Рішення № 55816934, 03.09.2015, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/12398/2012

Провадження № 2/202/751//2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 вересня 2015 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.

при секретарі Журавльов А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у вересні 2012 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про звернення стягнення на предмет застави. В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві позивач посилався на те, що 31.03.2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SUK0AK00070026, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 55908 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 15,96% на рік з кінцевим терміном повернення 30.03.2015 року. Вимоги до відповідача, що випливають із вказаного кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «А-Банк» договору поруки від 20.10.2010 року у розмірі 10000 грн. Кредит надавався на придбання відповідачем автомобіля FORD, модель Fiesta 1.3, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору в заставу банку було передано вищевказаний автомобіль. Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 13.07.2012 року у розмірі 90963,40 грн., яка складається з наступного: 47783,79 грн. - заборгованості за кредитом, 25914,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1633,28 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 11062,14 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 250 грн. - штраф (фіксована частина), 4319,69 грн. - штраф (процентна складова). Просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SUK0AK00070026 від 31.03.2008 року в сумі 90963,40 грн. витребувати у відповідача ОСОБА_1 та передати в заклад шляхом вилучення ПАТ КБ «Приватбанк» предмет застави: автомобіль FORD, модель Fiesta 1.3, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, звернути стягнення на предмет застави: автомобіль FORD, модель Fiesta 1.3, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем , зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 10000 грн., стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» були задоволені частково.

Ухвалою суду від 29.10.2014 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2012 року було скасовано і справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача подала до суду заву про розгляд справи без її участі.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином. Причину неявки суду не повідомили.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач ОСОБА_1 31 березня 2008 року уклав з позивачем кредитно-заставний договір № SUK0AK00070026, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 55908 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 15,96% на рік з кінцевим терміном повернення 30.03.2015 року. Кредит надавався на придбання відповідачем автомобіля FORD, модель Fiesta 1.3, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий комбі-В, № кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який було передано в заставу банку.

У позовній заяві визначена загальна сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 13.07.2012 року у розмірі 90963,40 грн., яка складається з наступного: 47783,79 грн. - заборгованості за кредитом, 25914,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1633,28 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 11062,14 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 250 грн. - штраф (фіксована частина), 4319,69 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Держаному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Представник позивача не надав суду доказів щодо реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на заставне майно, що було предметом обтяження за договором застави автотранспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Пунктами 13.2, 13.3.3. кредитно-заставного договору № SUK0AK00070026 від 31.03.2008 року також передбачено обов'язкову процедуру позасудового звернення стягнення на предмет застави.

Позивачем не надані докази повідомлення відповідача ОСОБА_1 про намір звернути стягнення на заставне майно та вимогу щодо погашення кредитної заборгованості, дані про реєстрацію в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, дані про письмове повідомлення всіх обяжувачів та боржника про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання з викладенням про це повної інформації, що передбачено статтею 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Крім того, відповідачем надано до суду копії квитанції про сплату коштів за кредитно-заставним договором № SUK0AK00070026 від 31.03.2008 року, згідно яких відповідачем було сплачено поточні платежі по договору на суму 82174 грн. Згідно поданих квитанцій платежі вносилися у визначений договором строк та відповідно графіку. Строк дії договору скінчився тільки 30.03.2015 року. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем порушуються умови договору в частині своєчасної сплати не надано детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № SUK0AK00070026 від 31.03.2008 року, що позбавляє суд можливості визначити правильність нарахування заборгованості за кредитним договором. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог , пред'явлених до відповідача ОСОБА_1

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зобов'язання за договором № SUK0AK00070026 від 31.03.2008 року було забезпечено порукою згідно договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, укладеного з ПАТ «Акцент-Банк».

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Пунктом 15 даної Постанови визначено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічний висновок викладений в Постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року по справі № 6-745ц15.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог до ПАТ «Акцент-Банк» підлягає закриттю., повідомивши позивача, що розгляд даних вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача не стягується сплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 526, 572 ЦК України, ст. ст. 24, 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 1, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 10, 11, 79, 88, 208, 209, 212-215, 224-226, 360-7 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості - закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя С.Г. Зосименко