Рішення № 5593669, 07.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/28707.10.09

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства "А.Р.Т. Логістік"

про стягнення боргу 17 380,00 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_2- дов. № б/н від 10.07.07 року

від відповідача не з'явились.

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

14.08.09 Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва про стягнення з Приватного підприємства "А.Р.Т. Логістік" (надалі відповідач) боргу у сумі 17 380,00 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов договору перевезення, відповідно до якого позивач здійснив перевезення, а відповідач за нього не сплатив у повному розмірі заборгувавши 17 380,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.09 провадження у справі № 13/287 було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 15.09.09, на сторони покладено обовязок надати документи та вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.09 розгляд справи відкладено на 07.10.09, через неявку представників сторін, невиконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

07.10.09 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Відповідач у судове засідання вдруге не зявився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи на адресу вказану у позовній заяві та Довідці/Витягу з ЄДРПОУ: м. Київ, вул. Урицького, 45.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

07 листопада 2008 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір-заявку № 1076/3475 на міжнародне перевезення автотранспортом (далі - Договір), відповідно до якого Позивачем було здійснене перевезення вантажу за маршрутом Німеччина м. Київ, Україна.

Вантаж було доставлено та отримано вантажоотримувачем, про що свідчить відмітка в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 3968 від 13.11.08 (далі - ТТН). Таким чином, Позивач виконав свої зобов'язання за Договором.

Отже правовідносини, що виникли між сторонами є договором перевезення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до Договору вартість транспортних послуг складає 17380, 00 грн. Позивачем 21.11.08 направлено на адресу відповідача рахунок-фактуру від 14.11.08 на вищевказану суму, ТТН, та акт здачі-прийняття робіт від 14.11.08 № ОУ-001304 та податкову накладну № 1299 від 14.11.08 та отримано Відповідачем 24.12.08, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №101312 від 24.12.08. Термін оплати відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України сплив 31.12.08.

Таким чином заборгованість відповідача станом на день розгляду справи складає 17380,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно до п.14.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997, № 363 форма і порядок розрахунків, а також випадки зміни розміру оплати за перевезення вантажів і надання інших послуг, пов'язаних з цим, визначаються Перевізником з вантажовідправником або вантажоодержувачем - Замовником при укладенні ними Договору на перевезення вантажів.

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно до норми ч.1 та 2 ст.916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 17380,00 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у сумі 173,80 грн. - сплаченого державного мита, 118,00 грн. - витрат по сплаті за інформаційне забезпечення судового процесу та 1000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. До позовної заяви додані Угода №3107/2009 від 31.07.09 про надання послуг адвоката, касовий ордер, яким сплачено зазначену суму саме за ведення цієї господарської справи, та копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 197 на ОСОБА_2, тому вимоги, щодо витрат на оплату послуг адвоката вважаються судом доведеними та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "А.Р.Т. Логістік" (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 25588170) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) борг у сумі 17380 (сімнадцять тисяч триста вісімдесіт), 00 грн., витрати по оплаті державного мита у сумі 173 (сто дві), 80 грн. та 118 (сто вісімнадцять),00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 1000(одна тисяча), 00 грн. по оплаті витрат на оплату послуг адвоката.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук