Постанова № 55826235, 16.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25238/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників:

позивача - Ткаченка Ф.О.,

відповідача - Панасенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року у справі за адміністративний позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн», звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 68-15 від 16.10.2015 «Про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2015 року - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем встановлено розміщення Товариством з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» рекламних засобів, без необхідного погодженого дозволу чи відповіді Департаменту на подані дозволи всупереч статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Факт незаконного розміщення ТОВ «Домінос Ніцца Юкрейн» рекламних засобів на фасаді будинку-пам'ятки за адресою м. Київ, по вул. Басейна, 17 за перевіряємий період (тобто на час виникнення спірних правовідносин) підтверджений належними доказами.

Водночас, суд відхилив апелювання позивача щодо недотримання Управлінням реклами КМДА процедури погодження (надання) дозволу на розміщення спірних рекламних засобів як підтвердження неправомірності постанови, оскільки, в межах даної справи позивачем заявлено вимоги виключно про визнання протиправною та скасування постанови Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення фінансових санкцій, та не заявлено вимог щодо оскарження дій чи бездіяльності інших суб'єктів владних повноважень, а відтак, перевірка правомірності дій Управління реклами КМДА при розгляді поданих позивачем документів, виходить за межі доказування у даній справі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, спеціалістами відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено огляд об'єкта культурної спадщини по вул. Басейна, 17, який розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.02.2002 №305 включено до переліку пам'яток архітектури місцевого значення, охоронний №381, розташовується у Центральному історичному ареалі міста Києва.

За результатами проведеного огляду об'єкта культурної спадщини, посадовими особами відповідача складено акт №91 від 28.09.2015 про вчинення правопорушення та видано припис №244/П від 18.09.2015.

Зі змісту акту та припису, убачається, що посадовими особами встановлено, що в частині приміщень першого поверху розташовується заклад харчування «Domino's Pizza». На головному фасаді будинку, з боку вул. Басейна розміщено рекламу, а саме рекламну вивіску: «Domino's Pizza», рекламну вивіску « 222 1111», кронштейн логотип «Domino's Pizza». Замовником робіт з розміщення вказаної реклами є ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн». Зазначено, що розміщення зазначеної реклами виконано без погодження Департаменту.

На підставі вказаних документів, за вчинення порушення абз. 2 ч. 5 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відповідачем прийнято постанову №68-15 від 16.10.2015 про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини у розмірі 17 000 грн.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, фінансові санкції за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Відповідно до п. 1 Положення про Департамент культури Виконавчого органу Київської м міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.11.2013 року №2183 (надалі також - Положення), Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству культури України.

Завданнями Департаменту, зокрема, є забезпечення виявлення, наукового вивчення, класифікації, захисту, збереження, належного утримання і відповідного використання об'єктів культурної спадщини; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування та пошкодження; контроль за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини» та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини (п. 4.11 - 4.13 Положення).

Разом з тим, Департамент відповідно до визначених завдань виконує галузеві повноваження, серед яких, зокрема: видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України «Про охорону культурної спадщини» дозволів або з відхиленням від них (п. 5.68. Положення); застосування фінансових санкцій за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини»; здійснення контролю за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів у сфері охорони культурної спадщини (п. 5.87 Положення).

Поряд з цим, рішенням Київської міської ради від 25.12.2014 № 741/741 «Про упорядкування діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було реорганізовано шляхом приєднання до Департаменту.

Зі змісту Положення вбачається, що на момент спірних правовідносин, функції щодо охорони об'єктів культурної спадщини відносяться до компетенції Департаменту.

Згідно наказу Департаменту від 01.07.2015 № 239-к «Про розподіл обов'язків між директором, першим заступником та заступниками директора Департаменту культури», право підписання постанов про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства в сфері охорони об'єктів культурної спадщини делеговано за розподілом заступнику директора Департаменту - начальнику Управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини Департаменту, який і підписав постанову від 16.10.2015 № 68-15.

Зважаючи на викладене, доводи позивача про відсутність у відповідача повноважень щодо прийняття рішень про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини є необґрунтованими.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, оскаржуваною постановою, на підставі ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання пам'ятки, за порушення абз. 2 ч. 5 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Так, абз. 2 ч. 5 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється на підставі дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України "Про рекламу" за участю органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

При цьому, наступним абзацом вказаної норми передбачено, що зазначені органи беруть участь в оформленні дозволу на розміщення реклами шляхом погодження за зверненням органу, що видає дозвіл, без залучення суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Частиною 4 вказаної норми визначено, що розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Тобто, процитовані норми передбачають умови за якою можливе розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць: наявність дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України "Про рекламу", погодженого органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Типові правила), які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Згідно визначень наведених у пункті 2 Типових правил дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Так, відповідно до пункту 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

В свою чергу рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 N 37/6253 затверджено Порядок розміщення реклами в місті Києві (далі - Порядок), який є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами, що здійснюють розміщення зовнішньої реклами, реклами на транспорті комунальної власності та реклами в ліфтах будинків комунальної власності на території міста Києва.

Відповідно до пункту 4 Порядку видача дозволів заявникам здійснюється у міському дозвільному центрі державним адміністратором за принципом організаційної єдності.

Для одержання дозволу заявник або уповноважена ним особа подає державному адміністратору заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 N 1176 "Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру" (із змінами і доповненнями), до якої додаються фотокартка та комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування РЗ, та ескіз РЗ з конструктивним рішенням (конструктивне рішення завірене підписами і печаткою розробника, яке містить інформацію про основні габаритні розміри, вузли кріплення, застосовані матеріали, підключення до інженерних мереж, інші технічні характеристики та дотримання встановлених вимог ДСТУ, ДБН, ЄСКД та інших нормативних документів (формат А4), разом із завіреною належним чином копією ліцензії розробника, що підтверджує право останнього надавати послуги (роботи) на право будівельного проектування та конструювання).

Перелік документів, що додаються до заяви, є вичерпним. Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається лише на один рекламний засіб (один об'єкт).

Заява та документи, що додаються до неї, приймаються державним адміністратором за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату та номер їх реєстрації державним адміністратором.

Усі заяви щодо видачі дозволу підлягають обов'язковій реєстрації державним адміністратором. За наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього розділу, державний адміністратор проводить реєстрацію заяви у журналі обліку/реєстрації заяв та документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, який подає суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа державному адміністратору (далі по тексту - журнал обліку державного адміністратора), та передає заяву з документами до дозвільного органу не пізніше наступного робочого дня.

За наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього розділу, заява протягом трьох робочих днів реєструється дозвільним органом у журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (далі - журнал реєстрації), який ведеться за формою згідно з додатком 2 до Типових правил.

У разі прийняття рішення дозвільного органу про встановлення пріоритету заявника на місце розташування РЗ дозвільний орган не пізніше ніж через п'ять робочих днів з моменту прийняття такого рішення передає державному адміністратору два примірники дозволу за встановленою формою та визначає вичерпний перелік уповноважених органів (осіб), з якими необхідно їх погодити, а також повідомляє про необхідність укладення договору на право тимчасового користування місцем, про що державний адміністратор не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від дозвільного органу інформації повідомляє заявника.

У разі прийняття рішення про відмову у встановленні пріоритету дозвільний орган не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття такого рішення передає державному адміністратору вмотивоване рішення про відмову та повертає всі подані заявником документи. Державний адміністратор не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від дозвільного органу рішення про відмову та поданих заявником документів повідомляє суб'єкта господарювання про час та місце видачі рішення про відмову та поданих документів.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що на вимогу дозвільного органу дозвіл погоджується з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках національного або місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць (5.2.2).

У разі відмови у погодженні дозволу органи (особи), перелічені у підпункті 5.1.2 пункту 5.1 та пункті 5.2 цього розділу, передають заявнику вмотивовану відмову. Рішення про відмову у погодженні дозволу може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством.

Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним.

Порядок надання дозволу або відмови у його наданні визначено пунктом 6 Порядку, зокрема, дозвільний орган протягом не більше десяти робочих днів з дати одержання від заявника через державного адміністратора належним чином оформлених двох примірників дозволу розглядає їх, готує і подає пропозиції та проект відповідного розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) протягом п'яти робочих днів з дати одержання пропозицій дозвільного органу приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні.

У разі видання виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про надання дозволу керівник дозвільного органу протягом п'яти робочих днів підписує обидва примірники дозволу та скріплює їх печаткою дозвільного органу.

У разі видання виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про відмову у наданні дозволу дозвільний орган не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання такого розпорядження передає державному адміністратору копію розпорядження про відмову у наданні дозволу. Державний адміністратор не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від дозвільного органу копії розпорядження про відмову у наданні дозволу повідомляє заявника про готовність видачі копії зазначеного розпорядження.

Слід зазначити, що пунктом 16 Типових правил визначено, що видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), зокрема, з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам'яток.

Дії щодо отримання зазначених погоджень вчиняються робочим органом без залучення заявника протягом строку, встановленого для отримання дозволу.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах першому - п'ятому цього пункту, протягом встановленого строку погоджень вважається, що видачу дозволу погоджено.

За змістом наведених норм, для отримання дозволу на розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, історичних ареалів населених місць заявник подає державному адміністратору заяву за встановленою формою, до якої додаються вичерпний перелік документів. Державний адміністратор приймає таку заяву, реєструє її у журналі обліку/реєстрації заяв та документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, та передає до дозвільного органу не пізніше наступного робочого дня. В свою чергу дозвільний орган здійснює ряд заходів для вирішення вказаної заяви та прийняття за результатами її розгляду рішення про надання дозволу на розміщення реклами або відмову у наданні такого дозволу, в тому числі дії щодо його погодження із відповідними органами.

Тобто, від заявника, а в даному випадку позивача, для отримання дозволу на розміщення реклами вимагається лише подача заяви встановленої форми із повним пакетом документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. При цьому, враховуючи приписи абз. 3 ч. 5 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», такий дозвіл повинен бути погоджений на вимогу дозвільного органу, з відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, а в даному випадку з відповідачем, при цьому без залучення до таких дій суб'єкта господарювання, а в даному випадку позивача.

Нормами чинного законодавства не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання отримувати дозвіл/погодження для розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, історичних ареалів населених місць, натомість такий обов'язок покладено на дозвільний орган.

Наведене в сукупності нівелює висновки відповідача в частині розміщення позивачем реклами на пам'ятці культури без погодження з Департаментом, оскільки на позивача, як суб'єкта господарювання такий обов'язок не покладено.

Крім того, матеріали справи свідчать, що позивачем було вчинено дії направлені на отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами на спірному об'єкті, що підтверджується, копіями описів документів, які зберігаються у справі отримання документів дозвільного характеру суб'єктом господарювання від 09.07.2015.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з метою підтвердження наведених вище обставин та висновків, разом з тим без надання оцінки діям/бездіяльності Управління реклами КМДА при здійсненні процедури погодження (надання) дозволу на розміщення спірних рекламних засобів, оскільки вони не є предметом розгляду цього спору, вважає необхідним зазначити наступне.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Абзацами 4, 5 частини 1 статті 4-1 передбачено, що строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб'єкта господарювання відповідної заяви.

Згідно з ч. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Відповідно до ч. 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» основні вимоги до порядку видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру поширюються на всі документи дозвільного характеру, у тому числі на дозвільні (погоджувальні) процедури, якщо інше не встановлено законом.

Дії щодо одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, вчиняються дозвільним органом, що оформляє документ дозвільного характеру, без залучення суб'єкта господарювання.

Отже, враховуючи, що Порядком встановлено строк для розгляду, підготовки та подачі пропозицій та проекту відповідного розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) десять робочих днів з дати одержання від заявника через державного адміністратора заяви та п'ять робочих днів з дати одержання таких пропозицій дозвільного органу для прийняття Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні, у позивача, який звернувся до Адміністратора Департаменту (центру) надання адміністративних послуг із відповідною заявою та пакетом необхідних документів для отримання дозволу на розміщення спірних реклам 09.07.2015, станом на вересень 2015 року були всі підстави вважати, що на підставі ч. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у нього наявні правові підстави для розміщення спірної реклами.

Натомість, як убачається із матеріалів справи, працівниками Департаменту було проведено інспекційний огляд фасаду зазначеної будівлі-пам'ятки 09.09.2015 та складено акт №91 від 28.09.2015.

Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності та враховуючи нормативно-правові акти, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що у відповідача не було правових підстав для притягнення ТОВ «Домінос Піцца Юкрейн» до адміністративної відповідальності за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання пам'ятки культури, а саме, порушення абз. 2 ч. 5 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», в частині погодження розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках місцевого значення, оскільки такий обов'язок імперативно покладено на дозвільний орган, а не позивача.

Натомість, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що в межах судового розгляду справи було підтверджено порушення позивачем статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», у зв'язку із чим постанова про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини» від 16.10.2015 № 68-15 є правомірною.

Отже оскаржувана постанова від 16.10.2015 № 68-15, винесена відповідачем без врахування всіх обставин справи, що дає підстави для визнання її протиправною та скасування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 грудня 2015року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінос Піцца Юкрейн» - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 68-15 від 16.10.2015 «Про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 16.02.2016 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.