ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" липня 2009 р.Справа № 18/50-1141 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
Розглянув матеріали справи:
за позовом Прокурора Теребовлянського району в інтересах держави м. Теребовля, вул. 22 січня, 14, Тернопільська область, в особі Міністерства палива та енергетики України м. Київ, вул. Хрещатик, 30, в особі відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції «Тернопільгаз»м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 54, в особі Теребовлянського управління з експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства «Тернопільгаз»м. Теребовля, вул. Кн. Василька, 73в, Тернопільська область
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості у сумі 3 901,76 грн., з яких: 3 585,2 грн. основний борг, 208,23 грн. пеня, 25,87 грн. 3% річних, 82,46 грн. інфляційні нарахування.
За участю представників сторін:
Прокурора: Марцун А.А., посвідчення № 61
Позивача: Штогрина М.П. юрисконсульта, довіреність№01/604 від 13.04.2009 р.
Відповідача: не зявився
В судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Прокурор Теребовлянського району в інтересах держави, в особі Міністерства палива та енергетики України, в особі відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції «Тернопільгаз», в особі Теребовлянського управління з експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства «Тернопільгаз»звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 3 901,76 грн., з яких: 3 585,2 грн. основний борг, 208,23 грн. пеня, 25,87 грн. 3% річних, 82,46 грн. інфляційні нарахування.
В судовому засіданні 30.07.2009 р. прокурор та представник позивача просять суд стягнути з відповідача 208,23 грн. пені, 25,87 грн. 3% річних, 82,46 грн. інфляційних нарахувань, оскільки 18.06.2009 р. відповідачем погашено заборгованість за надані послуги з газопостачання в сумі 3600 грн. Частиною 4 статті 22 ГПК України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Беручи до уваги дану норму ГПК України, суд задовольняє клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, оскільки останнє не суперечить чинному законодавству України та не порушує чиїх небудь прав та охоронюваних законом інтересів.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем були порушені умови договору на постачання та транспортування природного газу № 14/С-102 від 02.01.2009 р., що має наслідком виникнення заборгованості. В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір та доповнення № 1 до нього, розрахунок боргу, акт прийому-передачі природного газу за лютий 2009 року, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення відповідачу поштового відправлення за № 248756 із зазначенням дати вручення 18.06.2009 р., а тому справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника позивача та думку прокурора, господарський суд встановив:
Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності.
02.01.2009 р. між Теребовлянським управлінням з експлуатації газового господарства (надалі постачальник) та ОСОБА_2 (надалі покупець) був укладений договір на постачання та транспортування природного газу № 14/С -102 (надалі договір).
За умовами даного договору постачальник зобовязується поставити покупцю природний газ, а покупець прийняти та оплатити його вартість у відповідності до умов договору.
На виконання договору позивач передав відповідачу у лютому 2009 року 1639 куб.м природного газу, що підтверджується актом прийому передачі природного газу за лютий 2009 року, наявним в матеріалах справи.
Вартість використаного природного газу відповідачем у лютому становить 4285,20 грн.
Згідно п. 6.1 договору, покупець сплачує постачальнику вартість газу попередньою оплатою не пізніше ніж за пять банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100% вартості заявленого обсягу газу. Остаточний розрахунок проводиться на основі актів приймання-передачі до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідачем оплачено в лютому 2009 р. 700,00 грн., неоплаченою залишилась заборгованість за використаний природний газ в сумі 3585,20 грн.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов 6.1 договору покупець зобовязується крім основної суми заборгованості сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті за використаний природний газ становить 208,23 грн., що підтверджується розрахунком пені наявним в матеріалах справи.
Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 цього кодексу однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як стверджує представник позивача, відповідач добровільно 18.06.2009 року, сплатив заборгованість у сумі 3600,00 грн., що підтверджує письмовою заявою, в звязку з чим, суд припиняє провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 3585,20 грн. з приватного підприємця ОСОБА_2 в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно поданих розрахунків відповідачу нараховані 208,23 грн. пені за період з 10.03.2009 р. 05.06.2009 р., 82,46 грн. інфляційних нарахувань за період з березень квітень 2009 року та 25,87 грн. 3 % річних за період з 10.03.2009 р. 05.06.2009 р.
Розглянувши представлені розрахунки пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних, суд вважає вимоги позивача в частині їх стягнення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 32-34, 43, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-85, ГПК України, господарський суд,
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Теребовлянського управління з експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства «Тернопільгаз»(вул. Кн. Василька, 73в, м. Теребовля, Тернопільська область, ідентифікаційний код 34905563):
-208 (двісті вісім) грн. 23 коп. пені;
-82 (вісімдесят дві) грн. 46 коп. інфляційних нарахувань;
-25 (двадцять пять) грн. 87 коп. 3 % річних;
-102 (сто дві) грн. державного мита;
-312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
3.В частині позовних вимог, щодо стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Теребовлянського управління з експлуатації газового господарства відкритого акціонерного товариства «Тернопільгаз»(вул. Кн. Василька, 73в, м. Теребовля, Тернопільська область, ідентифікаційний код 34905563) 3585 (три тисячі пятсот вісімдесят пять) грн. 20 коп. боргу провадження припинити.
4.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 03 серпня 2009 р., через місцевий господарський суд.
СуддяН.В. Охотницька
Судове рішення № 5589185, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 30.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 18/50-1141. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: