Постанова № 55981826, 16.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2016 року Справа № 904/8451/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідач),

суддів - Герасименко І.М., Сизько І.А.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шут А.І. представник, довіреність б/н від 24.03.2015 р.;

від відповідача: Ясир С.А. представник, довіреність б/н від 21.12.2015 р.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2015р. у справі №904/8451/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "СОЮЗ", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод", м.Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2015р. у справі №904/8451/15 (суддя Петрова В.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "НПП"СОЮЗ" задоволено, з ТОВ"Нікопольський ливарно-механічний завод" на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 117700грн.12коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо укладення відповідачем з Українсько-Російським підприємством "Союз" товариством з обмеженою відповідальністю договору поставки №27/12 від 27.12.2012р., щодо порушення відповідачем зобов"язань за цим договором в частині повної та своєчасної оплати поставленої продукції, щодо реорганізації в подальшому Українсько-Російського підприємства "Союз" товариства з обмеженою відповідаль-ністю в результаті чого шляхом виділу було створено ТОВ"НПП"Союз" та щодо передачі відповідно до передавального акту від 24.11.2014р. поточної дебіторської заборгованості з балансу Українсько-Російського підприємства "Союз" товариства з обмеженою відповідальністю на баланс ТОВ "НПП"Союз";

- одночасно господарський суд зазначав, що ухвалою від 23.11.2015р. відповідачу було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення по справі судової технічної та судової почеркознавчої експертиз;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Нікопольський ливарно-механічний завод" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи та на порушення ним норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про те, що представлені позивачем передавальний акт від 24.11.2014р. та розподільчий баланс містять дані лише про передачу з балансу Українсько- Російського підприємства "Союз" товариства з обмеженою відповідальністю на баланс ТОВ "НПП"Союз" дебіторської заборгованості відповідача, між тим, зазначені документи не містять посилання на договір поставки №27/12 від 27.12.2012р., про те, що акт податкової перевірки, долучений відповідачем до матеріалів справи, доводить наявність відносин між Українсько-Російським підприємством "Союз" товариством з обмеженою відповідальністю та апелянтом і до моменту укладення вказаного договору, у зв"язку з чим, в матеріалах справи відсутній належний і допустимий доказ того, що саме договір поставки №27/12 від 27.12.2012р., а не будь-який інший договір, є належною підставою позовних вимог, про те, що специфікації та заявки, в яких відповідно до договору визначаються номенклатура, ціни та об"єм продукції позивач до справи не долучав і господарський суд не надав оцінки можливим розбіжностям між умовами договору в частині наявності специфікацій і заявок покупця та тими умовами, на яких договір нібито виконувався, про те, що посилання суду на невиконання договору не є належною підставою для задоволення позовних вимог, оскільки попередній директор товариства відповідача не передав новому директору жодних документів та інформації щодо місця їх знаходження, у зв"язку з чим, відповідач не мав можливості підтвердити або спростувати обставини, викладені в позові, про наявність сумнівів у достовірності документів, наданих позивачем як докази, відсутність підстав вважати, що під час здійснення господарських операцій надані позивачем копії рахунків існували саме в такому вигляді, в накладних, за якими судом встановлена наявність заборгованості містяться підписи невідомої особи, відсутність прізвища, ім"я, по батькові та посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції є порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і є підставою для неприйняття таких документів як допустимих доказів, про те, що в довіреностях зразок підпису особи, яка отримала від відповідача довіреність візуально відрізняється від зразка підпису особи, яка товар отримала за спірними видатковими накладними, а також про те, що при відмові у призначенні по справі судових експертиз судом порушені принципи повноти та всебічності розгляду справи;

- скаржником заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналів видаткових накладних №РН-0000485 від 09.07.2013р., №РН-0000519 від 19.07.2013р., №РН-0000549 від 02.08.2013р., №РН-0000586 від 13.08.2013р., №РН-0000010 від 16.01.2014р. за договором поставки №27/12 від 27.12.2012р., оригіналів довіреностей №412 від 08.07.2013р., №442 від 18.07.2013р., №475 від 02.08.2013р., №501 від 12.08.2013р., №19 від 16.01.2014р., виданих ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод" на отримання цінностей за вказаним договором, про призначення у справі почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз;

- на вирішення експертизи скаржником запропоновано поставити питання за переліком, зазначеним в клопотанні (т.3, а.с.194, 195);

- в обґрунтування клопотання покладені обставини щодо наявності сумнівів у достовірності вказаних вище документів, щодо можливості вирішення цього питання шляхом їх перевірки із застосуванням спеціальних знань, а також щодо неможливості встановити чи отримувала уповноважена відповідачем особа товар внаслідок невідповідності підпису такої особи, який міститься у довіреності підпису, який міститься у видатковій накладній;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника;

- проти клопотання скаржника позивач заперечує.

В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 04. та 16.02.2016р..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2012р. Українсько-Російським підприємством "Союз" товариством з обмеженою відповідальністю (постачальником) та ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод"(покупцем) укладено договір поставки №27/12, на підставі якого постачальник зобов"язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, номенклатура, обсяги та ціни якої визначені у специфікаціях до договору, що являються його невід'ємною частиною.

Згідно з п.п.3.1-3.3 договору поставка продукції здійснюється по запиту покупця на умовах FСA м.Запоріжжя відповідно до правил Інкотермс 2000. Дата поставки товару визначається датою приймання вантажу покупцем. Строк поставки - протягом 10 днів з моменту отримання заявки покупця. Перевезення автотранспортом покупця.

В п.4.3 договору сторонами узгоджено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом стопроцентної попередньої оплати. Допускаються інші форми оплати за домовленістю сторін.

Відповідно до п.8.1, в редакції додаткової угоди від 24.12.2013р., строк дії договору обчислюється з моменту підписання до 27.12.2014р. або до виконання сторонами всіх умов договору.

Виходячи з умов договору, протягом січня 2013р. - жовтня 2014р. Українсько-Російське підприємство "Союз" товариство з обмеженою відповідальністю поставило відповідачу товар згідно з представленими в матеріалах справи копіями видаткових накладних (т.1, а.с.37-82).

24.11.2014р. комісією з реорганізації Українсько-Російського підприємства "Союз" товариства з обмеженою відповідальністю складено передавальний акт названого підприємства у зв"язку з виділом ТОВ "НПП"Союз", затверджений протоколом загальних зборів учасників №24/11 від 24.11.2014р..

Передавальний акт складено на виконання рішення учасників Українсько-Російського підприємства "Союз" товариства з обмеженою відповідальністю від 19.08.2014р. про виділ з цього підприємства ТОВ "НПП"Союз" та на підставі розподільчого балансу станом на 24.11.2014р..

Згідно з додатком №3 до розподільчого балансу на баланс ТОВ "НПП"Союз" передано поточну дебіторську заборгованість ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод" в сумі 117700грн..

Оригінал розподільчого балансу оглянуто колегією суддів в судовому засіданні 04.02.2016р.. Розподільчий баланс підписано уповноваженими представниками Українсько-Російського підпри-ємства "Союз" товариства з обмеженою відповідальністю та ТОВ "НПП"Союз". Підписи представ-ників скріплені печатками товариств.

Відповідно до Статуту ТОВ "НПП"Союз", зареєстрованого державним реєстратором 26.11.2014р., останнє створено шляхом виділу з Українсько-Російського підприємства "Союз" товариства з обмеженою відповідальністю та є його правонаступником в розмірах та частинах, визначених розподільчим балансом.

26.11.2014р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації ТОВ "НПП"Союз".

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ТОВ "НПП"Союз" з позовом до господарського суду про стягнення з ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод" заборгова-ності за договором №27/12 від 27.12.2012р. в сумі 117700грн..

В обґрунтування позову були покладені обставини щодо порушення відповідачем зобов"язань за вказаним договором та часткової оплати ним товару, поставленого на підставі видаткових накладних (а.с.37-82).

Розрахунок суми заборгованості виконано позивачем, виходячи з вартості товару, поставленого по кожній накладній та сум оплат, які надійшли від відповідача в оплату такої вартості з розподілом їх в залежності від періоду виникнення заборгованості, тобто з віднесенням на погашення заборгованості за попередні періоди (т.1, а.с.4-5).

В процесі розгляду справи докази погашення заборгованості в сумі 117700грн. відповідачем не надані.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Ст.ст.525, 526 названого Кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.712 Кодексу до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ч.1 ст.692 Кодексу встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Щодо досліджуваної справи, то урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки №27/12 від 27.12.2012р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару і ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Тому підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника про те, що надані позивачем передавальний акт та розподільчий баланс від 24.11.2014р. не містять посилання на договір №27/12 від 27.12.2012р. колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки обставини щодо існування між сторонами інших договірних відносин або наявності заборгованості перед Українсько-Російським підприємством "Союз" товариством з обмеженою відповідальністю з позадоговірних зобов"язань в порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України ним не доведені, докази в обґрунтування цих обставин не надані.

Посилання скаржника на те, що вказані акт та баланс не доводять наявність права позивача звертатися з позовом про стягнення заборгованості за договором спростовуються безпосередньо цими документами, Статутом ТОВ "НПП"Союз" та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації названого товариства.

При цьому відповідно до абз.2 ч.3 ст.107 Цивільного кодексу України ( в редакції станом на момент державної реєстрації ТОВ"НПП"Союз") затверджені учасниками юридичної особи примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації.

Стосовно ненадання господарським судом оцінки умовам договору в частині обов"язкової наявності специфікацій і заявок покупця слід зазначити, що у разі поставки позивачем товару без специфікацій і заявок скаржник не був позбавлений можливості відмовитися від прийняття товару або повернути його позивачу, між тим, відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

Доводи скаржника про те, що попередній директор не передав новому директору підприємства документів, а також відмовився повідомляти інформацію щодо місця їх знаходження і надавати доступ до даних обліку визнані колегією суддів безпідставними, оскільки мають характер припущень.

Крім того, повноваження колишнього директора заводу по зберіганню документів та обставини відсутності документів у головного бухгалтера або у фінансовому відділі скаржником не підтверджені.

Посилання скаржника про оформлення видаткових накладних №485 від 09.07.2013р., №519 від 19.07.2013р., №549 від 02.08.2013р. №586 від 13.08.2003р. та №10 від 16.01.2014р. з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є необґрунтова-ним.

Названим Законом визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно зі ст.1 Закону бухгалтерським обліком є процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період (абзац дванадцятий статті 1 цього Закону).

Отже, зважаючи на предмет регулювання Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" його вимоги не поширюються на спірні правовідносини, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України у подібних відносинах (постанова Верховного Суду України від 21.10.2014р. у справі №908/717/13-г) та правовій позиції Вищого господарського суду України (постанова Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. у справі №904/4479/14).

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Поставка продукції за вказаними вище видатковими накладними підтверджується довіреностями і товарно-транспортними накладними.

Найменування, кількість, ціна товару, зазначені в довіреностях і товарно-транспортних накладних співпадають з найменуваннями, кількістю та ціною товару у видаткових накладних (т.3, а.с.7-44).

Товарно-транспортні накладні містять підписи осіб, які отримали товар. Підписи завірені печаткою ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод".

Клопотання скаржника про призначення по справі почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає тому, що матеріали справи є достатніми для прийняття рішення по суті.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2015р. у справі №904/8451/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий суддя І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 22.02.2016р.