ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" вересня 2009 р.Справа № 20/125-09-2482 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 4255,55 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники:
від позивача: Боняк А.М.- за довіреністю № 83 від 01.11.2008 року;
від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кедр" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" суму основного боргу за договором купівлі-продажу від 15.05.2007 року № 90/1Д у розмірі 3082,57 грн., 3% річних у розмірі 143,40 грн., інфляційні витрати 1029,58 грн., 1500 грн. витрат на послуги адвоката, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та на ІТЗ судового процесу у сумі 312,50 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 15.05.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кедр" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу № 90/1Д, відповідно до якого ТОВ "Кедр" продало, а відповідач купив майно кавомолку Brasilia „RR 45S PM” (моб. прес) у кількості 2 штук, вартістю 2896,70 грн. за одиницю, всього на суму 5793,40 грн. у т.ч. ПДВ, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання від 15.05.2007 року. Зазначене майно було передано відповідачу на умовах розстрочки платежу згідно графіку виплати платежів та відсотків за користування кредитом, який був встановлений сторонами у додатку № 1 до договору купівлі-продажу від 15.05.2007 року № 90/1Д. Проте відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши тільки перший платіж згідно п. 3.4. договору у розмірі 2896,70 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача. Внаслідок чого за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 залишилась заборгованість по оплаті товару за договором купівлі-продажу від 15.05.2007 року № 90/1Д у розмірі 3082,57 грн. Крім того, позивачем, у відповідності до ст. 625 ЦК України, на суму боргу було нараховано встановлений індекс інфляції, що складає 1029,58 грн. та 3% річних у розмірі 143,40 грн.
В обґрунтування вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрат на послуги адвоката у розмірі 1500 грн., позивач посилається на договір про надання юридичних послуг від 19.03.2009 року, укладений між ТОВ „Кедр” та адвокатом ОСОБА_3, платіжне доручення від 05.08.2009 року про перерахування 1500 грн. адвокату, акт приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2009 року.
У судовому засіданні 11.09.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні 11.09.2009 року позов не визнав, проте відзив на позовну заяву та будь-якого письмового обґрунтування та правової позиції щодо позову не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кедр" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 90/1Д та додатки № 1 та № 2 до нього, відповідно до якого ТОВ "Кедр" продає, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 купує обладнання для використання його за цільовим призначенням.
Згідно до п. 2.1., п. 2.2. договору обладнання продається за ціною 5793,40 грн. на умовах додатку № 1 до договору, який є невідємною частиною даного договору. Покупець сплачує продавцю процент за користування кредитом із розрахунку 0% річних від суми кредиту, але не менше облікової ставки НБУ, згідно додатку № 1 до договору, який є невідємною частиною даного договору.
У додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 90/1Д від 15.05.2007 року сторони узгодили графік виплати платежів та відсотків за користування кредитом. Згідно зазначеного графіку термін розстрочки платежу за договором складає 6 місяців, із ставкою 22% річних. Перший платіж становить 50% вартості товару та складає 2896,70 грн. У подальшому, починаючи з 15.06.2007 року до 15.11.2007 року, сума чергового платежу становить 482,78 грн. кожного 15-го числа місяця та відповідно визначена сума відсотків, яка також підлягає сплаті з 15.06.2007 року до 15.11.2007 року кожного 15-го числа місяця.
На виконання умов договору на підставі акту прийому-передачі обладнання від 15.05.2007 року, який є додатком № 2 до договору купівлі-продажу № 90/1Д від 15.05.2007 року, ТОВ "Кедр" передало відповідачу кавомолку Brasilia „RR 45S PM” (моб. прес) у кількості 2 штук, вартістю 2896,70 грн. за одиницю, загальною вартістю 5793,40 грн.
У відповідності до п. 2.5. договору купівлі-продажу № 90/1Д від 15.05.2007 року всі платежі, крім першого, здійснюються на підставі графіку виплати платежів, який є додатком № 1 до договору.
Згідно до п. 3.4. договору поставка обладнання здійснюється продавцем після сплати першого платежу.
Як свідчать матеріали справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив тільки перший платіж у розмірі 2896,70 грн. платіжним дорученням № 982 від 21.05.2007 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, яка у судовому засіданні 11.09.2009 року була перевірена та звірена судом з оригіналом, чим порушив умови договору.
Таким чином, згідно розрахунку позивача, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 залишилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 3082,57 грн., у тому числі по сплаті відсотків у сумі 185,87 грн.
18.04.2008 року, 01.08.2008 року та 29.05.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Кедр" були надіслані на адресу відповідача вимоги щодо сплати заборгованості за договором купівлі-продажу № 90/1Д від 15.05.2007 року, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що й зумовило звернення ТОВ "Кедр" з відповідним позовом до суду.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) продає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В порушення зазначеної норми відповідачем не було надано доказів сплати за придбаний ним у відповідності до договору купівлі-продажу № 90/1Д від 15.05.2007 року товар згідно узгодженого сторонами графіку виплати платежів, який є додатком № 1 до договору. Натомість позивачем були надані належні докази щодо часткової оплати Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за поставлений йому товар, які були звірені у судовому засіданні з оригіналами банківських виписок щодо часткової оплати відповідачем із посиланням на договір купівлі-продажу № 90/1Д від 15.05.2007 року.
Проте це стосується лише основної суми заборгованості за придбане відповідачем обладнання. Що стосується нарахованих позивачем відсотків у розмірі 185,87 грн. у відповідності до п.2.2. договору купівлі-продажу № 90/1Д від 15.05.2007 року, узгоджених сторонами у графіку виплати платежів та відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Згідно до п.2.2. договору купівлі-продажу № 90/1Д від 15.05.2007 року, покупець сплачує продавцю процент за користування кредитом із розрахунку 0% річних від суми кредиту, але не менше облікової ставки НБУ, згідно додатку № 1 до договору, який є невідємною частиною даного договору.
На підставі викладеного, оскільки у договорі сторони передбачили, що процент за користування кредитом становить 0%, то суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми основного боргу за договором купівлі-продажу № 90/1Д від 15.05.2007 року у розмірі 3082,57 грн. підлягають задоволенню частково, у розмірі 2896,70 грн., за винятком суми нарахованих відсотків у розмірі 185,87 грн.
Крім того, згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем на суму заборгованості було нараховано індекс інфляції, внаслідок чого інфляційні витрати ТОВ "Кедр", згідно розрахунку позивача, за період з 15.11.2007 року по 02.06.2009 року становлять 1029,58 грн., та нараховані 3% річних, які, згідно розрахунку позивача, за період з 15.11.2007 року по 02.06.2009 року складають 143,40 грн.
Проте, з урахуванням зменшення суми основного боргу, судом зроблений власний розрахунок інфляційних витрат та 3% річних згідно до ст. 625 ЦК України, відповідно до якого сума інфляційних витрат позивача становить 988,11 грн., а 3% річних складають 134,27 грн.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3% річних та інфляційних витрат також підлягають задоволенню частково, у розмірі 988,11 грн. інфляційних витрат та 134,27 грн. 3% річних. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Що стосується вимог позивача про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрат на послуги адвоката у сумі 1500 грн., суд зазначає наступне.
Згідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входять, зокрема, витрати на послуги адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004 року № 01-8/1270 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та адвокатом ОСОБА_3, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1902 від 20.10.2008р., був укладений договір про надання юридичних послуг від 19.03.2009 року. Між сторонами був підписаний акт приймання-передачі наданих консультаційних юридичних послуг від 31.08.2009р., відповідно до якого вартість наданих послуг складає 1500 грн. Також позивачем було надано платіжне доручення від 05.08.2009р. № 2367 про перерахування позивачем ОСОБА_3 1500 грн. за надані юридичні послуги.
В матеріалах справи є копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3 № 1902 від 20.10.2008 року та копія посвідчення адвоката ОСОБА_3 № 1572 (а.с. 30). Як вбачається із протоколів судового засідання від 26.06.2009р. та 10.08.2009р. адвокат ОСОБА_4 приймала участь у судових засіданнях, надаючи суду усні та письмові пояснення в обґрунтування позовних вимог, а також представляла витребувані судом докази.
Таким чином, з огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість та співрозмірність витрат на послуги адвоката, проте, оскільки згідно до ст. 44 ГПК України при частковому задоволенні позову витрати на послуги адвоката покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, витрати на послуги адвоката слід покласти на відповідача у розмірі 1410 грн.
Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65111, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр" (49050, м. Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, 1, к. 53, код ЄДРПОУ 30404186) суму основного боргу у розмірі 2 896 /дві тисячі вісімсот девяносто шість/ грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 134 /сто тридцять чотири/ грн. 27 коп., інфляційні витрати у сумі 988 /девятсот вісімдесят вісім/ грн. 11 коп., витрати на послуги адвоката у розмірі 1 410 /одна тисяча чотириста десять/ грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 95 /девяносто пять/ грн. 89 коп. та на ІТЗ судового процесу у сумі 293 /двісті девяносто три/ грн. 75 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
рішення підписано 15.09.2009р.
Судове рішення № 5571822, Господарський суд Одеської області було прийнято 11.09.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20/125-09-2482. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: