Ухвала суду № 55986900, 16.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 р. № 876/2561/15 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Курильця А.Р.

за участю секретаря судових засідань: Гользбергер А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш» про стягнення заборгованості,-

встановив:

24.11.2014 УПФ України в Шевченківському районі м. Львова (далі - УПФ, позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до ТОВ «Автовантажмаш» (далі - Товариство, відповідач) у якому просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 32096,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що колишнім працівникам відповідача за період роботи на підприємстві, правонаступником якого є ТОВ «Автовантажмаш», призначено пенсії як науковим працівникам. Проте всупереч вимогам статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 1977-XII) Товариство з серпня по жовтень 2014 року не сплачувало УПФ різницю між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники. Позивач зазначив, що на виконання вимог статті 24 Закону № 1977-XII та пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок, постанова № 372 відповідно), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та закладів у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 позов задоволено повністю.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нове рішення.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив, а позивач не надав жодних доказів того, що ТОВ «Автовантажмаш» є тим підприємством на яке поширюється дія Закону № 1977-XII, як і доказів проведення атестації перелічених у позові пенсіонерів. Також позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивачем не було належним чином обґрунтовано суму заборгованості, яка є предметом спору у цій справі.

Представник апелянта у судове засідання не прибув, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча належним чином про нього повідомлений.

Враховуючи викладене, у відповідності до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у відсутності представників сторін без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки згідно з положеннями статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник є обов'язком відповідача. Позивачем направлялися відповідачу повідомлення, однак останній цю різницю за серпень-жовтень 2014 року не відшкодував, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 32096,97 грн, яку слід стягнути за рішенням суду.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається будь-яка з цих пенсій за їх вибором.

Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів (ст. 24 Закону № 1977-ХІІ).

Відповідно до частини дев'ятої цієї ж статті різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання наведеної норми зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 13 грудня 2000 року № 1826 «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», яка втратила чинність 9 квітня 2004 року одночасно з набранням чинності постановою № 372, якою було затверджено Порядок.

Названі порядки визначають механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної, зокрема, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Згідно з п. 2, 4 цього Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення (п. 5 Порядку).

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 05.06.2012 № 21-78а12.

Як вбачається із наявних у справі довідок виданих ВАТ «Автонавантажувач» своїм працівникам про підтвердження наукової діяльності, з 1989 року постановою Ради Міністрів СРСР від 21.08.1989 № 703 та наказом Міністерства автомобільного і сільськогосподарського машинобудування ГСКБ «Автонавантажувач» перейменовано у НВО «Автонавантажувач», на базі якого у свою чергу наказом Мінмашпрому України від 16.12.1994 № 1593 створено ВАТ «Автонавантажувач», як правонаступника НВО «Автонавантажувач».

Таким чином, безпідставним є посилання відповідача, що на нього не поширюються положення ст. 24 Закону № 1977-ХІІ.

Пенсійний орган відповідно до Закону № 1977-ХІІ призначив пенсію колишнім науковим працівникам, що дає право на призначення пенсії, відповідно до статті 24 зазначеного Закону, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_2, які отримали стаж наукової роботи, необхідний для отримання пенсії відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками виданими ВАТ «Автонавантажувач».

Судом встановлено, що відповідачу направлено повідомлення № 5958/04-28 від 02.07.2014, № 4539/04-16 від 13.05.2014, № 7286/04-28 від 22.08.2014, № 6997/04-28 від 07.08.2014, № 7825/04-28 від 11.09.2014, які отримані ним отримані (а.с. 7-16).

Факт понесення органами УПФ витрат на виплату вказаним громадянам наукових пенсій підтверджено долученими до матеріалів справи довідками, а тому безпідставними є доводи апелянта про відсутність доказів спірної заборгованості.

Враховуючи те, що за відповідачем рахується заборгованість по пенсіях науковим працівникам, яка підтверджується належними та допустимими доказами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність її стягнення на підставі судового рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі № 813/8010/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

А.Р. Курилець

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 22.02.2016