Ухвала суду № 55927859, 19.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/648/16-к 19.02.2016 19.02.2016 19.02.2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого Куценко О.В.,

суддів Значок І.С., Войтовського С.А.

за участю секретаряВолинської Я.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 10 лютого 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_3,який народився у 1952 році січня місяця 9 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, по кримінальному провадженню №42015150000000361.

Учасники судового провадження:

прокурор Деміда А.В.

підозрюваний ОСОБА_3

захисник ОСОБА_4

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі заступник начальника відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 та застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Короткий зміст ухвали слідчого судді.

Ухвалою слідчого суддіЦентрального районного суду м. Миколаєва від 10 лютого 2016 року відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

Застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обовязків:

-заборонити цілодобово залишати місце свого проживання та реєстрації за адресою: м. Баштанка Миколаївської області, вул. Молодіжна, 68;

-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у відповідності з визначеною ними періодичністю;

-не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватись від спілкування з усіма особами у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт ( паспорти) для виїзду за кордон, у разі їх наявності.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги заступник начальника відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1 вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що суд не врахував тяжкість злочину в якому підозрюється ОСОБА_3, тривалість та зухвалість його вчинення, що характеризує стійкість сформованих злочинних намірів останнього, та те, що підозрюваний більше тридцяти років обіймав керівну посаду начальника Баштанського міжрайонного управління водного господарства та маючи вплив на підлеглих йому працівників, має можливість сприяти знищенню або зміненню документів, що стосуються обставин справи.

Вказує, що підозрюваний ОСОБА_3, обіймаючи керівну посаду зможе незаконно впливати на свідка ОСОБА_5, який є його безпосереднім підлеглим та на інших підлеглих йому працівників Управління.

Вважає, що посилання суду на те, що підозрюваний має стійкі соціальні звязки не зменшує заявлених ризиків.

Звертає увагу на те, що на теперішній час у кримінальному провадженні проводяться слідчі та процесуальні дії, спрямовані на виявлення і документування інших кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_3, а також встановлення кола осіб, причетних до вчинення разом з ним кримінального правопорушення.

Апелянт, вказує, що слідчим суддею допущено порушення положень ч.4 ст. 196 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя зобовязаний в ухвалі визначити дату закінчення її дії в межах строку, передбаченого цим Кодексом. Так слідчим суддею встановлено дію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці але не вказано дату його закінчення.

Крім того, прокурор вказує, що ухвала слідчого судді постановлена відносно «ОСОБА_6І.», хоча відповідно до даних паспорта та інших документів, що ідентифікують особу підозрюваного та які знаходяться в матеріалах кримінального провадження прізвище останнього «Лебедєв»

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

Згідно ухвали слідчого судді та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 підозрюється в тому, що відповідно до наказу Міністерства меліорації і водного господарства УРСР № 50-л від 17.08.1986 р. його було призначено на посаду начальника Баштанського управління зрошувальних систем Миколаївського обласного водного господарства. В подальшому, відповідно до контракту №148 від 12.05.2009р. та додаткової угоди № 1 до вказаного контракту ОСОБА_3 по 06.05.2016р. обіймає посаду начальника Баштанського міжрайонного управління водного господарства.

Перебуваючи на вказаній посаді ОСОБА_3 постійно здійснює функції представника влади та одночасно виконує організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, а тому, відповідно до пункту 1 Примітки до ст. 364 КК України, являється службовою особою. Крім цього, ОСОБА_3 працює керівником органу державної влади, у зв'язку з чим відповідно до п.2 Примітки до ст. 368 КК України, являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

З вересня 2015 року по лютий 2016 року , ОСОБА_3 являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, вимагав та отримав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 40 000 гривень за вчинення ним в інтересах ОСОБА_7 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме списання з балансу Управління об'єктів державної власності у вигляді металобрухту чорних металів - комбайну «Дон 1500 А» та жатки до нього, та в подальшому реалізації йому цих об'єктів за ціною металобрухту. ОСОБА_7М, вимушений був погодитись на вимогу ОСОБА_3 про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 40 000 гривень.

Вказані вище дії підозрюваного ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.

8.02.2016 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 208 КПК України .

9.02.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Приймаючи рішення про відмову задоволення клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, слідчий суддя вказав, що прокурором не доведено існування вказаних у клопотанні ризиків.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце мешкання та реєстрації, одружений, має сина, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, має урядові нагороди, тобто у підозрюваного наявні стійкі соціальні зв'язки, а тому суд вважає, що прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, прокурора на підтримку вимог апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування або суду, будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й щодо особи підозрюваного.

Відповідно до положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним у ст. 177 КПК України.

При цьому згідно вимог п.3 ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

При розгляді вказаного клопотання дані вимоги Закону слідчим суддею були дотримані.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Це підтверджується матеріалами кримінального провадження. Висновки суду першої інстанції в цій частині учасниками судового провадження не оспорюються.

Обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід, слідчий суддя правильно послався на наявність обґрунтованої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за який законом передбачено покарання на строк до 10 років позбавлення волі.

З матеріалів кримінального та судового провадження вбачається, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виключно позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має урядові нагороди, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, що свідчить про наявність у підозрюваного стійких соціальних звязків. З наведеного слідує, що відсутні докази можливості підозрюваного ухилятися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків.

Крім того, обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, слідчий суддя поклав на підозрюваного обовязки утримуватись від спілкування з усіма особами по даному кримінальному провадженні, що унеможливлює його вплив на свідків по справі та сприяння знищенню або зміненню документів, що стосуються обставин справи.

Доводи сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_3 після звільнення з під варти спілкувався та впливав на свідків є необґрунтованими. Оскільки, будь-яких даних на підтвердження цього стороною обвинувачення апеляційному суду не надано.

На думку колегії суддів, прокурор не довів наявність ризиків для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування більш мякого запобіжного заходу до ОСОБА_3

Враховуючи особу підозрюваного, який є особою похилого віку має вік 64 роки, виключно позитивно характеризується, має міцні соціальні звязки, його стан здоровя, а саме наявність у нього ряду тяжких захворювань, апеляційний суд вважає, що такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, з покладенням на підозрюваного обовязків, передбачених п.п. 1,2,34,8 ч.5 ст. 194 КПК України зможе запобігти ризикам, визначеним у ст. 177 КПК України.

Разом з тим, приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя, в порушення вимог ч.4 ст. 196 КПК України, не зазначив дату закінчення її дії. Крім того в ухвалі слідчий суддя не вірно вказав прізвище підозрюваного ОСОБА_3 Тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є слушними і підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали, якою слід застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати місце свого мешкання та реєстрації з покладенням на нього обовязків, передбачених п.п. 1,2,34,8 ч.5 ст. 194 КПК України, встановивши строк дії ухвали два місяці по 7 квітня 2016 року включно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 405, 407, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого суддіЦентрального районного суду м. Миколаєва від 10 лютого 2016 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці до 7 квітня 2016 року включно, з покладенням на нього обовязків:

-заборонити цілодобово залишати місце свого проживання та реєстрації за адресою: м. Баштанка Миколаївської області, вул. Молодіжна, 68;

-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у відповідності з визначеною ними періодичністю;

-не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватись від спілкування з усіма особами у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт ( паспорти) для виїзду за кордон, у разі їх наявності.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді