Постанова № 55944008, 16.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2016 р. Справа № 917/2557/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М. , суддя Шепітько І.І.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Гарвасюк В.Ю., дов. №125 від 13.12.2015 року

відповідачів - 1) не з'явився, 2 ) не з'явився

третіх осіб - 1) не з'явився, 2) не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Нафтогазтранс-2011" (вх.№174П/1-8) на рішення господарського суду Полтавської області від 16 грудня 2015 року у справі №917/2557/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк", м. Київ,

до 1. Приватного підприємства "Ресурс Трейд-Оіл", м. Полтава,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011", м. Полтава,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні ПП "Ресурс Трейд-Оіл":

1. Приватне акціонерне товариство "Полтавське автотранспортне підприємство 1622", м. Полтава;

2. ОСОБА_2, м. Полтава,

про стягнення 3241177,02 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011", м. Полтава,

до 1. Приватного підприємства "Ресурс Трейд-Оіл", м. Полтава;

2. Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк", м. Київ

про визнання недійсними пунктів 3.6, 4.1, 5.3.4, 6.5 кредитного договору № КЛ/2013/03-40, що укладений 26.06.2013 р. між ПАТ "Терра Банк" та ПП "Ресурс Трейд-Оіл", -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Терра Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Кристалбанк"), звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ПП "Ресурс Трейд-Оіл" та ТОВ "Нафтогазтранс-2011" заборгованість за кредитним договором № КЛ/2013/03-40 від 26.06.2013 р. в розмірі 3241177,02 грн., з яких: 1691666,65 грн. строкова заборгованість за кредитом, 1208333,35 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 235111,88 грн. прострочені проценти, 58768,04 грн. пеня за прострочення повернення кредиту, 8322,37 грн. пеня за прострочення сплати процентів, 9974,74 грн. 3% річних та втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів, 58849,73 грн. інфляційні втрати у зв'язку з простроченням сплати кредиту, 29000,00 грн. штраф.

ТОВ "Нафтогазтранс-2011" звернулось з зустрічним позовом до ПП "Ресурс Трейд-Оіл" та ПАТ "Терра Банк" про визнання недійсними пунктів 3.6, 4.1, 5.3.4, 6.5 кредитного договору № КЛ/2013/03-40 від 26.06.2013 р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.12.2015 р. у справі №917/2557/14 (головуючий суддя Ківшик О.В., суддя Безрук Т.М., суддя Тимошенко К.В.) залучено до участі у справі в порядку ст. 25 ГПК України Публічне акціонерного товариства "Кристалбанк" як правонаступника Публічного акціонерного товариства "Терра Банк". Первісний позов задоволено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

ТОВ "Нафтогазтранс-2011" з рішенням господарського суду першої інстанції в частині залучення у справу правонаступника та відмови в задоволенні зустрічного позову не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що в даному випадку позичальника за умовами кредитного договору притягнуто до юридичної (майнової) відповідальності за порушення строків оплати кредиту тричі. Просить рішення господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та в цій частині прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що пунктом 3.6 кредитного договору встановлено юридичну відповідальність за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/ терміни, передбачені цим договором за нарахування банком процентів у розмірі 32,5%, в той же час за таке ж порушенням щодо позичальника встановлені інші фінансові санкції, такі як сплата штрафу та пені. Таким чином, за висновком заявника скарги, за порушення строків сплати кредиту позичальник змушений нести потрійну відповідальність, що суперечить статті 61 Конституції України. До того ж, вказаний пункт передбачає односторонню зміну відсотків банком, що суперечить пункту 1056-1 Цивільного кодексу України.

Також вказує на те, що умови пункту 4.1 кредитного договору, які встановлюють обов'язок позичальника спрямовувати кошти через певні банки, не відповідають природі кредитних відносин сторін взагалі, крім того є дискримінаційними та протизаконними, так як вибір банку для обслуговування рахунків, їх відкриття та спрямування виручки є законним правом будь-якої особи, а не обов'язком за кредитним договором. До того ж у вказаному пункті не визначено, яким саме чином здійснюється таке спрямування коштів.

Крім того, зазначає, що умови пункту 5.3.4 кредитного договору, де за будь-яке порушення умов договору банк має право вимагати повної сплати кредиту достроково, не передбачені чинним законодавством України, та не відповідають Закону в ракурсі співвідношення з нормами банківського, бухгалтерського, корпоративного законодавства, та не є підставою для припинення кредитування згідно із Законом.

Також звертає увагу на те, що умова пункту 6.5 кредитного договору, не визначає конкретного правопорушення, невиконання б якого стало підставою для застосування штрафних санкцій. Зазначена умова договору не передбачена законом, та суперечить п. 6.2, 6.3, 6.4 кредитного договору, які також визначають за деякі порушення обов'язків позичальника штрафні санкції, тобто встановлює подвійну відповідальність для позичальника за порушення одного й того ж пункту договору.

Окрім цього, вказує на те, що місцевий господарський суд в резолютивній частині оскаржуваного рішення безпідставно залучив до участі у справі ПАТ "Кристалбанк" як правонаступника ПАТ "Терра Банк", тоді як ПАТ "Кристалбанк" не є правонаступником ПАТ "Терра Банк", оскільки він перебуває в стадії не реорганізації, а ліквідації, коли юридична особа перестає існувати без переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб. До того ж, Постановою Національного банку України від 23 грудня 2014 року № 831 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію" було постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Терра Банк", тобто ПАТ "Терра Банк" було ліквідовано у встановленому законом порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Нафтогазтранс-2011" було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 16.02.2016 року на 12:00 год.

Позивач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№1477 від 08.02.2016 року) та його представник у судовому засіданні 16.02.2016 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що ТОВ "Нафтогазтранс 2011" як поручитель за кредитом ПП "Ресурс Трейд-Оіл" при підписанні договору поруки був ознайомлений з усіма умовами кредитного договору, в тому числі і пункту 3.6 кредитного договору, який передбачає застосування підвищеної відсоткової ставки - 32,5 % за порушення (прострочення) виконання зобов'язання позичальником. При цьому, у пункті 3.6 кредитного договору йде мова про погоджене сторонами (кредитором та позичальником) застосування підвищеної ставки за нарахованими відсотками, і аж ніяк не про збільшення зобов'язання в односторонньому порядку.

Також вказує на те, що посилання позивача за зустрічним позовом в обґрунтування підстав визнання недійсними п. 3.6, 4.1, 5.3.4 та п. 6.5 Кредитного договору з огляду на невідповідність останніх Закону не можуть вважатись правомірними, адже з матеріалів справи вбачається, при укладені між сторонами Кредитного договору сторони досягли згоди щодо істотних умов кредитного договору, останній підписаний представниками сторін та їх скріплений їх печатками.

Окрім цього, звертає увагу на те, що ПАТ "Кристалбанк" є сингулярним правонаступником ПАТ "Терра Банк" за кредитним договором по відношенню до ПП "Ресурс Трейд -Оіл" відповідно до норм матеріального права - Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому відомості про правонаступника ПАТ "Терра Банк" до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ вносити не потрібно.

Представники першого та другого відповідачів і третіх осіб за первісним позовом у судове засідання 16.12.2016 року не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №61022 17239566, № 61022 17239540, № 61022 17239531 та №№ 61022 17239523 про вручення їм копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників першого та другого відповідачів та третіх осіб за первісним позовом за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, доводи позивача та другого відповідача за первісним позовом, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, 26.06.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" та Приватним підприємством "Ресурс Трейд-Оіл", позичальником було укладено кредитний договір № КЛ/2013/03-40 (далі - кредитний договір, т. 1, а.с. 9-14).

Відповідно до умов вказаного договору сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію (далі - кредит або кредитна лінія) загальним лімітом в сумі 2 900 000,00 (два мільйони дев'ятсот тисяч) грн., а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого в п.1.3 цього Договору, в розмірі 22,5% річних, сплативши комісійну винагороду за надання (управління) кредитом (п. 1.1 Кредитного договору);

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язання з повернення кредиту було укладено наступні договори :

- іпотечний договір № КЛ/2013/03-40 від 26.06.2013 р. укладений між Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" (Банк) та Публічним акціонерним товариством "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" (іпотекодавець), за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку належному йому на праві власності нерухоме майно, що знаходиться за адресою : м. Полтава, вул. Харчовиків, 13 (копія наявна у матеріалах справи, том справи 1, а.с. 196-203);

- договір поруки № КЛ/П/2013/03-40/1 від 26.06.2013 р., згідно з яким ОСОБА_2 (поручитель) зобов'язався відповідати перед ПАТ "Терра Банк" (кредитор) солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання умов Кредитного договору Приватним підприємством "Ресурс Трейд-Оіл" (позичальником) (копія наявна у матеріалах справи, том справи 1, а.с. 201-203).

- договір поруки № КЛ/П/2013/03-40/2 від 26.06.2013 р. (далі - Договір поруки), згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011" (поручитель) зобов'язалося відповідати перед ПАТ "Терра Банк" (кредитор) солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання умов Кредитного договору Приватним підприємством "Ресурс Трейд-Оіл" (позичальником) (копія наявна у матеріалах справи, том справи 1, а.с. 15-17).

При цьому у Договорі поруки КЛ/П/2013/03-40/2 його сторони узгодили, зокрема, наступне :

- поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язання за Кредитним договором, а також договорами про внесення змін та доповнень до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування Кредитом, збільшення строку повернення Кредиту, збільшення розміру (суми) Кредиту). У випадку порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність (є солідарними боржниками) перед кредитором у повному обсязі зобов'язань позичальника за Кредитним договором, включаючи, але не виключно, повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, сплату процентів за понад термінове користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів), інших платежів та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань позичальником (п. 1.1 та п. 1.2 Договору поруки);

- у випадку порушення позичальником зобов'язання (будь - якого із зобов'язань) за Кредитним договором, кредитор має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою виконати зобов'язання за Кредитним договором (далі - вимога кредитора), у повному обсязі чи частково. Вимога кредитора пред'являється поручителю та вважається пред'явленою та отриманою поручителем належним чином, якщо кредитор надіслав її поштою, кур'єром, телеграфом або вручив особисто під розпис поручителя на(за) адресу(ою) поручителя, вказаною в розділі 7 цього Договору або повідомленою кредитору поручителем згідно з п. 3.4.4. цього Договору. Датою пред'явлення та отримання Вимоги кредитора буде вважатися дата її вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку відправника (п. 2.1 та п. 2.2 Договору поруки);

- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором та цим Договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом тридцяти шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за Кредитним договором не пред'явить вимогу до поручителя (п. 6.5 Договору поруки).

На виконання умов Кредитного договору перший відповідач отримав від позивача кредитні кошти у межах встановленого у договорі ліміту з позичкового рахунку № 20632301108412 на його поточний рахунок № 26001301108412. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку відповідача та свідчить про повне виконання позивачем умов вищезазначеного Договору (том справи 1, а.с. 18-29). Дана обставина не заперечується першим відповідачем (позичальником).

За даними ПАТ "Терра Банк", позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором щодо своєчасної сплати кредитних платежів систематично не виконував. Крім того, в порушення п. 5.2.3 Кредитного договору позичальник не надав позивачу бухгалтерську та статистичну звітність за 3-й квартал 2014 р., банківські виписки про рух грошових кошті по поточним рахункам першого відповідача за звітній період, що відкриті в інших банківських установах, розшифровки дебіторської і кредиторської заборгованості першого відповідача, подання яких мало бут здійснено щоквартально, не пізніше 26-го числа місяця, наступного за звітнім кварталом.

10.11.2014 р. ПАТ "Терра Банк" звертався до ПП "Ресурс Трейд-Оіл" з вимогою № 10.11.2014/17-вих (том справи 1, а.с.30), відповідно до якої вимагав від останнього негайно але не пізніше 10-ти банківських днів з моменту направлення даної вимоги, достроково повернути кредитні кошти у розмірі 3154 450,32 грн. (в т.ч. : 1933 333,32 грн. строкова заборгованість за кредитом, 966666,68 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 177509,12 грн. прострочені проценти, 38401,83 грн. пеня за прострочення повернення кредиту, 4722,30 грн. пеня за прострочення сплати процентів, 4 817,08 грн. 3% річних та втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів, 35 462,63 грн. інфляційні втрати у зв'язку з простроченням сплати кредиту, 29000,00 грн. штраф), яка утворилася в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором. Направлення вищезазначеної вимоги першому відповідачу підтверджується копією фіскального чеку "Укрпошти" № 7019 від 10.11.2014 р. (том справи 1, а.с. 32).

За даними ПАТ "Терра Банк" в установлений у вимозі термін останній не отримав від першого ПП "Ресурс Трейд-Оіл" ні повернення кредиту, ні оплати щорічних процентів по кредиту, ні 3% річних, ні інфляційних втрат, ні штрафу, ні пені.

З огляду на невиконання ПП "Ресурс Трейд-Оіл" своїх зобов'язань за Кредитним договором ПАТ "Терра Банк" звернувся до ТОВ "Нафтогазтранс-2011" як до поручителя (том справи 1, а.с. 28) з вимогою № 24.11.2014/19-Вих. від 24.11.2014 р., відповідно до якої просив останнього в строк до 5-ти робочих днів з моменту направлення даної вимоги сплатити кредитну заборгованість у розмірі 3168 901,41 грн. (в т.ч. : 1 933 333,32 грн. строкова заборгованість за кредитом, 966 666,68 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 177509,12 грн. прострочені проценти, 50 610,96 грн. пеня за прострочення повернення кредиту, 6964,26 грн. пеня за прострочення сплати процентів, 4817,08 грн. 3% річних та втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів, 35462,63 грн. інфляційні втрати у зв'язку з простроченням сплати кредиту, 29000,00 грн. штраф) по Договору поруки від 26.06.2013 р. Направлення вимоги другому відповідачу підтверджується копією фіскального чеку "Укрпошти" № 5086 від 24.11.2014 р. (а.с. 36). Дана вимога була отримана другим відповідачем 27.11.2014 р., що підтверджується копією поштового повідомлення № 3601404002931 про вручення останньому поштового відправлення (а.с. 36).

Проте вищезазначена вимога в установлені у Договорі поруки терміни другим відповідачем виконана не була, що і стало підставою для подання первісного позову.

Зі змісту первісної позовної заяви вбачається, що позивач за первісним позовом в її обґрунтування посилається на неналежне виконання позичальником - ПП "Ресурс Трейд-Оіл" умов укладеного між ним та ПАТ "Терра Банк" 26.06.2013 р. Кредитного договору № КЛ/2013/03-40, у зв'язку із чим у позичальника перед банком виникла заборгованість, а саме 691 666,65 грн. строкова заборгованість за кредитом, 1208 333,35 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 235111,88 грн. прострочені проценти, 58768,04 грн. пеня за прострочення повернення кредиту, 8322,37 грн. пеня за прострочення сплати процентів, 9974,74 грн. 3% річних та втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів, 58849,73 грн. інфляційні втрати у зв'язку з простроченням сплати кредиту, 29000,00 грн. штраф.

А оскільки відповідно до договору поруки № КЛ/П/2013/03-40/2 ТОВ "Нафтогазтранс-2011 поручився перед банком за виконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, то вказані суми заявлені позивачем до стягнення солідарно з ПП "Ресурс Трейд-Оіл" та ТОВ "Нафтогазтранс-2011".

ТОВ "Нафтогазтранс-2011" у зустрічному позовом до ПП "Ресурс Трейд Оіл" та ПАТ "Терра Банк" про визнання недійсними пунктів 3.6, 4.1, 5.3.4, 6.5 Кредитного договору, посилався на те, що вищезазначені пункти Кредитного Договору суперечать закону.

При цьому, ТОВ "Нафтогазтранс-2011" вказував на те, що прийняття ним на себе обов'язків згідно вищевказаних пунктів Кредитного договору та Договору поруки обмежує та звужує права останнього та права позичальника (першого відповідача за первісним позовом) на самостійну господарську діяльність, вчинення певних правочинів, та суперечить вимогам Закону.

Місцевий господарський суд, задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, виходив з того, що перший відповідач за первісним позовом як позичальник за кредитним договором належним чином не виконав свої зобов'язання щодо повернення суми кредиту, а тому з нього та другого відповідача (поручителя) слід стягнути на користь позивача за первісним позовом 3241177,02 грн., з яких: 1 691666,65 грн. строкова заборгованість за кредитом, 1208333,35 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 235111,88 грн. прострочені проценти, 58768,04 грн. пеня за прострочення повернення кредиту, 8 322,37 грн. пеня за прострочення сплати процентів, 9974,74 грн. 3% річних та втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів, 58849,73 грн. інфляційні втрати у зв'язку з простроченням сплати кредиту, 29000,00 грн. штраф.

Також в порядку ст. 25 ГПК України суд першої інстанції залучив до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Кристалбанк", як правонаступника ПАТ "Терра Банк".

Також, за висновком господарського суду першої інстанції, у пунктах 3.6, 4.1, 5.3.4, 6.5 кредитного договору сторони добровільно, свідомо, самостійно, за власним волевиявленням дійшли згоди щодо прийняття на себе певних обов'язків, що відповідає вимогам чинного законодавства України. Разом з цим, за змістом п. 3.6 Кредитного договору нарахування Банком процентів у розмірі 32,5 % за неповернуті ПП "Ресурс Трейд Оіл" кредитні кошти в установлені Кредитним договором строки/терміни не є зміною Банком в односторонньому порядку умов Договору та не є видом юридичної відповідальності за порушення умов Кредитного договору. При цьому, стягнення з відповідачів по первісному позову штрафу та пені не суперечить приписам ст. 61 Конституції України, оскільки останні є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності за різні правопорушення.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками господарського суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до пункту 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Терра Банк", надавши ПП "Ресурс трейд-Оіл" кредитні кошти в межах встановлених Кредитним договором лімітів, належним чином виконав зобов'язання. Дана обставина ПП "Ресурс трейд-Оіл" та ТОВ "Нафтогазтранс-2011" не спростована.

Відповідно до приписів п. 5.3.4 Кредитного договору, банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за Кредитом та/або процентами за користування ним, та/ або суму неустойки, передбачені цим Договором, у разі настання будь-якого або всіх наступних випадків: невиконання або неналежне виконання Позичальником будь - яких умов та/або зобов'язань та/або у разі настання випадків, передбачених цим Договором (в тому числі, але не виключно, у випадку, якщо Позичальник використав Кредит не за цільовим призначенням, якщо Майновий поручитель порушив умови страхування предмету застави/іпотеки, встановлені цим Договором та/або Договорами про забезпечення, Позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню Кредиту або не здійснив погашення частини Кредит) відповідні до графіку, передбаченого Додатком 1 до цього Договору, або сплаті процентів за користування Кредитом або по сплаті комісійної винагороди та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим Договором.

З огляду на порушення ПП "Ресурс трейд-Оіл" зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків банк направив йому вимогу (№ 10.11.2014/17-вих від 10.11.2014) про дострокове погашення кредиту в повному обсязі разом із сплатою процентів, штрафу та пені не пізніше 10-ти банківських днів з дати направлення цієї вимоги. Однак, ПП "Ресурс трейд-Оіл" кредит не повернуло, проценти за користування кредитом не сплатило, а тому, як вірно встановив господарський суд першої інстанції, строк повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом, вважається таким, що настав.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до умов Договору поруки поручитель зобов'язувався перед кредитором відповідати по зобов'язаннях позичальника (першого відповідача за первісним позовом) за Кредитним договором, строк дії договору - з моменту підписання до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором, в забезпечення якого дається порука.

Разом з цим, відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку як від усіх солідарних боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, порука за вказаним договором поруки не припинена. ПАТ "Терра Банк" звертався до ТОВ "Нафтогазтранс-2011" як до поручителя з вимогою № 24.11.2014/19-Вих. від 24.11.2014 р., відповідно до якої вимагав в строк до 5-ти робочих днів з моменту направлення даної вимоги, сплатити кредитну заборгованість у розмірі 3168 901,41 грн. (том справи 1, а.с. 33).

Отже, як вірно зазначив місцевий господарський суд, ПАТ "Терра Банк" набув права вимоги як до першого, так і до другого відповідача за первісним позовом.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідачів за первісним позовом солідарно 1691666,65 грн. строкової заборгованості за кредитом, 1208333,35 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 235111,88 грн. прострочених процентів за період з 31.07.2013 р. по 30.10.2014 р.

У п. 6.3 Кредитного договору встановлено, що за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. За кожний випадок невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п. 5.2 Договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми кредитної лінії. Сплата штрафу не звільняє позичальника від належного виконання зобов'язання за цим договором (п. 6.5 Кредитного договору);

При укладені договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та договірних санкцій у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.

Так, положеннями ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі № 06/5026/1052/2011, яка має враховуватися судами першої та другої інстанції в силу статті 11128 ГПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновок господарського суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача 58 768,04 грн. пені за прострочення повернення кредиту за період з 28.07.2014 р. по 07.11.2014 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо сплати кредитних платежів за кожний окремий місяць), 8322,37 грн. пені за прострочення сплати процентів (з урахуванням моменту виникнення зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за кожний окремий місяць) та 29 000,00 грн. штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок позовних вимог в частині стягнення з відповідачів за первісним позовом 9974,74 грн. 3% річних та втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за період з 02.12.2013 р. по 03.12.2014 р., 58849,73 грн. інфляційних втрат у зв'язку з простроченням сплати кредиту за період з 28.07.2014 р. по 30.11.2014 р., колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що він є правильним та про те, що позовні вимоги про стягнення вказаних сум підлягають задоволенню.

21.08.2014 р. Правлінням Національного банку України прийнята постанова № 518 "Про віднесення ПАТ "Терра Банк" до категорії неплатоспроможних". На підставі вищевказаної постанови, виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2014 року прийнято рішення № 72 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Терра Банк" на три місяці, з 22.08.2014 року по 22.11.2014 року, яка в подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 122 від 20.11.2014 року продовжена на один місяць, до 22.12.2014 року.

Постановою Правління Національного банку України від 23.12.2014 року № 831 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Терра Банк". Відповідно до зазначеної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2014 року № 159 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Терра Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Терра Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Терра Банк".

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, є Закон України № 4452-VI від 23.02.2012 р. "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (із подальшими змінами та доповненнями), відповідно по ч. 1 ст. 42 якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі плану врегулювання приймає рішення про утворення перехідного банку із передачею всіх або частини активів і зобов'язань одного або декількох неплатоспроможних банків. Відповідно до ч.10 ст. 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перехідному банку передаються всі або визначена відповідно до плану врегулювання частина активів і зобов'язань неплатоспроможного банку. Частиною 12 ст. 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що перехідний банк у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення), а також набуває обов'язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

З метою реалізації ч. 2 ст. 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та для виведення з ринку неплатоспроможного банку ПАТ "Терра Банк" Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було створено публічне акціонерне товариство "Перехідний Банк "Кристалбанк", статут якого затверджено рішенням засновника - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08.12.2014 року.

За змістом п. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Перехідний Банк "Кристалбанк", ПАТ "Перехідний Банк "Кристалбанк" є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.10.2014 року, активів (включаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями публічного акціонерного товариства "Терра Банк", зареєстрованого Національним Банком України 18.10.1996 р. за номером 263. Засновником ПАТ "Перехідний Банк "Кристалбанк" є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, якому належить 100% банку.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зробленого станом на 19.01.2015 р., 11.12.2014 р. проведено державну реєстрацію юридичної особи ПАТ "Перехідний Банк "Кристалбанк", про що державним реєстратором внесено запис № 10741020000052157.

Рішенням акціонера ПАТ "Перехідний Банк "Кристалбанк" від 22.12.2014 р. було уповноважено директора ПАТ "Перехідний Банк "Кристалбанк" Прокопенка Д.Л. на підписання від імені ПАТ "Перехідний Банк "Кристалбанк" акту приймання- передавання активів та зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ "Терра Банк". На виконання вказаного рішення 22.12.2014 р. між ПАТ "Перехідний Банк "Кристалбанк" та ПАТ "Терра Банк" складено та підписано акт приймання- передавання активів та зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ "Терра Банк".

З долученого до матеріалів справи акту приймання-передавання активів та зобов'язань неплатоспроможного банку від 22.12.2014 року та додатків до нього № 1 "Реєстри активних операцій з юридичними особами" та " Забезпечення за активними операціями з юридичними особами" вбачається, що серед інших активів до ПАТ "Перехідний Банк "Кристалбанк" передано активи, які виникли із Кредитного договору № КЛ/2013/03-40 від 26.06.2013 р., укладеного між ПАТ "Терра Банк" та ПП "Ресурс Трейд-Оіл " та Договору поруки № КЛ/П/2013/03-40/2 від 26.06.2013 р. укладеного між ТОВ "Нафтогазтранс-2011" та ПАТ "Терра Банк" (копії наявні у матеріалах справи, том справи 1, а.с. 77-78).

Відповідно до приписів статті 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, оскільки що відбулась зміна кредитора за Кредитним договором № КЛ/2013/03-40 від 26.06.2013 р. ПАТ "Терра Банк" на ПАТ "Перехідний Банк "Кристалбанк", суд задовольняє заяву ПАТ "Терра Банк" про заміну позивача за первісним позовом його правонаступником ПАТ "Перехідний банк "Кристалбанк".

14.04.2015 р. було проведено реєстрацію змін до статуту Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "Кристалбанк", зокрема, було змінено назву банку на Публічне акціонерне товариство "Кристалбанк", яке є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "Кристалбанк", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено відповідний запис № 10741050004052157. Дана обставина підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на 16.04.2015 р..

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 1.4 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Таким чином, господарський суд першої інстанції правомірно задовольнив клопотання первісного позивача щодо заміни останнього на Публічне акціонерне товариство "Кристалбанк", яке є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "Перехідний банк "Кристалбанк" .

При цьому ПАТ "Кристалбанк" є сингулярним правонаступником ПАТ "Терра Банк" (за кредитним договором по відношенню до ПП "Ресурс Трейд -Оіл".) відповідно до норм матеріального права - Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому відомості про правонаступника ПАТ "Терра Банк" до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ вносити не потрібно.

Отже є безпідставними посилання заявника апеляційної скарги на те, що ПАТ "Кристалбанк" не є правонаступником ПАТ "Терра Банк", оскільки ПАТ "Терра Банк" перебуває в стадії не реорганізації, а ліквідації, коли юридична особа перестає існувати без переходу прав та обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб.

Як вже зазначалося, в обґрунтування вимог за зустрічним позовом з вимогою про визнання пунктів 3.6, 4.1, 5.3.4, 6.5 Кредитного договору недійсними, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що прийняття ним на себе обов'язків згідно вищевказаних пунктів Кредитного договору та Договору поруки обмежує та звужує права останнього та права позичальника (першого відповідача за первісним позовом) на самостійну господарську діяльність, вчинення певних правочинів, та суперечить вимогам закону.

У Кредитному договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- п. 3.6 Кредитного Договору: "За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 32,5 % річних (Проценти за понадстрокове користування кредитом)";

- п. 4.1 Кредитного договору : "Позичальник зобов'язується протягом двох місяців, забезпечити щомісячне спрямування грошових коштів (виручки від реалізації продукції) на рахунки відкриті в Банку : Позичальник в обсязі не менше 90 % від загальної суми грошових потоків; сприяти спрямуванню грошових коштів Поручителю (Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011" (ідентифікаційний код юридичної особи 37958974), в обсягах 50 % від загальної суми грошових потоків, але не менше 4 000 000,00 грн. в місяць";

- п. 5.3.4 Кредитного договору : "Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за Кредитом та/або процентами за користування ним, та/ або суму неустойки, передбачені цим Договором, зокрема, у разі невиконання Позичальником у строк зобов'язань по поверненню Кредиту або не здійснив погашення частини Кредит) відповідні до графіку";

- п. 6.5 Кредитного договору: "За кожний випадок невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п. 5.2 Договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми кредитної лінії. Сплата штрафу не звільняє позичальника від належного виконання зобов'язання за цим договором".

Підпунктом 2 п. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, визначено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно з статей 627, 628 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ст. 207 Господарського кодексу України) .

Однією з підстав недійсності правочину згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, при цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З матеріалів справи вбачається, що при укладені Кредитного договору сторони досягли згоди щодо істотних умов, договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками, тобто між сторонами відбулось вчинення правочину - укладання Кредитного договору.

Посилання позивача за зустрічним позовом в обґрунтування підстав визнання недійсними п. 3.6, 4.1, 5.3.4 та п. 6.5 Кредитного Договору з огляду на невідповідність останніх Закону судом як правомірні не оцінюється, за наступного мотивування.

У всіх вищезазначених пунктах Кредитного договору, сторони добровільно, свідомо, самостійно, за власним волевиявленням дійшли згоди щодо прийняття на себе певних обов'язків, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

На наявність будь-яких інших підстав часткової недійсності оспорюваного правочину позивач за зустрічним позовом не посилається, конкретні норми закону, яким, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазтранс-2011" не відповідають оспорювані пункти Кредитного договору не наводить.

Другий відповідач за первісним позовом у зустрічній позовній заяві та в апеляційній скарзі вказує на те, що пунктом 3.6 кредитного договору встановлено юридичну відповідальність за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/ терміни, передбачені цим договором за нарахування банком процентів у розмірі 32,5%, в той же час за таке ж порушенням щодо позичальника встановлені інші фінансові санкції, такі як сплата штрафу та пені. Таким чином, за висновком заявника скарги, за порушення строків сплати кредиту позичальник змушений нести потрійну відповідальність, що суперечить статті 61 Конституції України. До того ж, як вважає апелянт, вказаний пункт передбачає односторонню зміну відсотків банком, що суперечить пункту 1056-1 Цивільного кодексу України.

Однак, колегія суддів не може погодитися із таким твердженням, зважаючи на таке.

За змістом п. 3.6 Кредитного договору він встановлює розмір процентів, які позичальник сплачує Банку за неповернуті в строки/терміни кредитні кошти. Отже, нарахування Банком процентів у розмірі 32,5 % за неповернуті ПП "Ресурс Трейд Оіл" кредитні кошти в установлені Кредитним договором строки/терміни не є зміною Банком в односторонньому порядку умов Договору та не є видом юридичної відповідальності за порушення умов Кредитного договору.

Слід зазначити, що пеня, як один з видів забезпечення виконання зобов'язань, визначена статтею 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України і Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". В той час як ч. 4 ст. ст. 231 Господарського кодексу України сторонам надано право узгодити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу.

Відповідно до вимог статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Проте, стягнення з відповідачів по первісному позову штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки останні є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності за різні правопорушення.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі № 06/5026/1052/2011.

Посилання позивача за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві та в апеляційній скарзі на невідповідність пунктів 3.6, 4.1, 5.3.4 та п. 6.5 Кредитного договору вимогам Закону не можуть вважатись правомірними, так як при укладені між сторонами Кредитного договору сторони досягли згоди щодо істотних умов кредитного договору, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновок місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.12.2015 р. у справі №917/2557/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 19.02.2016 року.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Шепітько І.І.