не виплачувалась, розмір невиплаченої частини пенсії становить 188983,49 гривень.

Згідно з частиною 9 статті 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;5) номер адміністративної справи;6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання;8) інформація про хід виконавчого провадження;9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду. Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дня її підписання. У разі якщо заява подається представником, у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі. Одночасно із заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Відповідно до частини 10 статті 267 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з того, що є усі підстави для задоволення позову і стягнення з відповідача частини невиплаченої пенсії, оскільки така безпідставно не виплачувалась відповідачем починаючи з 1 листопада 2011 року.

Водночас, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що законодавством, зокрема положеннями КАС України передбачено процедуру судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Так, у випадку невиконання рішення суду відповідно до частини 9 статті 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Відтак, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав, звернувшись до суду з позовом про стягнення коштів невиплаченої частини пенсії, оскільки статтею 267 КАС України передбачено спеціальний порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить задоволити, а постанову суду - скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Горохівському районі Волинської області задоволити.

Постанову Горохівського районного суду Волинської області від 22 червня 2015 року по справі № 2а-155/17/15 155/324/15-а - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.