Рішення № 5594072, 16.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/41616.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віс Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»

про стягнення заборгованості у розмірі 135988,47 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від позивача Кречетова О.О. предст.

Від відповідача не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Віс Україна»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА» про стягнення заборгованості у сумі 135988,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань за Договором поставки № 583/11/07-ПТ від 02.11.2007 щодо оплати отриманого Відповідачем товару за вказаним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віс Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»укладено Договір поставки № 583/11/07-ПТ (далі Договір), відповідно до умов якого Позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених Договором, та відповідно до Замовлень Відповідача поставляти Товар, а Відповідач зобовязався в порядку та на умовах, визначених Договором приймати Товар і оплатити його вартість за цінами вказаними відповідній Специфікації.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 583/11/07-ПТ від 02.11.2007 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач отримав товар згідно з наступними видатковими накладними: № ВІ-0001174 від 07.11.2008, № ВІ-0001180 від 07.11.2008, № ВІ-0001166 від 07.11.2008, № ВІ-0001192 від 07.11.2008, № ВІ-0001273 від 02.12.2008, № ВІ-0001322 від 11.12.2008, № ВІ-0001323 від 11.12.2008, № ВІ-0001324 від 11.12.2008, № ВІ-0001326 від 11.12.2008, № ВІ-0001289 від 15.12.2008, № ВІ-0001325 від 15.12.2008, № ВІ-0001331 від 15.12.2008, № ВІ-0001364 від 23.12.2008, № ВІ-0001365 від 23.12.2008, № ВІ-0001365 від 23.12.2008, № ВІ-0001366 від 23.12.2008, № ВІ-0001367 від 23.12.2008, № ВІ-0001379 від 24.12.2008, № ВІ-0001380 від 24.12.2008, № ВІ-0001368 від 24.12.2008, № ВІ-0001369 від 24.12.2008, № ВІ-0000017 від 16.01.2009, № ВІ-0000001 від 20.01.2009, № ВІ-0000027 від 20.01.2009, № ВІ-0000028 від 20.01.2009, № ВІ-0000029 від 20.01.2009, № ВІ-0000030 від 20.01.2009, № ВІ-0000031 від 20.01.2009, № ВІ-0000041 від 23.01.2009, № ВІ-0000105 від 11.02.2009, № ВІ-0000106 від 11.02.2009, № ВІ-0000107 від 11.02.2009, № ВІ-0000108 від 11.02.2009, № ВІ-0000109 від 11.02.2009, № ВІ-0000110 від 13.02.2009, № ВІ-0000111 від 13.02.2009, № ВІ-0000130 від 13.02.2009, № ВІ-0000139 від 18.02.2009, № ВІ-0000162 від 24.02.2009, № ВІ-0000163 від 24.02.2009, № ВІ-0000171 від 04.03.2009, № ВІ-0000172 від 04.03.2009, № ВІ-0000176 від 04.03.2009, № ВІ-0000232 від 10.03.2009, № ВІ-0000238 від 11.03.2009, № ВІ-0000241від 11.03.2009, № ВІ-0000242 від 11.03.2009, № ВІ-0000237 від 13.03.2009, № ВІ-0000239 від 13.03.2009, № ВІ-0000267 від 18.03.2009, № ВІ-0000277 від 20.03.2009, № ВІ-0000278 від 20.03.2009 на загальну суму 148041,73 грн.

При цьому Відповідачем повернуто частину товару на суму 12053,26 грн. що підтверджується накладними на повернення: № 0000028077176 від 13.07.2009, № 0000028077196 від 13.07.2009 та № 0000028077216 від 13.07.2009.

Таким чином, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 135988, 47 грн. Оплата отриманого Відповідачем товару в сумі 135988,47 грн. не здійснена. Доказів оплати товару про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладені обставини факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивач належним чином доведений, документально підтверджений та Відповідачем не спростований у зв'язку з чим заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 135988,47 грн. визнається обґрунтованою, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у звязку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ УКРАЇНА»(01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, б. 33; 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код 34356884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віс Україна»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, корп. 39; 01042, м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, код 34937239) 135988 (сто тридцять пять тисяч девятсот вісімдесят вісім) грн. 47 коп. заборгованості, 1359 (одна тисяча триста пятдесят девять) грн. 89 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 06.10.2009