Ухвала суду № 56008746, 15.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 641/1214/16-к Головуючий суддя І інстанції Маньковська

Провадження № 11-сс/790/204/16 Суддя доповідач

Категорія: В порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенка Я.В.,

суддів - Меркулової Т.В., Зубкова Л.Я.,

при секретарі - Холодному О.С.,

за участю прокурора - Стасевського Л.С.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 5 лютого 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурораХарківської місцевої прокуратури № 5 молодшого радника юстиції Стасевського Л.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту із визначенням розміру застави 400 мінімальних заробітних в сумі 551200 грн.

Як зазначено в ухвалі, 5 лютого 2016 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло зазначене клопотання прокурора.

Цього ж дня ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя послався на те, що прокурором у клопотанні та доданих документах доведено наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти розів з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна, а також наявність ризиків вказаних в клопотанні передбачених ст.177 КПК України.

На зазначену ухвалу захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необгрунтованою та безпідставною і змінити запобіжний захід ОСОБА_3 з тримання під вартою на домашній арешт.

В доповненні до апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 також просить у випадку відмови в зміні запобіжного заходу змінити розмір застави вважаючи його необгрунтованим та непомірним для нього.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при розгляді клопотання прокурора слідчий суддя не надав оцінку жодному письмовому доказу сторони захисту та не аргументував в своїй ухвалі жодного наявного ризику. Вказує, що слідчим суддею не надано оцінки тому, що під час розгляду клопотання ОСОБА_3 визнав свою вину, не має судимостей, позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем мешкання, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків, а також не враховано стан здоров'я підозрюваного та наявність у останнього певних хронічних хвороб. Крім того вважає, що при визначенні розміру застави слідчий суддя не врахував матеріальний стан ОСОБА_3

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_1, що наполягав на задоволенні апеляції, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При розгляді клопотання прокурора слідчий суддя дійшов до висновків, які колегія суддів вважає обгрунтованими.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є вийнятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Ч. 3 ст. 183 КПК України чітко регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюванним, обвинуваченним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Матеріали судової справи не містять медичної документації що підозрюваний не може за станом здоров'я утримуватись під вартою, а тому посилання в апеляції на стан здоров'я підозрюваного судова колегія не приймає до уваги.

В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про задоволення клопотання слідчого щодо взяття під варту підозрюваного відповідно до вимог ст. п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України враховано наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також, оцінено сукупність обставин, а саме: обгрунтованість підозри щодо вчинення кримінально караних правопорушеннь, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення те, і що суд вважає, що застосування відносно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Таким чином задовольняючи клопотання слідчого, суд, з дотриманням вимог ст.ст.177, 178 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив всі обставини, передбачені ст.177,178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення, вказавши в ухвалі про наявність ризиків вказаних в клопотанні.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею були з'ясовані обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України та вірно встановлена наявність обґрунтованої підозри та доведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 2 ст. 177 КПК України.

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 176,178,183 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З таким висновком слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

За викладених обставин, колегія суддів підстав для скасування за вищенаведеними доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку щодо обгрунтованості доводів апеляції захисника про невірність визначення слідчим суддею розміру застави при обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В порушення вимог п.2 ч.5 ст. 182 КПК України слідчий суддя не врахував що максимальний розмір застави для особи що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України в силу вимог ст.12 КК України визначено в 80 мінімальних заробітних плат.

Вимоги ж ч.5 ст. 182 КПК України чітко регламентують, що саме у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

При винесені оскарженої ухвали вимоги ч.5 ст. 182 КПК України слідчим суддею не виконані і в ухвалі відсутне обгрунтування виключності випадку і не встановлено, що застава в межах п.2 ч.5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.

Слідчим суддею не враховано і вимоги ч.4 ст.182 КПК України яка регламентує що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За вищенаведених обставин, ухвала слідчого судді на підставі вимог п.1,3 ч.1 ст.409 та ч.1 ст.412 КПК України підлягає скасуванню в частині визначення розміру застави.

За наведених обставин, враховуючи вимоги ч.4,5 ст. 182 КПК України судова колегія вважає можливим визначити ОСОБА_3 альтернативну міру запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі розмірі 80 мінімальних заробітних плат (80 х 1378), що становить 110240 (сто десять двісті сорок) гривень що на думку судової колегії повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків згідно вимог ч.5 ст.194 КПК України та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Cудова колегія також зазначає що при викладенні апеляційних вимог необхідно враховувати які процессуальні рішення має право винести апеляційний суд у відповідності до ч.3 ст.407 КПК України.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 5 лютого 2016 року щодо обрання у відношенні підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави скасувати в частині визначення розміру застави.

Винести нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: