Ухвала суду № 55983876, 15.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2016 рокусправа № 804/5607/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 804/5607/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський стрілочний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2015 року №0000244003 в частині суми 184 215,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що нарахування пені згідно ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є протиправним з огляду на те, що 17.02.2014 р. та 13.01.2015 р. позивач звернувся з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті України та Економічного суду м.Мінська відповідно, а відтак терміни, передбачені ст.ст. 1,2 названого закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не нараховується. Таким чином, податкове повідомлення-рішення підлягаю частковому скасуванню у сумі нарахованої пені на суму 184 215,91 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000244003 від 08.04.2015р. в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 184215 грн. 91 коп.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що з урахуванням положень ст.ст. 1,2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", підставою для зупинення строків є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову. Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті України та до Економічного суду м.Мінська про стягнення з нерезидента заборгованості та суди прийняли рішення про припинення провадження у справі у зв'язку з добровільною сплатою заборгованості, то нарахування пені зупиняється, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню на суму 184 215,91 грн.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апелянт вважає, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки за експортними контрактами або поставки товару за імпортними контрактами як то прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

З урахуванням того, що за позовами Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті України та до Економічного суду м.Мінська про стягнення з нерезидента заборгованості провадження у справі були припинені у зв'язку з добровільною сплатою боргу, то строки поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Вказав, що виконав усі умови зовнішньоекономічного контракт, а також вжив усіх можливих заходів, спрямованих на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків у іноземній валюті, що свідчить про відсутність у його діях вини, а відтак і відсутність підстав для застосування до Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» адміністративно-господарських санкцій у вигляді пені за порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Представником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

За таких обставин, з огляду на положення ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила здійснити процесуальну заміну у даній адміністративній справі, а саме: замінити відповідача по справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод" як платник податків перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Податковим органом проведена документальна невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів №645/СБ від 26.12.2012 р. з ТОВ "ТД Проммашкомплект", м.Екибастуз, Республіка Казахстан за період з 01.04.2014 року по 24.03.2015 року, та №171/СБ/174-П/Ю-434 від 12.05.2014 року з Державним об'єднанням "Білоруська залізниця", Республіка Білорусь, за період з 23.12.2014 року по 24.03.2015 року.

За результатами перевірки складений Акт від 31.03.2015 року №164/28-01-40-03 "Про результати документальної невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод", яким встановлено порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Постанов Правління Національного Банку України від 14.11.2013 року №453 та від 20.08.2014 року №515, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки за експортними контрактами №645/СБ від 26.12.2012 року з ТОВ "ТД Проммашкомплект". Республіка Казахстан, по строку 20.02.2014 року на суму 249600,00 дол.США. №171/СБ/174-П/Ю-434 від 12.05.2014 року з Державним об'єднанням "Білоруська залізниця". Республіка Білорусь, по строку 25.12.2014 року на суму 140000,00 дол.США та по строку 28.12.2014 року на суму 413850,00 дол.США.

На підставі висновків Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000244003 від 08.04.2015 року, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання за порушення ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" на загальну суму 597090,61 грн.

Позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням в частині нарахування пені у сумі 184215,91 грн.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.1 та ч.1 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, мають бути здійснені в строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт послався на те, що єдиною підставою для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки за експортними контрактами або поставки товару за імпортними контрактами є прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Проте колегія суддів із зазначеним погодитись не може з огляду на наступне.

26 грудня 2012 року між ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" (Продавець) та ТОВ "ТД Проммашкомплект" (Покупець) був укладений контракт № 645/СБ на поставку стрілочної продукції. Продавець з січня по грудень 2013 року відвантажив Покупцю продукцію на суму 6 942147,00 дол. США. Покупець за отриману продукцію оплатив частково у сумі 5 899827,00 дол. США і станом на 14.02.2014 р. його заборгованість складала 1 042 320 дол. США.

Невиконання замовником своїх зобов'язань по контракту № 645/СБ стало підставою для звернення 17.02.2014 р. ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення з ТОВ "ТД Проммашкомплект" заборгованості в сумі 1 042 320 дол. США и пені у сумі 45 794,4 дол. США.

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 17.02.2014 року було порушено провадження у справі за № 54/к/2014.

Після порушення провадження по справі ТОВ "ТД Проммашкомплект" здійснило часткову оплату в сумі 792 720,00 дол. США, в зв'язку з чим ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" зменшило суму позову до 249 600,00 дол. США. До прийняття судового рішення ТОВ "ТД Проммашкомплект" також сплатило останню заборгованість в розмірі 249 600,00 дол. США.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 17.06.2014 р. позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ТД Проммашкомплект" на користь ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" пеню в сумі 45 794,40 дол. США. В частині стягнення заборгованості в розмірі 249 600, 00 дол. США провадження по праві припинено в зв'язку з добровільним погашенням відповідачем заборгованості після подачі позовної заяви до суду.

При цьому, позивач звернувся з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення з ТОВ "ТД Проммашкомплект" заборгованості 17.02.2014 р., до настання 90-денного строку оплати по сумі 249 600,00 дол. США, який наступив 21.02.2014р..

Також, 12.05.2014 р. між ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" (Продавець) укладено експортний договір від № 171/СБ/174-ПУЮ-434 з ДО "Білоруська залізниця" (Покупець), умовами та предметом якого передбачається зобов'язання продавця передати у власність покупця, а покупця відповідно, прийняти та оплатити продукцію у кількості та асортименті згідно специфікації. Загальна вартість договору складає 3 793 470 дол. США. Умови поставки: DАР - кордон Україна - Республіка Білорусь, (згідно залізничного маршруту).

Поставка продукції по даному Договору повинна бути виконана залізничним транспортом партіями відповідно заявкам. Об'єм і строк поставки кожної партії узгоджується додатково факсимільним зв'язком. Відвантаження продукції здійснюється в продовж 20-ти днів від дати узгодження об'єму і строку поставки кожної партії продукції.

Покупець здійснює оплату кожної партії в продовж 60 календарних днів від дати поставки продукції.

На виконання умов договору позивачем 26.09.2014 р. експортовано продукції на суму 140 000,00 дол. США (строк погашення 25.12.2014 р.) та 29.09.2014 р. на суму 413 850,00 дол. США (строк погашення 28.12.2014 р.), а всього на суму 553 850,00 дол. США.

У зв'язку з порушенням покупцем-нерезидентом умов оплати по договору, позивач звернувся із позовною заявою №36-19 від 12.01.2015 р. до Економічного суду м. Мінська. Республіка Білорусь, щодо стягнення з ДО "Білоруська залізниця" заборгованості у сумі 553 850,00 дол. США основного боргу, витрат по сплаті мита у сумі 16 828,87 дол. США.

ПАТ "Дніпропетровський стрілочний завод" звернулось до Економічного суду м. Мінськ з позовною заявою 13.01.2015 р. про що свідчить штамп суду на копії позовної заяви.

У період судового провадження боржником було сплачено суму у розмірі 553 850,00 дол. США на користь позивача, що підтверджено платіжним дорученням в іноземній валюті від 16.01.2015 р. Економічним судом м. Мінська 03.03.2015 р. було прийнято ухвалу про припинення провадження по справі № 5-14/2015 у зв'язку з добровільною сплатою боржником суми у розмірі 553 850,00 дол. США після подання позовної заяви.

У відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Згідно ч.4 ст.4 у випадку прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

З огляду на викладене, підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову, яке по суті є підтвердженням правомірності дій резидента та відсутності правопорушень з боку останнього.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи у організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності резидента складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів свідчить про відсутність складу правопорушення.

Отже, враховуючи норми ст.. 218, 238 ГК України наслідки, передбачені ч.2 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», мають наставати і у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Відтак, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

Зазначену правову позицію викладено, зокрема, у постановах ВСУ від 27.02.2012 року права № 21-387а11, від 13.02.2012 року справа № 21-422а11.

Згідно абз.1 ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З урахуванням того, що провадження за позовами Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгівельно-промисловій палаті України та до Економічного суду м.Мінська про стягнення з нерезидента заборгованості були припинені з причин добровільної сплати контрагентами позивача заборгованостей, то підстави для поновлення строків та нарахування резиденту пені відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС з огляду на законність постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 804/5607/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 18.02.2016 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун