Рішення № 5580613, 04.03.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2009 р.Справа № 12/9-09-231 Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1;

Відповідач: Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей";

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській області;

про продовження договору оренди;

та за зустрічним позовом

Позивач: Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей"

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській області;

про визнання договору оренди припиненим та зобовязання вчинити певні дії;

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 підприємець.

від відповідача: Татару Н.К. директор.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей", в якій просить зобовязати продовжити дію договору оренди приміщення загальною площею 34,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного з Відповідачем терміном до пяти років.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2009 р. порушено провадження у справі № 12/9-09-231.

03.02.2009 р. Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей" звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом в порядку ст.60 Господарського процесуального кодексу України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить визнати угоду про оренду приміщення від 12.02.2004 р. № 4, укладену між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1, припиненою 01.07.2007 р., зобовязати ФОП ОСОБА_1 звільнити помешкання Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" витрати на оплату приватного юриста в розмірі 550 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2009 р., зустрічний позов Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" від 03.02.2009 р. до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 12/9-09-231.

Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей", проти первісних позовних вимог заперечує, підтримує заявлені зустрічні позовні вимоги, та просить суд визнати угоду про оренду приміщення від 12.02.2004 р. № 4, укладену між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1, припиненою 01.07.2007 р.

27.02.2009 р. представник Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" надав суду зміни до зустрічного позову, згідно яких уточнив свої позовні вимоги та просить суд визнати недійсною та припинити на майбутнє угоду про оренду приміщення від 12.02.2004 р. № 4, укладену між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1, зобовязати ФОП ОСОБА_1, зобовязати ФОП ОСОБА_1 звільнити помешкання Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" витрати на оплату приватного юриста в розмірі 550 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача проти позовних вимог ФОП ОСОБА_1 заперечує з підстав викладених у наданих суду поясненнях.

В судовому засіданні 27.02.09 р. по справі оголошено перерву до 04.03.09 р. в порядку ст.77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

12.02.2002 р. між професійно-технічним училищем № 12 (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено угоду № 4 про оренду приміщення, загальною площею 34,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на одін рік для розташування магазину подарунків.

Пунктом 5.1 вказаного договору встановлено термін його дії з 12.02.2002 р. і має силу протягом одного року.

Відповідно до додаткових угод від 13.02.2005 р. та 13.02.2006 р. дія зазначеного договору продовжувалась на один рік. Згідно останньої додаткової угоди від 13.02.2006 р. термін дії угоди про оренду приміщення був визначений до 12.02.2007 р.

10.11.2005 р. затверджено статут Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей".

Відповідно п.1.4. Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей" створено згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 01.09.2004 р. № 675 шляхом реорганізації професійно-технічного училища № 12 м. Кілія. Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей" є правонаступником ПТУ № 12.

Листами від 13.03.2007 р. за № 1/11-1028 та від 20.11.2007 р. за № 1/11-8622 Міністерство освіти і науки України не надало згоди на продовження договорів оренди приміщень, що знаходяться на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей".

На виконання вищезазначених листів Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей" листом від 26.06.2007 р. за № 354 повідомив ФОП ОСОБА_1 що відповідно до листа Міністерства освіти і науки України 13.03.2007 р. за № 1/11-1028 договір оренди припиняється з 1.07.2007 р. Проте ФОП ОСОБА_1 на лист не відповіла, орендоване приміщення не звільнила.

20.10.2008 р. Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей" надіслав ФОП ОСОБА_1 повідомлення за № 776 у якому з посиланням на наказ управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної держадміністрації запропонував зявитись до адміністрації ліцею для розірвання орендних відносин. ФОП ОСОБА_1 також не зявилась до адміністрації ліцею, приміщення не звільнила.

З метою приведення орендних відносин до вимог чинного законодавства ФОП ОСОБА_1 04.06.2008 р. листом за вх. № 30/03195 надала до Регіонального відділення Фонду держмайна України по Одеській області документи щодо укладання договору оренди державного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей".

Листом за № 18-10-05315 Регіональне відділення Фонду держмайна України по Одеській області повернуло ФОП ОСОБА_1 надані раніше документи з підстав закінчення терміну дії звіту про незалежну експертну оцінку та з негативною рецензією Українського товариства оцінювачів „Експертної ради”. Та запропонувало доопрацювати надавані документи.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договорів.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Посилаючись на неотримання орендодавцем положень ч.1 ст. 291 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, якими передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається, а також приписів ст.29 зазначеного закону відповідно до яких за невиконання своїх обовязків по договору оренди у тому ж числі зміна або розторгнення його в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей", в якій просить зобовязати продовжити дію договору оренди приміщення загальною площею 34,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного з Відповідачем терміном до пяти років.

Відповідач, Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей" повністю заперечує проти доводів ФОП ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність угоди № 4 про оренду приміщення від 12.02.2002 р. чинному законодавству України, а саме ст.287 Господарського кодексу України та п.2. ст.. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відповідно до яких єдиним орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю є Фонд державного майна України, його регіональні відділення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків:

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приймаючи до уваги, що нежитлове приміщення загальною площею 34,5 м2, розташоване за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Леніна, 25-27, є обєктом державної власності що знаходиться на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей". до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”

Згідно п.12 Розяснень Президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000р. N02-5/23 “Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною другою статті 17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. За усіх умов після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право продовження договору оренди на новий термін.

Згідно п.5.1. угоди № 4 про оренду приміщення від 12.02.2002 р. термін дії договору встановлено на один рік.

Відповідно до умов п.5.2. зазначеної угоди сторонами було обумовлено, що орендар має переважне право на продовження терміну дії договору.

Відповідно до додаткових угод від 13.02.2005 р. та 13.02.2006 р. дія зазначеного договору продовжувалась на один рік. Згідно останньої додаткової угоди від 13.02.2006 р. термін дії угоди про оренду приміщення був визначений до 12.02.2007 р.

Враховуючи виявлення наміру орендодавцем щодо небажання продовжувати з орендарем договірні відносини, Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей" листом від 26.06.2007 р. за № 354 та повідомленням за № 776 від 20.10.2008 р. повідомив ФОП ОСОБА_1 про своє бажання не продовжувати дію договору оренди.

Як вбачається із матеріалів справи, Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей", пропустив місячний термін, передбачений ч.2 ст. 17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" протягом якого орендодавець може заявити своє бажання не продовжувати дію договору оренди.

Тому суд приходить до висновку, що на час розгляду справи угода № 4 про оренду приміщення від 12.02.2002 р. є чинною.

В свою, чергу згідно з ч.2 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” державну політику у сфері оренди державного майна здійснюють Кабінет міністрів України та Фонд державного майна України, його структурні відділення.

Відповідно до ст. 287 Господарського кодексу України, п.2. ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” єдиним орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю є Фонд державного майна України, його структурні відділення.

З моменту внесення змін до ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 29.06.2004 р. п.4. ст. 5 зазначеного Закону встановлено виняток з положень ст. 287 Господарського кодексу України, відповідно до якого державні підприємства отримали право самостійно укладати договори оренди окремо індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 м2.

Як встановлено судом, власником орендованого приміщення є Держава, що підтверджується довідкою АБ № 097074 з ЄДРПОУ. Виданою Головним управлінням статистики в Одеській області у Кілійському районі про включення Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" до держреєстру підприємств України.

Згідно ч.2.п.2. Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 ( з подальшими змінами) у разі, коли орендодавцем нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, тобто в даному випадку з Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області.

При укладанні спірної угоди про оренду приміщення розмір орендної плати в порушення вимог п.2 названої Методики, згідно інформації наданої Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області (у своїх поясненнях за № 10-11-00998 від 12.02.2009 р. по справі яке є 3-ю особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) не був погоджений з Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області, що є підставою для визнання оспорюваної угоди недійсною, як такою що не відповідає зазначеному нормативно-правовому акту.

Отже, суд приходить до висновку, що спірна угода № 4 про оренду приміщення від 12.02.2002 р. не відповідає вимогам чинного законодавства на момент її укладення.

Оскільки спірна угода була укладена між сторонами (позивачем і відповідачем) у лютому 2002 р., то до неї застосовується положення Цивільного кодексу УРСР в редакції від 18.07.1963 р. в частині визнання її недійсною по ст.. 48 названого Кодексу.

Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” з подальшими змінами від 25.12.1992 р. і 25.05.1998 р. за правилами ст. 48 ЦК УРСР угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки закону, а й іншим актам, виданим органами державної влади і управління в межах їх компетенції.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦК УРСР, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.

В даному випадку спірну угоду № 4 про оренду приміщення від 12.02.2002 р. слід визнати недійсною на майбутнє.

Приймаючи до уваги висновки суду за результатами розгляду позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у даній справі про зобовязання Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" продовжити дію договору оренди приміщення загальною площею 34,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного з Відповідачем терміном до пяти років враховуючи вищезазначені приписи норм чинного законодавства України, у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 - слід відмовити.

Щодо вимог Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" про стягнення з ФОП ОСОБА_1 витрат на оплату послуг приватного юриста у розмірі 550 грн., суд у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України вважає потрібним відмовити у задоволені цих вимог.

З урахуванням вищезазначеного, а також положень ст. 48, 49 ЦК УРСР та п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” з подальшими змінами від 25.12.1992 р. і 25.05.1998 р. зустрічний позов Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" до ФОП ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання недійсною та припинити на майбутнє угоду про оренду приміщення від 12.02.2004 р. № 4, укладену між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1 та зобовязати ФОП ОСОБА_1, звільнити помешкання Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є повністю обґрунтованим, відповідає чинному законодавству і підлягає частковому задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 85 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 118 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. В позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити.

2. В зустрічному позові Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" відмовити частково.

3. Визнати недійсною на майбутнє угоду про оренду приміщення від 12.02.2004 р. № 4, укладену між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1

4. зобовязати ФОП ОСОБА_1, звільнити помешкання Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68303, Одеська область, АДРЕСА_2, ід. Код НОМЕР_1) на користь Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" (68303, Одеська область, м. Кілія, вул.. Леніна, 6, код ЄДРПОУ 02546335) витрати на сплату держмита в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. та витрати та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

6. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Цісельський О.В.