Ухвала суду № 55872213, 17.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 876/4337/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015р. по справі за позовом ТзОВ "Вудгофф" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

12.01.2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області від 23.07.2014 року №0001562201, яким збільшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень та липень 2013 року у розмірі 171831,0 грн. та №0001572201, яким збільшив суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за серпень та жовтень 2013 року на суму 177613,50коп., в т.ч. за основним платежем - 138275,0 грн., штрафні (фінансові) санкції - 39338,50 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно, в порушення положень статті 200 Податкового кодексу України, всупереч праву позивача на прийняття самостійного рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань та презумпції правомірності рішень платника податку необгрунтовано та безпідставно, за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2015р. позов задоволено.

Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області оскаржила дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що нормами статті 200 Податкового кодексу України не передбачено можливості вибору у відношенні проведення чи не проведення відшкодування податку на додану вартість платником податку, який має право на таке відшкодування, а тому позивачем невірно відображалися залишки від'ємного значення податку на додану вартість за перевірені періоди.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить у задоволенні скарги відмовити, представника податкового органу, який просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року до 31.12.2013 року, про що складено акт №1026/22-01/36894669 від 10.07.2014 року, яким встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.5 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 199.1, 199.2, 199.3, 199.4, 199.5 статті 199, пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4, 200.6, 200.7, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України за №1492 від 25.11.2011 року в результаті чого: занижено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в загальній сумі 171831 грн., в тому числі червень 2013 року - 125518 грн., серпень 2013 року 46313 грн.; занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість (рядки 25, 25.1) у сумі 153274 грн., в тому числі серпень 2013 року - 150631 грн., жовтень 2013 року - 2643 грн. (а.с.19 - 65).

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, 23.07.2014 року відповідач виніс податкові повідомлення-рішення №0001562201 та №0001572201. (а.с.15, 17).

Правильність формування (обчислення) позивачем суми від'ємного значення податку на додану вартість, щодо яких у позивача виникло право на бюджетне відшкодування за червень 2013 року в розмірі 125518 грн. та за липень 2013 року в розмірі 46313 грн. сторонами не оспорюється.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Колегія суддів, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.

За визначенням пункту підпункт 14.1.18 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість визначено статтею 200 ПК, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Кабінетом Міністрів України постановою від 17.01.2011 року №39 (далі - Порядок).

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право надати уточнюючий розрахунок протягом 1095 днів.

За приписами пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Колегія суддів зазначає, що податковим законодавством платнику податку надано саме право, а не обов'язок заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування. При цьому, жодних обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум наступних періодів податкове законодавство не містить.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу відсутні підстави для позбавлення позивача права на зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 171831,0 грн. та зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних звітних періодів.

Не заслуговує на увагу і колегії суддів покликання апелянта на п.200.14 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки підпунком «а» даної норми передбачено, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.2 ст.5, ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» в редакції від 22.05.2015р., з Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області підлягає стягненню судовий збір в сумі 3843,90 грн. (2 % розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати * 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги).

Керуючись ст.ст.94, 160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015р. по справі №809/170/15 без змін.

Стягнути з Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рахунок отримувача №31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м.Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, "Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371 3843 (три тисячі вісімсот сорок три) грн. 90 коп. судового збору.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_1

Повний текст виготовлено 18.02.2016р.