Ухвала суду № 55799344, 15.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/17724/15

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

15 лютого 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкра» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У с т а н о в и в :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, у листопаді 2015 року відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року зазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику через те, що ним не було усунуто недоліки скарги, на які вказано в ухвалі про залишення скарги без руху від 26 листопада 2015 року.

02 лютого 2016 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу. Разом зі скаргою, апелянтом подано клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження та про звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху.

Так, положеннями частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Згідно підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону (в редакції, чинній на день подання апеляційної скарги) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 2% розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Предметом оскарження виступають податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначені грошові зобов’язання на загальну суму 30 403 721,00 грн.

Оскільки вирішення даних вимог впливатиме на майновий стан позивача, позов носить майновий характер.

Тому, судовий збір підлягає сплаті за ставкою, встановленою для подання майнового позову.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року підлягає сплаті судовий збір у розмірі 110% від 4 розмірів мінімальної заробітної плати (встановленої станом на рік, в якому було подано позов), і становить 5359,20 грн.

Проте, апелянтом не надано доказів сплати судового збору в указаному розмірі.

Натомість, скаржник просить звільнити його від сплати такого, посилаючись на відсутність у державного органу бюджетних призначень на його сплату у 2015 році.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відтак, умовою звільнення від сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду.

Надані апелянтом пояснення не являються підставою для звільнення його від сплати судового збору, адже несплата обов’язкового платежу суб’єктом владних повноважень не може виправдовуватись відсутністю відповідних бюджетних асигнувань та призначень. До того ж, доводи заявника про те, що кошторисом установи на 2015 рік не передбачено видатків на сплату судового збору не підтверджують неможливість його сплати у 2016 році.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» Державній фіскальній службі України за загальним і спеціальним фондами разом виділено 6368978,6 тис. грн.

Тому, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

За таких обставин, апеляційна скарга не відповідає вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з приписами частини третьої статті 189 цього Кодексу до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.

Окрім того, відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Згідно частин першої, другої статті 186 Кодексу апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія оскаржуваного судового рішення отримана апелянтом 04 листопада 2015 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника (а.с. 104, т. 13). Відтак, останнім днем подання апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів, було 16 листопада 2015 року.

Разом з тим, апеляційна скарга подана лише 02 лютого 2016 року, що підтверджується реєстраційним штампом суду першої інстанції.

Таким чином, апеляційна скарга подана з пропуском строку, визначеного статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України умовою поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причин цього пропуску.

Та обставина, що апелянт раніше подавав апеляційну скаргу, яка була залишена без руху через недоліки, що перешкоджали відкриттю апеляційного провадження, й не усунув ці недоліки в установлений судом строк, не являється поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.

Доводи, викладені в клопотанні про поновлення вказаного строку, зводяться до незгоди апелянта із ухвалою апеляційного суду про повернення йому скарги. Такі доводи можуть бути розглянуті судом касаційної інстанції при касаційному перегляді ухвали апеляційного суду, проте їх не можна вважати належним обґрунтуванням клопотання про поновлення процесуального строку.

З огляду на викладене, вказане клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення не може бути задоволене, а скарга підлягає залишенню без руху з метою надання апелянту можливості вказати інші підстави для поновлення цього строку шляхом подання відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 186, 189 КАС України, суд, -

У х в а л и в :

Визнати неповажними наведені Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року.

Клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на вказане судового рішення та про поновлення строку апеляційного оскарження залишити без задоволення, а апеляційну скаргу – без руху.

Роз’яснити апелянту, що він вправі протягом тридцяти днів з моменту отримання копії даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, вказавши інші, ніж визнані неповажними, підстави для поновлення цього строку, а також зобов’язаний усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання суду оригінала документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за наступними реквізитами:

р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206.

Якщо в зазначений строк таке клопотання апелянтом до суду не буде подано або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, а у разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Глущенко Я.Б.