Рішення № 55972348, 22.02.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 18.02.2016

Справа № 334/8746/14-ц

Провадження № 2/334/31/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2016р. Ленінський райсуд м.Запоріжжя у складі:

головуючого - Махіборода Н.О.;

при секретарі - Кузьменко О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/17-41/248/3 від 31.05.2012р., згідно якого, відповідачка ОСОБА_2 отримала від банка кредит на суму 588640,70гр. з терміном його повернення - 25.04.2017р. та із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20 % річних, з щомісячним погашенням заборгованості. Поручителем за даним договором виступив ОСОБА_3 за договором поруки № 12/17-41/248/3/1 від 31.05.2012р.

Відповідачкою ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконувалися, у звязку з чим, за нею утворилася заборгованість, яку позивач уточнив у судовому засіданні, і станом на 09.07.2015р. сума заборгованості становить - 831247,16гр., що складається з: заборгованості по тілу кредиту 492500,67гр., заборгованості за нарахованими та не сплаченими відсотками 195111,33гр., пені за тілом кредиту 83215,83гр. та пені за відсотками - 60419,33гр. Тому, банк змушений був звернутися з позовом до суду для стягнення в солідарному порядку заборгованості з відповідачки ОСОБА_2, як позичальника, та з ОСОБА_3, як поручителя, що передбачено умовами кредитного договору та договору поруки.

Крім того, представник позивача просить суд стягнути з відповідачів судові витрати, які були понесені при зверненні із позовом до суду: суму судового збору.

Відповідачі жодного разу у судові засідання не зявилися, про час та місце слухання справи були повідомлені вчасно рекомендованою та простою кореспонденцією за адресами, зазначеними у довідках адресно-довідкового підрозділу УДМС в Запорізькій області щодо місця реєстрації відповідачів. Інтереси відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні представляв ОСОБА_4 за нотаріально посвідченою довіреністю від 21.05.2014р., який проти позовних вимог банку заперечував, пояснивши суду, що банк надав суду розрахунок заборгованості відповідачки, підписаний не уповноваженою на те особою, крім того, банк не надсилав відповідачам нагадування або вимоги щодо погашення заборгованості.

Свої інтереси в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 довірив представнику ОСОБА_5 за нотаріально посвідченою довіреністю від 17.12.2014р., однак, вона жодного разу у судові засідання не зявилася, про час та місце слухання справи була повідомлена вчасно рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у довіреності.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_4, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, т.я. він підтверджений наступними доказами:

відповідно договору кредиту № 010/17-41/248/3 від 31.05.2012р., укладеному між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та відповідачкою ОСОБА_2, вона, як позичальник, отримала від банку кредит на суму 588640,70гр. з терміном його повернення - 25.04.2017р. та із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20 % річних, з щомісячним погашенням заборгованості /а.с.4-8 т.1/. Поручителем за даним договором виступив ОСОБА_3 за договором поруки № 12/17-41/248/3/1 від 31.05.2012р., відповідно до якого, поручитель зобовязався перед банком повернути за позичальника ОСОБА_2 будь які суми, які виникнуть за кредитним договором: суму заборгованості по кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, комісію, штрафні санкції /а.с.11-13 т.1/.

Оскільки відповідачкою ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконувалися, за нею утворилася заборгованість, яку представник позивача уточнив у судовому засіданні, і станом на 09.07.2015р. сума заборгованості становить - 831247,16гр., що складається з: заборгованості по тілу кредиту 492500,67гр., заборгованості за нарахованими та не сплаченими відсотками 195111,33гр., пені за тілом кредиту 83215,83гр. та пені за відсотками - 60419,33гр., що підтверджується розрахунком банку, підписаним начальником управління проблемних кредитів, за нотаріально посвідченою довіреністю, та завіреного чорнильною печаткою банку /а.с.210 т.1 та а.с.53-55 т.2/.

Відповідно до вимог ст.11 та 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повних та всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено у судовому засіданні, між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», зі змінами, внесеними до ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців /а.с.51-52 т.2/, кредитні відносини із відповідачкою ОСОБА_2 були укладені ще в 2007р., коли за кредитним договором №010/17-41/248/1 від 26.04.2007р. позичальник ОСОБА_2 отримала від банку кредит на суму 106000 доларів США, в забезпечення якого, був укладений договір іпотеки від 26.04.2007р., предметом іпотеки якого було зазначене нежитлове приміщення кафе за адресою: м.Запоріжжя, вул.Вінтера, 9 /а.с.177-180 т.1/. Відповідно додаткової угоди до вищевказаного договору іпотеки, іпотекодавець ОСОБА_2 погодилася на забезпечення іпотечним майном вимог щодо кредитного договору, укладеного 31.05.2012р. за №010/17-41/248/3 /а.с.181 т.1/.

Згідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору, а відповідно до ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Судом встановлено, що за кредитним договором №010/17-41/248/3 від 31.05.2012р. відповідачка ОСОБА_2 сплачувала заборгованість несвоєчасно та не в повному обсязі відповідно встановленого графіку повернення кредиту та сплати процентів, підписаного відповідачкою та затвердженого банком відповідно додаткової угоди №1 до кредитного договору №010/17-41/248/3 від 31.05.2012р. /а.с.9-10 т.1/. Ці обставині підтверджені випискою руху грошових коштів на кредитному рахунку відповідачки, наданому банком /а.с.171-176 т.1/. Проти цих обставин не заперечує і представник відповідачки - ОСОБА_4, надавши суду квитанції про розрахунки ОСОБА_2 із банком за період часу 2012-2013рр. /а.с.150-154 т.1/.

Як пояснила представник банку у судовому засіданні, останній прострочений платіж був проведений відповідачкою ОСОБА_2 - 13.12.2013р. /а.с.210 т.1/, після чого, жодного погашення заборгованості перед банком, відповідачка не здійснила, не зважаючи на неодноразові письмові нагадування та вимоги банку, направлені на адресу позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 рекомендованою кореспонденцією /а.с.17-20 т.1, 56-57 т.2/. Представник відповідачки - ОСОБА_4, також, не заперечував проти тривалої переписки між банком та відповідачкою ОСОБА_2, відповідно якої, банк нагадував позичальнику ОСОБА_2 про погашення заборгованості за кредитом, а вона просила банк про реструктуризацію заборгованості через виникнення фінансових труднощів /а.с.155-161 т.1/.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обовязковим для виконання сторонами, відповідно до вимог ст.629 ЦК України, а у разі порушення зобовязання, тобто, неналежне виконання у встановлений договором строк /ст.610 ЦК України/, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, та сплати процентів, належних відповідно вимог ст.1050 ЦК України.

Крім того, поручитель відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобовязань за кредитним договором в сумі, яка складається з тілу кредиту, процентів за користування кредитом, а також сплати штрафних санкцій /пеня, неустойка/.

Згідно ст.6 договору поруки право предявити вимогу до поручителя виникає у кредитора у разі невиконання позичальником своїх зобовязань, передбачених кредитним договором /а.с.11-13 т.1/.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку та відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником, крім того, порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

Оскільки позичальником ОСОБА_2 умови кредитного договору не були виконані, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з позичальника та його поручителя в солідарному порядку є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони підтверджені представленими по справі доказами, тому, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання представника відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_4 на невідповідність розрахунку заборгованості відповідачки, наданого представником позивача, а саме, неналежність осіб, які його затверджували та підписували, а також, не надсилання відповідачам нагадування або вимоги щодо погашення заборгованості банку, суд вважає надуманими та такими, що спростовуються вищевказаними обставинами, що були встановлені та досліджені у судовому засіданні.

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню і судові витрати, які були понесені позивачем при зверненні із позовом до суду: сума судового збору, яка становить - 3654гр. /а.с.31/.

Керуючись ст.10,60,88,212-215,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 /ПІН 2433608742/ та ОСОБА_3 /ПІН 2276616956/ на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» /ЄДРПОУ 14305909/ заборгованість за кредитним договором № 010/17-41/248/3 від 31.05.2012р. та договором поруки №12/17-41/248/3/1 від 31.05.2012р. 831247,16гр.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 /ПІН 2433608742/ та ОСОБА_3 /ПІН 2276616956/ на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» /ЄДРПОУ 14305909/ суму судового збору 3654гр.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя