Ухвала суду № 56021712, 11.02.2016, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2294/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., секретар Біда В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

встановив:

10 листопада 2015 року Публічне акціонерне товариство АКЦЕНТ-БАНК (далі - ПАТ АКЦЕНТ-БАНК) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у сумі 29062 грн. 32 коп., яка складається із основної заборгованості за кредитом у розмірі 3000 грн. 00 коп.; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 15067 грн. 21 коп.; заборгованості за пенею та комісією у сумі 9135 грн. 00 коп.; штрафів 500 грн. 00 коп. (фіксована частина), 1360 грн. 11 коп. (процентна складова), у звязку із неналежним виконанням відповідачем зобовязань за кредитним договором б/н від 04.07.2008, а також про стягнення судових витрат у справі.

Ухвалою суду від 23 листопада 2015 року відкрито провадження у даній справі.

У судове засідання представник позивача не зявився, надіслав на адресу суду заяву, у якій просив суд витребувати інформацію з Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, щодо того чи відкривалась спадкова справа після смерті ОСОБА_1, померлої 11.02.2015, оскільки під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 померла 11.02.2015, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

Раніше позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з такого:

Відповідно до статей 1, 3Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статей 1, 3 - 4, 10 - 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Відмова від такого права є недійсною.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета та підстав спору на власний розсуд.

Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, які на час участі у справі відповідно до ст. ст. 28-29 ЦПК України повинні володіти цивільно-процесуальною правосуб'єктністю, тобто мати цивільно-процесуальну правоздатність та цивільно-процесуальну дієздатність.

Під цивільно-процесуальною дієздатністю розуміють здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони.

Цивільно-процесуальну правоздатність мають усі фізичні і юридичні особи.

Під цивільно-процесуальною дієздатністю розуміють здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Цивільну-процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також, неповнолітні, у випадках прямо передбачених законом.

Із системно-логічного аналізу наведених норм можна зробити висновок про те, що цивільний позов може заявити лише фізична особа, яка володіє цивільно-процесуальною право- та діє- здатністю, тобто є живою.

Аналогічно, позов може бути пред'явлений тільки до особи, яка на час вчинення названої процесуальної дії є живою.

Частиною 4 ст. 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобовязанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00016221878 від 21.01.2016 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 11 лютого 2015 року, про що виконавчим комітетом Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області складено актовий запис про смерть № 06 від 17 лютого 2015 року.

Таким чином даний позов предявлено позивачем до особи, яка померла 11 лютого 2015 року, тобто майже за девять місяців до звернення ПАТ АКЦЕНТ-БАНК до суду з цим позовом.

Отже, позов ПАТ АКЦЕНТ-БАНК предявлено до суду 10 листопада 2015 року до вже померлої 11 лютого 2015 року ОСОБА_1, а положення ст. 37 ЦПК України стосуються випадків, коли необхідність вирішення питання процесуального правонаступництва виникає після предявлення позову.

Пунктом першим частини першої статті 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинено, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви позивача про витребування інформації з Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, щодо того чи відкривалась спадкова справа після смерті ОСОБА_1.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 210 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості закрити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_2

11.02.2016