Постанова № 55935137, 18.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3349/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.,

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2016 року

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Карпушова О.В.,

за участі :

секретар с/з Артюхіна М.А.

пр-к позивача ОСОБА_3

пр-к відповідача ОСОБА_4,

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Продіс" та Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Продіс" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Управління державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі про визнання незаконною бездіяльності та стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Управління державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі, в якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції у Києво- Свягошинському районі Головного управління ДФС у Київській області щодо обов'язку подання висновку органу Державної казначейської служби України із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОДІС» з бюджету;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОДІС» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, ВУЛИЦЯ ФЕСТИВАЛЬНА, будинок 3, Код ЄДРПОУ 38851449, рахунок № 2600630818901, ПАТ «ОСОБА_1 ДНІПРО» МФО 305749) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 141946,00 гривень (сто сорок одна тисяча дев'ятсот сорок шість гривень 00 копійок), пеню у розмірі 7 420,08 гривень (сім тисяч чотириста двадцять гривень 08 копійок), три проценти річних від простроченої суми у розмірі 618,34 гривень (шістсот вісімнадцять гривень 34 копійки), інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 567,78 гривень (п'ятсот шістдесят сім гривень 78 копійок), а всього на загальну суму 150 552,20 гривень (сто п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні 20 копійок).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Києво-Свягошинському районі Головного управління ДФС у Київській області щодо обов'язку подання висновку до Управління державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД ПРОДІС» з Державного бюджету України. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення при ухваленні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати в цій частині та ухвалити нову якою стягнути з Державного бюджету України на користь товариства суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 141946,00 гривень (сто сорок одна тисяча дев'ятсот сорок шість гривень 00 копійок), пеню у розмірі 7 420,08 гривень (сім тисяч чотириста двадцять гривень 08 копійок), три проценти річних від простроченої суми у розмірі 618,34 гривень (шістсот вісімнадцять гривень 34 копійки), інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 567,78 гривень (п'ятсот шістдесят сім гривень 78 копійок), а всього на загальну суму 150 552,20 гривень (сто п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні 20 копійок).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, та просить оскаржуване судове рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Продіс" підлягає до задоволення частково, а Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишенню без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у лютому 2015 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.02.2015 року:

- № 0001531501, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 141946,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 35486,50 грн.;

- № 0001541501, згідно з яким позивачу зменшено показник від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 44269,00 грн.

За наслідками оскарження в судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, останні рішенням суду визнані протиправними та скасовані.

Оскільки податковим органом в подальшому не було вжито заходів щодо відшкодування позивачу сум податку на додану вартість, в порядку передбаченому законом, останній звернувся з даним позовом в суд.

Задовольняючи позовні вимоги в частині суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган зобов'язаний був подати висновок про здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, суд першої інстанції виходив з того, що суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач подав до відповідача податкову декларацію за жовтень 2014 року та заяву про повернення зазначеної у декларації суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 141 946,00 грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.02.2015 року:

- № 0001531501, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 141946,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 35486,50 грн.;

- № 0001541501, згідно з яким позивачу зменшено показник від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 44269,00 грн..

Не погоджуючись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, позивач оскаржив їх до суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі № 810/819/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного від 02 червня 2015 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській област від 18.02.2015 №0001531501 та №0001541501

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2015 року у справі № К/800/27279/15 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у справі №810/819/15 відмовлено.

Єдиною правовою підставою відмови щодо складання та направлення відповідного висновку апелянтом відповідачем зазначено встановлений за результати перевірки позивача факт завищення податкового кредиту та суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування.

Втім, рішеннями суду, що набрали законної сили підтверджено достовірність нарахованої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із ч.3 ст.254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, з огляду на загальні принципи набрання судовим рішенням законної сили, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що набрання судовим рішенням законної сили обумовлює виникнення у податкового органу обов'язку подати до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Разом з тим, відповідач у визначені законом строки не подав до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача.

За таких підстав, колегія суддів, враховуючи наявність у податкового органу обов'язку надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, погоджується з висновком суду першої інстанції, що бездіяльність Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «ТД Продіс», є протиправною.

Доводи апеляційної скарги відповідача викладених вище висновків суду не спростовують.

Щодо обґрунтованості доводів апеляційної скарги позивача, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 № 39 (далі - Порядок № 39).

Згідно зі пунктами 6 -8 Порядку №39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 01 липня 2011 року в електронній формі з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» і «Про електронні документи та електронний документообіг» і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Підставою для перерахування платникові податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку є відповідний висновок.

Отже, бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження висновку від податкового органу.

Разом з тим, зазначений порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Оскільки відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а суди не можуть підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості, то судом першої інстанції правомірно було відмовлено в задоволенні вимог про стягнення відповідних коштів з державного бюджету.

Разом з тим, рішення суду про визнання протиправною бездіяльності ДПІ щодо ненадання до органу ДКСУ висновку про суми відшкодування ПДВ має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод і інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Враховуючи допущену податковим органом бездіяльність щодо неподання до органу ДКСУ висновку про суми відшкодування ПДВ, колегія суддів вважає, що цьому випадку правильним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зазначена правова позиція щодо спірних правовідносин викладена у постанові Верховного суду України від 16.09.2015 у справі № 21-881а15.

За таких підстав, колегія суддів вважає за необхідне з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі його позовних вимог, зобов'язавши Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «ТД Продіс» за жовтень 2014 року.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Продіс" підлягає до задоволення частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів звертає увагу, що на час подання відповідачем апеляційної скарги, останній в силу положень Закону України «Про судовий збір» не був звільнений від сплати судового збору, однак судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатив.

Натомість, апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на оплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, відсутність коштів на час подання апеляційної скарги не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Не внесення відповідних змін до бюджету не є підставою для звільнення від сплати обов'язкових платежів, зокрема судового збору.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні належні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Таким чином, з відповідача має бути стягнуто розмір судового збору, що не був сплачений при поданні апеляційної скарги.

При поданні апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір в розмірі 80,39 грн. (з вимог немайнового характеру).

Оскільки доказів сплати судового збору не надано, суд стягує з відповідача несплачений ним при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 80,39 грн.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Продіс" задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Продіс" за жовтень 2014 року.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 80,39 грн. (рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу- *;101;Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд, Код класифікації доходів бюджету 22030001.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя О.В.Карпушова

Повний текст виготовлено - 18.02.2016

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Карпушова О.В.