Ухвала суду № 55956486, 18.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/12855/13 Головуючий у І інстанції Лисюк О. Д.Провадження № 22-ц/780/1493/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 18.02.2016

У Х В А Л А

іменем України

18 лютого 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Білоконь О.В.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 28 грудня 2015 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року заявник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, яку мотивував тим, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 11 квітня 2014 року, яке набрало законної сили, із ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто борг за кредитним договором № 11358079000 в розмірі 94562,78 грн. та судовий збір в розмірі 945,62 грн. На підставі цього рішення Баришівським районним судом 21 жовтня 2014 року видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у відділі ДВС Баришівського РУЮ у Київській області.

Вказував, що 20 квітня 2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» і ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу, за умовами якого банк передав (відступив) товариству право вимоги за кредитним договором № 11358079000, укладеним 10 червня 2008 року між банком і ОСОБА_2 Отже відповідно до положень ст.ст.512,514 ЦК України до нього перейшли права первісного кредитора у зобовязанні, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. У звязку із наведеним, просив замінити стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 28 грудня 2015 року у задовленні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою, заявник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову, якою задоволити заяву, посилаючись на її незаконність і необгрунтованість, порушення і неправильне застосування судом норм процесуального права. Скаргу мотивує тим, що ухвала суперечить як договору факторингу, за яким товариство набудло прав кредитора, так і судовій практиці.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 11 квітня 2014 року, яке не оскаржувалося і набрало законної сили, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» борг за кредитним договором № 11358079000 від 10 червня 2008 року в розмірі 94562,78 грн. та судовий збір в розмірі 945,62 грн.

На підставі вказаного рішення Баришівський районний суд Київської області 21 жовтня 2014 року видав стягувачу ПАТ «УкрСиббанк» виконавчий лист,який перебуває на виконанні у відділі ДВС Баришівського РУЮ у Київській області.

Також встановлено, що 20 квітня 2015 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» і ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу, за умовами якого банк передав (відступив) товариству право вимоги за кредитним договором № 11358079000, укладеним із ОСОБА_2 10 червня 2008 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну стягувача,суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що із заявою про заміну сторони виконавчого провадження може звернутися лише державний виконавець або сама сторона виконавчого провадження, а поскільки ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не є стороною виконавчого провадження, то воно не має процесуальних прав для звернення до суду із такою заявою.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками, оскільки суд у порушення вимог статей 213, 214 ЦПК України в достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин.

Відповідно до положень ч.1 ст.378 ЦПК України, ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

За змістом даної норми питання про заміну сторони виконавчого провадження має право ініціювати як державний виконавець, так і нова сторона, яка набула прав кредитора чи боржника.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 листопада 2013 року при розгляді справи № 6-122цс13, предметом якої була заява про заміну сторони виконавчого провадження. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобовязанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

За таких обставин, враховуючи, що до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» після укладення із ПАТ «УкрСиббанк» договору факторингу перейшло право вимоги у спірних правовідносинах» і товариство є новим кредитором ОСОБА_2,суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до приписів ст.378 ЦПК України заміна строни виконавчого провадження можлива лише за наявності самого виконавчого провадження, яке перебуває на примусовому виконані у відповідному підрозділі ДВС. Вирішуючи заяву суд не зясував, чи перебуває у відділ ДВС Баришівського РУЮ у Київській області на виконанні виконавчий лист про стягнення ізОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в розмірі 94562,78 грн. чи не закінчено виконавче провадження, чи не повернуто виконавчий лист стягувачу, тощо.

Крім того, вирішуючи заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», суд допустив порушення норм процесуального права, зокрема не повідомив боржника ОСОБА_2 про розгляд даної заяви судом.

Суд вказаних обставин не врахував і постановив незакону і необгрунтовану ухвалу.

Відповідно до ст.312 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає до скасування, а питання необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволити частково.

Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 28 грудня 2015 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: