Ухвала суду № 55809995, 08.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/9096/15-ц 08.02.2016 08.02.2016 08.02.2016

Справа № 22ц-487/9096/15-ц

Провадження№22-ц/784/437/16 Суддя першої інстанції - Темнікова А.О.

Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 лютого 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Крамаренко Т.В.,

суддів Самчишиної Н.В., Буренкової К.О.,

із секретарем Горенко Ю.В.,

за участю: представника державної виконавчої служби ОСОБА_2, боржника - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2015 року, постановлену за поданням державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі Заводський відділ ДВС) про примусове проникнення до житла,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року державний виконавець Заводського відділу ДВС звернувся до суду з поданням про примусове проникнення в квартиру АДРЕСА_1.

Державний виконавець посилався на те, що на виконанні в Заводському відділі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» та ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 78 967,90 грн. В наданий державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення боржником не виконане.

16 листопада 2015 року державним виконавцем проведено вихід за зареєстрованою адресою боржника - АДРЕСА_2 та встановлено, що матірю боржника не надано допуску до житла, що унеможливлює проведення виконавчих дій.

Посилаючись на вказані обставини, державний виконавець просив дозволити примусове входження до зазначеного вище житла для примусового виконання зведеного виконавчого провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2015 року з урахуванням виправленої описки у задоволенні подання відмовлено.

В апеляційний скарзі державний виконавець Заводського відділу ДВС, посилаючись на порушення матеріальних та процесуальних норм, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення подання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи питання про надання дозволу державному виконавцю на проникнення до житла боржника, суд виходив з того, що державним виконавцем не надано доказів фактичного проживання боржника у місці, щодо якого вимагається дозвіл на проникнення, доказів створення перешкод боржником з перевірки його майнового стану, а також даних про попередження боржника щодо забезпечення ним доступу до житла та недотримання порядку подання до суду даної категорії подань.

Проте, з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки до них суд дійшов без належного з'ясування обставин справи та врахування вимог закону.

За приписами ст. 31, 32, Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р. ( далі - Закон № 606-XIV), виконавчі дії державного виконавця щодо примусового виконання рішень полягають у зверненні стягнення на кошти чи інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають у інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (доходи); вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів; інші заходи, передбачені виконавчим документом.

Згідно зі ст. 12 Закону № 606-XIV боржник має право брати участь у провадженні виконавчих дій, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у тому числі шляхом отримання ідентифікатора у відповідності до положень п. 1.12.5 Інструкції з організації примусового виконання судових рішень (далі - Інструкція).

У відповідності до ч. ч. 5, 6 зазначеної статті Закону боржник зобов'язаний протягом трьох робочих днів після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження повідомити державного виконавця про повне або часткове самостійне виконання виконавчого документа, зміну місця проживання, перебування або місця роботи.

Боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання виконавчого документа; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця.

Державний виконавець у свою чергу, відповідно до приписів ст. 11 Закону № 606-XIV зобов'язаний за проханням сторони виконавчого провадження надати їй можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, роз'яснює їм їх права та обов'язки.

Він має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та здійснювати вихід за місцем проживання боржника в порядку організації розшуку його майна, відповідно до правил ч.2 п.3.12 Інструкції. Відповідно до положень ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи без її на те вільної згоди, інакше як за вмотивованим рішенням суду.

В той же час, згідно з приписами ст. ст. 5, 55 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження, зокрема, має право звертатися до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника для перевірки його майнового стану, опису, арешту та вилучення належного йому майна.

Підставою для надання такого дозволу, відповідно до змісту цих норм закону, є наявність обставин, які свідчать про те, що боржник безпідставно чинить перешкоди для перевірки його майнового стану, опису, арешту та вилучення з квартири чи іншого житла, належного йому майна, що значно ускладнює чи робить неможливим виконання виконавчого документа.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Заводського відділу ДВС ОСОБА_5 від 11 вересня 2014 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва від 10 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Незалежна страхова компанія» 59 967,90 грн., 599,68 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с. 164).

Разом з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику надіслане повідомлення про надання строку для добровільного виконання виконавчого документа.

Також, постановою державного виконавця Заводського відділу ДВС ОСОБА_5 від 18 листопада 2014 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва від 11 серпня 2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 19 000 грн. (а.с.167).

Постановою державного виконавця Заводського відділу ДВС від 12 грудня 2014 року виконавчі провадження були об'єднані в одне провадження (а.с.218).

За дорученнями начальника відділу Заводського ДВС виконавче провадження передано старшому державному виконавцю Карастан А.О. (а.с.219-220).

З метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем були надіслані запити до Державної податкової служби України, Пенсійного фонду України, УДАЇ УМВС України в Миколаївській області, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.223-227).

В ході перевірки було встановлено про наявність у боржника автомобіля ДЕО, 2005 року випуску, держаний номер ВЕ 0778ВЕ на який накладено арешт та оголошено розшук (а.с.228).

Крім того, було накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку боржника у ПАТ «ПУМБ». Іншого майна, належного ОСОБА_3 не виявлено.

З письмового пояснення боржника та його заяви від 3 квітня 2015 року вбачається, що він отримав постанови про відкриття виконавчого провадження та повідомлений про наявність боргу перед ВАТ «Незалежна страхова компанія», ОСОБА_4, а також про свій обов'язок щодо його погашення і добровільне виконання виконавчого документа (а.с.171-172).

Крім того, у вказаних документах місце проживання та реєстрації боржник зазначав квартиру АДРЕСА_1 та зобовязався погашати борг у добровільному порядку.

20 серпня 2015 року боржник звернувся із заявою до Заводського відділу ДВС в якій зобовязався погасити борг до кінця 2015 року з заробітної плати, одержаної в Миколаївському обласному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги (а.с.160).

Згідно відповідей Миколаївського обласного центра з надання безоплатної вторинної допомоги, з ОСОБА_3 з 18 серпня 2015 року припинено контракт, заборгованість по оплаті за виконану роботу відсутня (а.с. 178).

В подальшому боржник не звертався до державного виконавця з проханням про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, не повідомляв його про добровільне виконання судового рішення, про наявність в нього майна, на яке може бути звернуто стягнення, про зміну місця проживання, перебування чи місця роботи.

З даних адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у Миколаївській області від 20 травня 2015 року вбачається, що постійним зареєстрованим місцем проживання боржника є квартира АДРЕСА_1 (а.с.221).

Із змісту акту від 16 листопада 2015 року складеного державним виконавцем в результаті виходу за зареєстрованим місцем проживання боржника квартира АДРЕСА_1 видно, що мати боржника відмовилася допустити державного виконавця до квартири.

Таким чином, встановлене свідчить про те, що боржник порушив приписи ст. 12 Закону та вчинив дії, що значно ускладнюють та роблять неможливим виконання виконавчого документа.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд не прийняв до уваги наведені вимоги закону, належним чином не перевірив встановлені обставини та не дав належної оцінки доказам, які їх підтверджують.

За таких обставин, ухвала суду не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, відповідно до приписів ст. 312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь Заводського відділу ДВС підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1218 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу.

Подання державного виконавця заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції задовольнити.

Надати дозвіл державному виконавцю Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції судовий збір у розмірі 1218 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: