Ухвала суду № 55799348, 09.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3244/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «Сона» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року позов Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «Сона» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ірпінської ОДПЫ ГУ ДФС у Київській області від 26 травня 2015 року №0000732204 та №0000722204.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує відсутністю факту здійснення господарських операцій між МПП «Спортивно-технічний клуб «Сона» та його контрагентом ТОВ «Арттревел 2012».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 16 квітня 2015 року по 22 квітня 2015 року на підставі наказу №379 від 16 квітня 2015 року Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, згідно п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року та податку на додану вартість за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Арттревел 2012», за наслідками якої складено акт від 29 квітня 2015 року №605/22-4/13719327, в якому встановлено порушення позивачем п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, встановлено його заниження на загальну суму 3739,00 грн., в т.ч. за 2014 рік на суму 3739,00 грн.; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 170821,00 грн., в т.ч. по періодам: за квітень 2014 р. на суму 170821,00 грн.

На підставі акту перевірки від 29 квітня 2015 року №605/22-4/13719327 Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 26 травня 2015 року №0000732204, згідно якого МПП «Спортивно-технічний клуб «Сона» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 213526,25 грн., в тому числі за основним платежем 170821,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 42705,25 грн.; №0000722204, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 4673,75 грн., з яких за основним платежем 3739,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 934,75 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено протиправно, а висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року на загальну суму 3739,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 170821,00 грн. за квітень 2014 року, є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 9.1.1, 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків.

Згідно ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

В силу вимог п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на непідтвердження факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Арттревел 2012» у зв'язку з отриманням постанови слідчого управління ГУ МВС України в м.Києві від 25 грудня 2014 року про призначення документальної позапланової перевірки позивача, відповідно до якої проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№12013110000001110, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31 жовтня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, у тому числі стосовно діяльності ТОВ «Арттревел 2012».

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій між МПП «СТК «Сона» та ТОВ «Арттревел 2012» позивачем надано копії первинних документів, які доводять факт здійснення господарських операцій.

Згідно ліцензій, виданих Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, від 17 лютого 2012 року та від 25 лютого 2015 року позивач має право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №364535 основними видами діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво доріг та автострад; діяльність у сфері архітектурі та ін.

Між МПП «СТК «Сона» (виконавець) та ТДВ «Компанія «Бест» (замовник) укладено договір від 10 січня 2014 року №36/1/14 на виконання робіт із встановлення опор, відповідно до умов якого договірна ціна була встановлена в розмірі 57801,97 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи копій листів МПП «СТК «Сона» та ТДВ «Компанія «Бест» погодили залучення субпідрядної організації для виконання свої зобов'язань, взятих на підставі договору від 10 січня 2014 року №34/1/14.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду: договірну ціну, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року, акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року, підсумкові відомості ресурсів встановлення опор (витрати - по факту) за січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, податкові накладні від 31 січня 2014 року №7 на загальну суму 57800,00 грн., в т.ч. ПДВ 9633,33 грн., від 31 березня 2014 року №2 на загальну суму 1,97 грн., в т.ч. ПДВ 0,33 грн., рахунок на оплату №1 від 29 січня 2014 року на загальну суму 57800,00 грн., в т.ч. ПДВ 9633,33 грн.

Відповідно до довідки про склад співробітників станом на 01 січня 2014 року в штаті перебували машиніст бульдозера та дорожні робітники та згідно з договором купівлі-продажу бульдозера від 05 серпня 2013 року №05-08-1 у позивача на праві власності був лише бульдозер.

10 січня 2014 року між МПП «СТК «Сона» (замовник) та ТОВ «Арттревел 2012» (виконавець) укладено договір №38/14 про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надавати послуги транспортними засобами та землерийно-планувальними механізмами разом з екіпажем на об'єктах замовника. Згідно додатку №1 до договору сторонами погоджено транспортні засоби, які надають послуги, та вартість 1 машино-години роботи.

Згідно акту приймання-передачі транспортних засобів та будівельних механізмів від 10 січня 2014 року позивачем прийнято від ТОВ «Арттревел 2012» автомобіль вантажний бортовий, вантажопідйомністю 5 т (1 шт.), кран на автомобільному ходу, вантажопідйомністю 10 т (1 шт.). Згідно акту приймання-передачі від 31 березня 2014 року зазначені транспортні засоби та будівельні механізми повернуті позивачем виконавцю - ТОВ «Арттревел 2012».

За наслідками наданих виконавцем послуг, між позивачем та ТОВ «Арттревел 2012» підписано акт надання послуг від 21 березня 2014 року №595 на загальну суму 24923,04 грн. Також на вказану суму було отримано податкову накладну №196 від 21 березня 2014 року.

На підтвердження проведення розрахунків згідно договору 10 січня 2014 року №38/14 позивачем надано виписку по особовому рахунку, згідно якої на користь ТОВ «Арттревел 2012» сплачено за договором №38/14 від 10 січня 2014 року 24923,04 грн.

З урахуванням умов та ціни договору від 10 січня 2014 року №36/1/14 (виконання робіт із встановлення опор) та договору 10 січня 2014 року №38/14 (про надання послуг) позивач отримав дохід, а отже при укладанні вказаних договорів була наявна економічна мета та позивачем отримано відповідний прибуток.

02 квітня 2014 року між позивачем (виконавець) та ТОВ «Будрегіонінвест» (замовник) укладено договір №39/14 про надання послуг на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт з асфальтування майданчиків, під'їзних доріг та благоустрою території на будівництві житлового кварталу «Річ Таун» з об'єктами соціально-побутового призначення по вул.Шевченка в м.Буча - II черга будівництва. Договірна ціна згідно вказаного договору становить 4260243, 23 грн.

Відповідно до п.10.3 вказаного договору виконавець має право залучити до виконання робіт субпідрядні організації з обов'язковим попередженням замовника.

02 квітня 2014 року між МПП «СТК «Сона» (замовник) та ТОВ «Арттревел 2012» (виконавець) укладено договір надання послуг №42/14, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати на умовах цього договору комплекс будівельно-монтажних робіт з асфальтування майданчиків, під'їзних доріг та благоустрою території на будівництві житлового кварталу «Річ Таун» з об'єктами соціально-побутового призначення по вул.Шевченка в м.Буча - II черга будівництва відповідно до завдання замовника, а також згідно проектної документації.

Про укладення зазначеного договору та залучення до виконання робіт субпідрядника - ТОВ «Арттревел 2012» позивач повідомив замовника - ТОВ «Будрегіонінвест» листом від 02 квітня 2014 року.

Для подальшого виконання робіт згідно договору №42/14 твід 02 квітня 2014 року позивач передав ТОВ «Арттревел 2012» матеріальні цінності, відповідно до акту прийому-передачі матеріальних цінностей від 02 квітня 2014 року.

Згідно договірної ціни комплексу будівельно-монтажних робіт з асфальтування майданчиків, під'їзних доріг та благоустрою території на будівництві житлового кварталу «Річ Таун» з об'єктами соціально-побутового призначення по вул.Шевченка в м.Буча - II черга будівництва, вартість робіт всього становить 2000004,84 грн.

ТОВ «Арттревел 2012» повідомило позивача листом від 26 березня 2014 року №26-03/2014 щодо наявності будівельної техніки, достатньої кількості працівників та дозвільних документів для виконання вказаних будівельних робіт.

Відповідно до виписки по особовому рахунку позивача за 18 квітня 2014 року, ним було проведено попередню оплату за будівельні роботи згідно договору №42/14 від 02 квітня 2014 року на загальну суму 1000000,00 грн., в тому числі ПДВ 166666,67 грн.

На суму попередньої оплати позивачем було отримано податкову накладну №53 від 18 квітня 2014 року.

Згідно акту прийому-передачі матеріальних цінностей від 10 червня 2014 року ТОВ «Арттревел 2012» повернуло невикористані матеріальні цінності, які передавались згідно акту від 02 квітня 2014 року.

Листами від 03 червня 2014 року №10 та від 02 вересня 2014 року №17 позивач звертався до ТОВ «Арттревел 2012» з проханням виконати умови укладеного договору №42/14 від 02 квітня 2014 року. Разом з тим, ТОВ «Арттревел 2012» будівельні роботи по укладеному з позивачем договору виконані не були, у зв'язку з чим МПП «СТК «Сона» було направлено лист від 24 листопада 2014 року №24 з проханням повернути суму попередньої оплати за договором №42/14 від 02 квітня 2014 року у розмірі 1000000,00 грн.

Для виконання умов договору №39/14 від 02 квітня 2014 року позивач скористався послугами ТОВ «Ягуар» з надання послуг машин та механізмів з екіпажем відповідно до договору від 03 червня 2013 року №55-13ТР, були виконані роботи з використання асфальтоукладників та тягачів, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за червень 2014 року №1/06 та липень 2014 року №1/07.

Рух коштів позивача щодо проведення розрахунків з ТОВ «Арттревел 2012» підтверджується оборотно-сальдовою відомістю МПП «СТК «Сона» по рахунку 631 за 2014 рік.

Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), що містяться в матеріалах справи, позивачем задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Арттревел 2012».

Таким чином, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог п.44.1 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача.

Не виконання контрагентом позивача умов договору з підстав, що не залежали від позивача, не дають підстав вважати, що розрахунки, підтверджені первинними документами не відбувались, а відображення таких розрахунків у податковій звітності не можна вважати неправомірним.

Враховуючи положення п.198.2 ст.198 ПК України, позивачем в березні 2014 року та квітні 2014 року включено до податкового кредиту 4153,84 грн. та 166666,67 грн. сплаченого податку на додану вартість на користь ТОВ «Арттревел 2012» за датою першої з подій (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг) з урахуванням наявності податкових накладних на зазначену суму податку на додану вартість.

Частиною 1 ст.70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Посилання апелянта щодо проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110000001110, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31 жовтня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, не є належним доказом у розумінні ч.1 ст.70 КАС України, оскільки не стосується предмета доказування та не береться судом до уваги. Оскільки відсутній вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, який в силу ч.4 ст.72 КАС України є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, а тому до моменту встановлення відповідного факту, у суду відсутні підстави вважати такі обставини доведеними.

Твердження відповідача про відсутність реально вчинених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Арттревел 2012» спростовано наявними в матеріалах справи доказами, які підтверджують, що правочини, укладені між МПП «СТК «Сона» та ТОВ «Арттревел 2012», були спрямовані на реальне здійснення господарських операцій, та проведення розрахунків по яких підтверджується матеріалами справи.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту та включення до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З акта перевірки вбачається, що висновки відповідача щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 170821,00 грн. та з податку на прибуток на суму 3739,00 грн. за 2014 рік ґрунтуються на інформації з постанови слідчого управління ГУ МВС України в м.Києві від 25 грудня 2014 року, відповідно до якої і призначено перевірку позивача, однак відповідачем не доведено протиправність дій позивача щодо декларування відповідних розрахунків за договорами, укладеними з ТОВ «Арттревел 2012», господарські операції з яким відбулись та підтверджуються первинними документами.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності реального здійснення договорів, укладених МПП «СТК «Сона» та ТОВ «Арттревел 2012».

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства правомірно сформовано витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «Арттревел 2012», та встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності наданих послуг та безпосередньої їх пов'язаності з господарською діяльністю позивача (виконання комплексу робіт з встановлення опор), суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 26 травня 2015 року №0000732204 та №0000722204, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року апелянту відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 4800,40 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4800,40 грн. (чотири тисячі вісімсот грн. 40 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 15 лютого 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.