Рішення № 56008749, 17.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 635/6976/15-ц Головуючий суддя І інстанції Савченко Д. М.

Провадження № 22-ц/790/1441/16 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із земельних правовідносин

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Піддубного Р.М., Котелевець А.В.,

при секретарях - Гребенщиковій Ю.В., Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення порушень протипожежної безпеки та відшкодування витрат, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на сусідню з його домоволодінням ділянку за адресою: АДРЕСА_1, на початку серпня 2015 року відповідачами завезено сіно і солому та укладено в скирту шириною 4 метри, довжиною 4 метри, висотою 4 метри. При цьому сіно і солома укладені з порушенням протипожежних норм на відстані 5 метрів від стіни домоволодіння позивача. 14.08.2015 позивач звернувся в Утківську селищну раду з проханням створити комісію для встановлення законності складування сіна і соломи біля його домоволодіння. 19.08.2015 комісія попередила володільців сіна і соломи про порушення ними протипожежних норм і зобов'язала перенести сіно і солому на безпечну відстань не менше 10 метрів протягом 10 днів. Однак у відповідь з боку ОСОБА_2 на адресу позивача посипались погрози фізичною розправою. 02.09.2015 комісія повторно вийшла на місце і встановила, що рішення комісії від 19.08.2015 ОСОБА_2, ОСОБА_3, не виконали. Позивач просив зобов'язати відповідачів прибрати сіно і солому на безпечну відстань не менше 10 метрів від його домоволодіння та стягнути з відповідачів судові витрати.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відшкодувати йому понесені судові витрати в розмірі 1064 грн. Апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Посилається на те, що суд не взяв до уваги докази того, що сіно належить відповідачу ОСОБА_2

У відповідності до ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині розподілу судових витрат, отже в решті рішення суду не переглядається.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того що на час розгляду справи скирта сіна і соломи прибрана від будівлі позивача, у зв*язку із чим, предмет спору на час розгляду справи відсутній, отже відсутні підстави й для стягнення з відповідачів понесених позивачем судових витрат.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України уразі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Для захисту своїх порушених прав позивач звертався до органів місцевого самоврядування з чисельними заявам та 10.09.2015 року звернувся до суду із цим позовом.

Як вбачається з відповіді начальника ЖЕО Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 22.09.2015 року (а.с. 26) факти, викладені в заяві ОСОБА_6 знайшли своє підтвердження в повному обсязі, з господаркою скирти сіна ОСОБА_2 проведена бесіда про недопустимість порушення правил пожежної безпеки та рекомендовано убрати сіно на протипожежну відстань більше 10 метрів від домоволодіння ОСОБА_6

Із пояснень ОСОБА_2, наданих нею УІМ Харківського РВ УМВС 22.09.2015 року та із пояснень, наданих нею інспектору Харківського ВП ГУ НП в Харківській області 14.12.2015 року вбачається, що солому на ділянці, що межує з ділянкою ОСОБА_6 склала вона, проте 01.10.2015 року скирта була прибрана (а.с.101,102).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що господаркою сіна є ОСОБА_2, на час звернення позивача до суду солома біла на небезпечній відстані від будинку позивача, солома була прибрана вже після звернення позивача до суду.

За таких обставин, враховуючи, що вимоги позивача були задоволені вже після пред'явлення позову, судова колегія вважає, що судовий збір, який був сплачений ОСОБА_6 при подачі позову до суду першої інстанції необхідно стягнути на його користь з ОСОБА_2

Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_6, у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», сплатив судовий збір у сумі 487 грн. 20 коп. (а.с.1)

Судовий збір за подачу апеляційної скарги 535,93 грн. було повернуто ОСОБА_6 ухвалою суду апеляційної інстанції.

Витрати на ксерокопіювання та направлення заяв до органів МНС не є судовими витратами в розумінні ст. 79 ЦПК України, тому стягненню з відповідача не підлягають.

Таким чином, на користь ОСОБА_6 з ОСОБА_2 підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у сумі 487 грн. 20 коп.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право змінити рішення суду першої інстанції, підставою для чого згідно п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є неповне з*ясування судом обставин справи.

Керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, п. 2, 3 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 грудня 2015 року змінити, в частині відмови у відшкодуванні понесених судових витрат - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати 487,20 грн.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду Харківської області набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -