Ухвала суду № 55852654, 04.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11кп/790/427/16 Головуючий 1 інстанції Нестерцова Н.В..

Справа № 621/1921/15-к Доповідач Глінін Б.В.

Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді Глініна Б.В.,

суддів: Шляхова М.І., Протасова В.І.,

при секретарі Невеніцині Є.В.,

за участю прокурора Пресс Г.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 16.11.2015 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженецьІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючий, не одружений, раніше судимий:

1) 05.12.1996 року вироком Фрунзенського районного суду м.Харкова за ч.1ст.140 КК Українидо 2 років позбавлення волі із відстрочкою на 1 рік на підставі 46-1КК України;

2) 17.101997 року вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова за ч.2 т.141, ч.2 ст.143, ст.43 КК Українидо позбавлення волі на 5 років з конфіскацією майна;

3) 27.11.2003 року вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК Українидо позбавлення волі на 4 роки;

4) 22.11.2010 року вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова за ч.2ст.190 КК Українидо обмеження волі на 1 рік;

5) 02.08.2013 року вироком Зміївського районного суду Харківської області за ч.2ст.185 КК Українидо 3 років позбавлення волі із застосуваннямст.75 КК Українипризначено іспитовий строк 2 роки,

засуджений зач. 3ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Згідно вимогст.71 КК України, за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково, у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі приєднана невідбута частина покарання за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 02.08.2013 року та остаточновизначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

Застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком чинності, взятий під варту в залі суду, зараховано у строк покарання перебування ОСОБА_1 під вартою з 17 год. 25 хв. 28.07.2015 року по 06.08.2015 року.

Відповідно до вироку, 15.07.2015 року в період часу з 12 години 15 хв. до 12 години 30 хв. ОСОБА_1, знаходився у приміщенні дитячого відділення ОСОБА_2 РЦПМС амбулаторії ЗПСМ, що розташований за адресою: м.Зміїв Харківської області вул.Стрілкової дивізії,1, вирішив вчинити крадіжку чужого майна.

ОСОБА_1 шляхом зняття незачиненого навісного замку з вхідних дверей здійснив проникнення до підсобного приміщення вказаної амбулаторії, звідки таємно протиправно з корисливих мотивів повторно викрав гаманець зі шкірозамінника коричневого кольору, що належить ОСОБА_3, в якому знаходились грошові кошти - 1100 грн. та дві банківські картки ПАТ «ПриватБанк» та ПАТ « УкрСиббанк» на ім'я ОСОБА_3

Заволодівши викраденим майном ОСОБА_1 покинув підсобне приміщення дитячого відділення та приміщення ОСОБА_2 РЦПМС амбулаторії ЗПСМ і розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 1100 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить переглянути рішення районного суду, застосувати до нього гуманний акт та прийняти рішення, за яким він не залишиться в умовах виправної системи. Не погоджується з кваліфікацією злочину, адже вчинив крадіжку з незамкнутого, загальнодоступного місця, тому вважає, що слідство проведено упереджено, справа розглянута необєктивно. Звертає увагу, що визнав провину у скоєному, відшкодував збитки, має трьох дітей, родина перебуває в скрутному становищі.

Заслухавши доповідь судді, зясувавши думку прокурора, яка вважала вирок районного суду законним та обґрунтованим, обвинуваченого, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Висновки районного суду про винуватість ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України засновані на досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах.

Так, потерпіла ОСОБА_3 показала, що 15.07.2015 року знаходилася на роботі в дитячому відділенні поліклініки. Вона та інші співробітники залишають свій одяг, інші речі у підсобному приміщенні коморі. Двері комори зачиняються на дужку навісного замка, тому вільного доступу в це приміщення немає. Крім того, в коморі є шафа, де під ключ закривають власні сумки. У вказаний день вона залишила в коморі свої речі. Коли прийшла до комори, виявила, що з сумки викрадений гаманець з грошима 1100 грн. та дві пластикові банківські картки.

Пізніше їй прийшло повідомлення, що хтось намагався зняти гроші з банківської картки. Згодом був затриманий ОСОБА_1, який визнав причетність до крадіжки.

Заявою потерпілої про вчинення кримінального правопорушення крадіжки майна ОСОБА_3

Протоколом огляду місця події , згідно якого в коморі в шафі з секціями знаходиться сумка ОСОБА_3, в якій відсутній гаманець.

Протоколом огляду, згідно з яким ОСОБА_1 добровільно видав помічені 204 грн. в кабінеті ОСОБА_2

Проаналізувавши наведені та викладені у вироку докази, суд прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в сховище.

Наведені дані спростовують доводи апеляції обвинуваченого про несправедливе покарання та неправильну кваліфікацію його дій та викрадення майна із загальнодоступного місця. Справа розглянута повно, дослідженим доказам дана обєктивна оцінка.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу. Судом враховані обставини, що помякшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, відшкодування матеріальних збитків потерпілій та призначено мінімальне покарання, що передбачене санкцією статті обвинувачення.

Крім того, районним судом застосовані положення ст.. 71 КК України, у звязку з тим, що ОСОБА_1 було скоєно злочин в період іспитового строку за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 02.08.2013 року та призначено покарання за сукупністю вироків.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 є неодноразово судимим, скоїв новий злочин в період іспитового строку, суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність призначення покарання у виді реального позбавлення волі.

Наведені дані спростовують доводи апеляції обвинуваченого про застосування до нього гуманного акту та призначення покарання, що не повязане з позбавленням волі.

26.11.2015 року прийнятий Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання», який набрав чинності 24.12.2015 року, згідно з яким ст. 72 КК України доповнена частиною 5, відповідно до якої зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

З урахуванням вимог цих змін колегія суддів розглядає заяву ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 16.11.2015 р. щодо ОСОБА_1 без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього увязнення з 28.07.2015 р. по 06.08.2015 р. та 16.11.2015 р. по 04.02.2016 р. в строк відбування покарання з розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що тримається під вартою у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий

Судді: