Ухвала суду № 55827320, 10.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 р.Справа № 577/5507/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.12.2015р. по справі № 577/5507/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Конотопського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області, в якому просила визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі щодо відмови у виплаті їй пенсії за віком та зобов'язати відновити з 07.08.2015 р. виплату такої.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що з 07.08.2015 р. перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі, як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до ч.1 ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На час призначення пенсії та по сьогоднішній день працює на посаді начальника відділу контролю Конотопської міської ради. Виплата призначеної пенсії не була розпочата. 06.11.2015 р. звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі з вимогою щодо виплати такої. Однак, 17.11.2015 р. листом відповідача було відмовлено у виплаті призначеної пенсії, оскільки вона працює в органах місцевого самоврядування, що і змусило звернутись з позовом до суду.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.12.2015 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Позивач не погодилася із таким рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, просили провести розгляд справи без їх участі.

Окрім того, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області, просив замінити відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області на Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Згідно з ч.1 ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підпприємців та громадських формувань Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області було реорганізовано в Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Таким чином, з огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про необхідність заміни відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі та Конотопському районі Сумської області на Конотопське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 10.02.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, письмових заперечень приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 25.11.1998 р. по теперішній час працює в Конотопській міській раді та є державним службовцем (а.с.6-10). З 07.08.2015 р. остання перебуває на обліку УПФ України в м. Конотоп та Конотопському районі і їй за віком призначена пенсія згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" у період з 01.04.2015 р. по 31.12.2015 р. призначена пенсія не виплачується (а.с. 12).

Позивач з цим не погодилась та звернулася до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що скільки позивач продовжує працювати на посаді начальника відділу контролю Конотопської міської ради та є державним службовцем, тому відсутні підстави для нарахування та виплати їй пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.08.2015 р.

В доводах апеляційної скарги позивач зазначила, що право на пенсію у неї виникло ще при призначенні пенсії, а отже з 01.06.2015 року перешкоди для виплати відповідного виду пенсії, в її випадку, відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.7 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.

З 01.04.2015р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015р. № 213-УІІІ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», пунктом 9 якого ч.7 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року) посадовим особам місцевого самоврядування крім інвалідів 1 и 2 груп, інвалідів війни 3 групи та учасників бойових дій, осіб на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до Законодавства України, не виплачується».

Відповідно до п. 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-УІІІ від 02.03.2015 року порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працює на посаді начальника відділу контролю Конотопської міської ради.

Таким чином, позивач по даний час є посадовою особою місцевого самоврядування, а отже дія Закону № 213 від 02.03.2015р. в частині встановлення обмеження щодо отримання пенсії особами у період служби в органах місцевого самоврядування на неї поширюється в повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи зміни в законодавстві, якими врегульовано відносини в сфері пенсійного забезпечення, пенсія позивачу відповідачем не виплачується правомірно.

Відповідно до п. 5 Перехідних положень Закону № 213 у разі неприйняття до 01 червня 2015р. закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Вказані норми Закону є діючими, рішенням Конституційного суду України чи іншим законом скасовані не були, а отже підлягають обов'язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України та всіма органами державної влади на території України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011, визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадянина та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Конституційний Суд України також зазначив, що передбачені законами соціально - економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Доводи позивача, що з 01.06.2015р. позивач втратив право на призначення пенсії у порядку та розмірі, що визначалася положеннями Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а тому пенсії не виплачується неправомірно, колегія суддів вважає помилковими, оскільки згідно змін до ч.7 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" підставою для тимчасової невиплати пенсії є період служби в органах місцевого самоврядування, а не право на призначення пенсії.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні, а постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Судом апеляційної інстанції на підставі статті 88 КАС України було відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 535 грн. 92 коп.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.12.2015р. по справі № 577/5507/15-а залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір у розмірі 535 грн. 92 коп. (п'ятсот тридцять п'ять грн. 92 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2016 р.