Ухвала суду № 55983878, 19.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 січня 2016 рокусправа № 804/3900/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Чередниченко В.Є. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 804/3900/15 за позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій у сумі 5040000,00 грн. та прибутку у розмірі 10 грн., конфіскація обладнання,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2011 р. до суду надійшов позов Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного бюджету 5040000,00 грн. фінансових санкцій, 10 грн. прибутку від проведення азартних ігор, а також конфіскації грального обладнання - системного блоку б/н в кількості 1 шт. (вартістю 1650 грн.)

01.10.2012 р. Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС, яка є правонаступником Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив застосувати до відповідача фінансові санкції у сумі 8944000,00 грн., посилаючись на те, що згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» мінімальна заробітна плата з 01.10.2012 р. складає 1118 грн. (1118*8000=8944000)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 р., у задоволенні позову відмовлено.

03.02.2015 р. касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задоволено частково. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2012 року, та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року. Справу направлено па новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема, звернуто увагу на ту обставину, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.202 ч.1 КК України лише з тих підстав, що санкція даної статті передбачає отримання доходу у великих розмірах. Вказано про необхідність дослідження ст.250 Господарського кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 р. позов задоволено частково.

Стягнуто в Державний бюджет з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 5 040000,00 грн. на код платежу 21081100 (адміністративні штрафи та інші санкції) р/р 31112106700020, одержувач УДК у м. Кривому Розі, код ОКПО 24230992, банк одержувача ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

Стягнуто в дохід Державного бюджету прибуток від проведення азартних ігор у сумі 10 грн. на код платежу 24060300 (інші надходження) р/р 31112106700020, одержувач УДК у м. Кривому Розі, код ОКПО 24230992, банк одержувача ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог обґрунтовано посиланнями на норми ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а також тим, що факт наявності правопорушення - організації та проведення відповідачем азартних ігор підтверджено матеріалами справи. При цьому, суд дійшов висновку, що застосуванню підлягають фінансові санкції, розмір яких визначається на момент вчинення правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог стосовно конфіскації майна, суд зазначив, що позивач не надав доказів стосовно того, що саме приватний підприємець ОСОБА_1 є особою, до якої може бути звернуто вимоги щодо позбавлення права власності на майно, зокрема шляхом конфіскації.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

При цьому, особа, що звернулась з апеляційною скаргою, зазначає, що майно підлягає конфіскації незалежно від наявності у правопорушника права власності.

Криворізькою південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області також заявлено клопотання про заміну позивача по справі на Криворізьку південну ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Колегією суддів у порядку ст.55 КАС України здійснено процесуальну заміну позивача на Криворізьку південну ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло, сторони та їх представники у судове засідання не прибули.

За таких обставин, колегія суддів відповідно до ч.1 ст.196 КАС України ухвалила розглянути справу без участі представників сторін.

Дослідивши рішення суду в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення останньої, виходячи з такого.

Відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець рішенням Дзержинського райвиконкому Криворізької міської ради від 09.01.2002р., місце проживання: АДРЕСА_1. Дані факти підтверджуються копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та витягом з ЄДРПОУ, які міститься в матеріалах справи.

Відповідно до картки реєстрації об'єкта малого бізнесу (серія Ц-М № 272 від 21.06.2003р.) суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 здійснював діяльність із організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів на об'єкті господарювання, який розташований за адресою: АДРЕСА_2. Строк дії ліцензії - з 18.02.2005 року по 17.02.2010 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. за № 509-ХІІ (далі - Закон України № 509-ХІІ) який діяв на момент спірних правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" від 15.05.2009р. за № 1334-VI (далі - Закон України № 1334-VI) в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Судом встановлено, що уповноваженими особами податкової міліції на підставі положень ст.ст. 11, 11-1, 21, 22 Закону України № 509-ХІІ з метою перевірки дотримання вимог Закону України № 1334-VI та в ході проведення заходів по встановленню суб'єктів підприємницької діяльності, які всупереч чинному законодавству здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу, було проведено перевірку господарської одиниці - приміщення за адресою : АДРЕСА_2., де розташований букмекерський клуб.

За результатами перевірки на підставі положень ст.ст. 84, 190, 191 КПК України, ст. 11 Закону України "Про міліцію", ст. 22 Закону України № 509-ХІІ було складено протокол огляду від 22.07.2009 року.

У вищезазначеному протоколі зафіксовано, зокрема, порушення суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 положень ст. 2 Закону України № 1334-VI, а саме: надання послуг з організації та проведення азартних ігор - прийняття готівкових коштів у відвідувачів для проведення азартних ігор з використанням грального обладнання (комп'ютерної техніки) та видача готівкових коштів після проведення гри.

Факт організації та проведення азартних ігор також встановлено постановою від 10.08.2009 р. про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК за відсутності факту отримання доходів у великих розмірах. (т.1, а.с.101)

Доказів оскарження та скасування названої постанови відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» під гральним бізнесом слід розуміти діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку, а під азартною грою розуміють будь-яку гру, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

Статтею 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» встановлено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.

Враховуючи викладене вище, а також ту обставину, що матеріали справи підтверджують отримання відповідачем доходу у розмірі 10 грн., колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині задоволених позовних є обґрунтованим та відповідає обставинам справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 03.02.2015 р. (справа за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Укравтотранс Плюс») та від 21.02.2011 р. (№21-90/11), в яких зазначено, що встановлені статтею 250 Господарського кодексу України строки поширюються лише на застосування контролюючим органом адміністративно-господарських санкцій, а не стягнення їх в судовому порядку, що здійснюється в межах строків звернення, встановлених статтею 99 КАС України.

Що стосується вимог про конфіскацію майна, то у позовному провадженні вони можуть бути звернуті до особи, яка є власником останнього.

Доказів стосовно того, що відповідач є власником системного блоку позивач не надав, індивідуальних ознак майна, що підлягає конфіскації, не зазначив. За таких обставин слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача стосовно конфіскації майна не обґрунтовані належним чином.

Виходячи з викладеного, а також, приймаючи до уваги, що про будь-які підстави для відмови у задоволенні позову у апеляційній скарзі не йдеться, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення останньої та скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 804/3900/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 15.02.2016 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун