Постанова № 56029818, 16.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2016 р. Справа№ 910/18492/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Скрипки І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року (суддя - Андреїшина І.О.) у справі № 910/18492/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини"

до 1. Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку

"Укргазбанк"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова

лізингова група"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр

торгівлі"

про припинення правовідношення

за участю представників сторін:

відповідача 1- Жиленкова В.В. за довіреністю

відповідача 2- арбітражний керуючий Ціхоцький В.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року у справі № 910/18492/15 в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" про припинення правовідношення відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідачів проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили залишити їх без задоволення, рішення суду без змін.

В судове засідання представники позивача та третьої особи не з'явилися, причина суду не відома.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначив, що за ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наявність у матеріалах справи розписки про обізнаність представника позивача про розгляд справи 16.02.2016, вимоги ст 102 ГПК України, наявність поштового повідомлення про отримання ухвали апеляційного суду про прийняття апеляційної скарги до провадження, відсутність клопотань, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, у 2007 році між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" як лізингодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" як лізингоодержувачем виникли правовідносини фінансового лізингу, внаслідок укладення відповідних договорів, аналогічних за своїм змістом. Предметом лізингу за договором № 105вл/04/07 від 02.04.2007 лізингодавець передав лізигоодержувачу баштовий кран МС 85Б 2003, серійний № 96076; за договором № 106вл/04/07 від 02.04.2007 баштовий кран МДТ-178, серійний № 400316; за договором № 107вл/04/07 від 02.04.2007 лізингодавець передав лізигоодержувачу баштовий кран МДТ-178, серійний номер 98248; за договором № 120-1Л/06/07 від 25.06.2007 лізингодавець передав лізигоодержувачу баштовий кран МДТ-179, серійний № 402251; за договором № 121-1Л/06/07 від 25.06.2007 лізингодавець передав лізигоодержувачу баштовий кран 350336.

26.06.2007 Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (після зміни найменування відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк") в якості позикодавця та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" в якості позичальника уклали кредитний договір № 88 на умовах оплатності, строковості, повернення та цільового використання - для фінансування операцій фінансового лізингу баштового крану МДТ 175Б.

Відповідно до додаткових угод до договору ТОВ "Фінансова лізингова група" отримало в кредит 684 950,00 євро і зобов'язалося повернути кредитні кошти 15-ма платежами, строк внесення останнього з яких - 25.07.2012 виходячи з погодженого сторонами графіку погашення кредиту.

24.10.2007 з метою забезпечення належного виконання позичальником грошових зобов'язань перед банком зі сплати суми кредиту, відсотків за користування ним, можливих штрафних санкцій ПАТ "Укргазбанк" як заставодержатель та ТОВ "Фінансова лізингова група" як заставодавець уклали договір застави предметом є баштовий кран МТД-179 № 402252, баштовий кран МС-175БВ № 350336, оцінені сторонами в 4 561 327,16 грн.

25.10.2007 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано обтяження за договором застави від 24.10.2007.

У період з 28.04.2007 по 08.04.2009 на користь ТОВ "Фінансова лізингова група" в якості сплати лізингових платежів було перераховано на користь лізингодавця 6 213 215,94 грн. Крім того, 06.04.2010 до договорів фінансового лізингу було укладено додаткові угоди про припинення договорів лізингу внаслідок дострокового виконання лізингоодержувачем грошових зобов'язань з викупу предмету лізингу, шляхом передачі лізингодавцю двох простих векселів на суму 1 026 901,85 грн. та 2 553 453,42 грн., передача яких відбулася в той же день, про що було складено акти прийому-передачі векселів від 02.04.2007 № 107вл/04/07, від 02.04.2007 № 106вл/04/07, від 02.04.2007 № 105вл/04/07, від 25.06.2007 № 1201Л/06/07, від 25.06.2007 № 121-1Л/06/07.

08.10.2012 ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" в якості замовника і ТОВ "Підйомні машини" в якості виконавця уклали договір про надання послуг № 1/12 (комплексне обслуговування спецтехніки вартістю 1 528 000грн.).

В забезпечення виконання замовником грошової зобов'язань з оплати вартості обумовлених договором від 08.10.2012 № 1/12 послуг і робіт, ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" передало в заставу ТОВ "Підйомні машини" шість баштових кранів (МС 175, заводський № 350336; МДТ 178, заводський № 400316; МДТ 178, заводський № 98248;МС85, заводський № 96076; МДТ 178, заводський № 402251; МС 235В, заводський № 351012) за договором застави від 18.02.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В.

19.02.2013 ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" і ТОВ "Підйомні машини" уклали договір переходу права власності на заставне майно № 0007 в рахунок погашення простроченої заборгованості за договором про надання послуг від 08.10.2012 № 1/12 в сумі 1 309 000грн. про що складено акт про перехід права власності № 1.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про припинення договору застави, мотивуючи вимоги тим, що при постановці на облік баштових кранів виявилося, що один з них знаходиться під обтяженням ПАТ "Укргазбанк" за договором застави від 24.10.2007, укладеним між даним банком та лізингодавцем - ТОВ "Фінансова лізингова група", про існування якого позивач не знав та не був повідомлений. Позивач вважає, що перебування належного йому на законних і підтверджених рішенням суду підставах майна в обтяженні відповідач-1 порушує його законні права та інтереси власника.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 у справі № 910/25819/13, залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2014, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння з огляду на відсутність правових підстав для задоволення такого позову.

Крім того, у зв'язку з порушенням процедури банкрутства ТОВ "Фінансова лізингова група" та наявністю у нього невиконаних грошових зобов'язань перед ПАТ "Укргазбанк", ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2011 у справі № 44/459-б про банкрутство визнано кредиторські вимоги ПАТ "Укргазбанк", серед яких і заборгованість за кредитним договором від 26.06.2007 № 88.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про припинення дії кредитного договору від 26.06.2007 № 88, не надано доказів на підтвердження належного виконання ТОВ "Фінансова лізингова група" грошових зобов'язань перед ПАТ "Укргазбанк" за вказаним кредитним договором, які б могли стати підставою для припинення застави за договором застави від 24.10.2007.

Оскільки позивач набув права власності на баштові крани (предмет застави) на підставі акту про перехід права власності № 1 від 19.02.2013, тобто після укладення договору застави, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Заперечуючи проти рішення суду, позивач вказує на те, що у даному випадку суд має застосувати презумпцію правомірності набуття позивачем права власності на майно, оскільки позивач є добросовісним набувачем. Суд повинен був застосувати приписи ст. 391 ЦК України та ст. 28 Закону України «Про заставу». Заставне майно є власністю позивача, тому за його рахунок не можуть бути задоволені вимоги відповідача 1 до відповідача 2.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно частини 3 статті 3 Закону України "Про заставу" застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Статтею 29 зазначеного Закону передбачено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зазначено в частині 1 статті 598 ЦК України. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частиною 1 статті 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених вище норм дає змогу для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Договір застави є одним зі способів забезпечення виконання зобов'язання. За його змістом, відповідно до статті 572 ЦК України кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі кредитного договору № 88 від 26.06.2007 зі змінами та доповненнями, договору застави від 24.10.2007, укладених між ПАТ "Укргазбанк" та ТОВ "Фінансова лізингова група" в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано обтяження, а саме шість баштових кранів, в тому числі баштовий кран 175В № 350336.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/25819/13 від 02.09.2014, залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2014, відмовлено ТОВ «Фінансова лізингова група» до ТОВ «Міжнародний центр торгівлі», ТОВ «Підйомні машини» у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ «ФЛГ», отримавши від ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» лізингові платежі, як оплату за предмет лізингу, не направив їх в рахунок погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ АБ "Укргазбанк", а тому зазначене не може бути підставою для витребування предмету лізингу у добросовісного набувача.

З матеріалів справи що переглядається в апеляційному порядку вбачається, що 25.06.2007 між ТОВ «Фінансова лізингова група» та ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» укладено договір фінансового лізингу №121-1л/06/07 від 25.06.2007, акт приймання-передачі предмету лізингу в користування сторонами підписаний 20.09.2007, також ТОВ «Фінансова лізингова група» та ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» підписали акт приймання-передачі векселя в оплату баштового крану від 06.04.2010 та акт передачі у власність ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» предмету лізингу від 06.04.2010р.

24.10.2007 між Банком та ТОВ "Фінансова лізингова група" укладено договір відступлення права вимоги до ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» за договором фінансового лізингу №121-1л/06/07 від 25.06.2007. При цьому, Банк набув право вимоги за цим договором у випадку невиконання чи неналежного виконання ТОВ «Фінансова лізингова група" умов кредитного договору № 88 від 26.06.2007 строком виконання до 25.07.2012.

08.10.2012 між ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» та ТОВ «Підйомні машини» укладено договір надання послуг № 1/12, в забезпечення якого 18.02.2013 сторонами укладено договір застави, в тому числі кран 175В серії № 350336, а 19.02.2013 договір переходу права власності на заставне майно № 0007.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 22.07.2010р. було порушено провадження у справі № 44/459-б про банкрутство ТОВ "Фінансова лізингова група".

Постановою Господарського суду м. Києва від 09.04.2012р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" арбітражного керуючого.

20.03.2014 порушено справу № 910/19222/13 про банкрутство ТОВ «Міжнародний центр торгівлі», а відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 матеріали справи об'єднано в одне провадження зі справою № 910/15007/14.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Покладення обов'язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб'єктивного права. Зокрема, застосовується у справах за позовами про усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Підстави припинення іпотеки визначено статтею 17 Закону України "Про іпотеку". Зокрема, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно частини 3 статті 3 Закону України "Про заставу" застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Статтею 29 зазначеного Закону передбачено, що застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зазначено в частині 1 статті 598 ЦК України. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Між тим, колегія суддів дійшла висновку що у даному випадку позивачем неправильно обрано спосіб захисту, оскільки позивач не стороною у правовідносинах, відповідно до яких майно (баштовий кран) передано Банку у заставу.

Матеріали справи не містять доказів перереєстрації баштових кранів ні ТОВ «ФЛГ», ні за ТОВ «МЦТ», а передача баштових кранів, лише за актами приймання-передачі від однієї особи іншій не припиняє заставу, яка оформлена належним чином.

При цьому, позивач укладаючи договір застави від 08.10.2012 з ТОВ «МЦТ» повинен був пересвідчитись, що майно, яке позивач мав намір прийняти у заставу за договором про надання послуг № 1/12 є власністю заставодавця та таким, що не перебуває під обтяженням.

Між тим, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є запис про обтяження спірного майна та запис щодо продовження строку дії обтяжень до 09.11.2017р.

Також, апеляційний суд бере до уваги рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі 910/19812/15 яким ТОВ «Підйомні машини» відмовлено у задоволенні позову до ПАТ «Укргазбанк», ТОВ «Фінансова лізингова група» про визнання договору застави рухомого майна таким, що припинив свою дію.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року у справі № 910/18492/15 - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді К.В. Тарасенко

І.М. Скрипка