Постанова № 55765371, 11.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2016 року Справа № 912/2593/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Євстигнеєва О.С., Вечірка І.О.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача Нечай Р.В. - представник ( дов. від 14.01.2016 р. № 1125/юр )

від відповідача-1: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача-2: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2015 р. у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ",

м. Київ

до відповідача-1: приватного акціонерного товариства

"Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ",

Кіровоградська область, м. Олександрія

до відповідача-2: приватного акціонерного товариства

"Завод крупних електричних машин",

Херсонська область, м. Нова Каховка

про стягнення 5 662 835,78 доларів США

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2015 р. у справі 912/2593/15 ( Головуючий судя: Колодій С. Б., судді Вавренюк Л. С., Глушков М. С. ) припинено провадження у справі в частині стягнення нарахованих та несплачених відсотків в сумі 3 135,76 доларів США, що еквівалентно 66 380,90 грн. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" солідарно з приватним акціонерним товариством "Завод крупних електричних машин" на користь публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" за кредитним договором № WCLoan/07003 від 21.01.2014 р. заборгованість за кредитом - 1: основний борг в розмірі 4 985 000,00 доларів США, що еквівалентно 105 528 955,51 грн., нараховані та несплачені відсотки в розмірі 59 716,37 доларів США, що еквівалентно 1 264 153,69 грн., пеню в розмірі 26 434,36 грн. за несвоєчасну сплату відсотків; заборгованість за кредитом - 2: основний борг в розмірі 549 033,55 доларів США, що еквівалентно 11 622 655,38 грн., нараховані та несплачені відсотки в розмірі 5 349,03 доларів США, що еквівалентно 113 235,22 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 3 089,46 грн. та пеня за несвоєчасну сплату основного боргу в розмірі 1 253 358,32 грн.

Рішення мотивоване тим, що відповідачі свої зобов'язання за Кредитним договором № WCLoan/07003 від 21.01.2014 р. із змінами і доповненнями та Договору поруки належним чином не виконали, що є підставою для відшкодування заборгованості солідарно з відповідачів. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення нарахованих і несплачених процентів по Кредиту - 1 в розмірі 1 094,49 доларів США, що еквівалентно 23 169,26 грн., по Кредиту - 2 нарахованих і несплачених процентів в розмірі 2 041,27 доларів США, що еквівалентно 43 211,64 грн. - було припинене на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з частковою відмовою Позивача від позову і прийняттям відмови господарським судом.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне акціонерне товариство "Завод крупних електричних машин" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2015 р. по справі № 912/2593/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги, приватне акціонерне товариство "Завод крупних електричних машин" послалося на те, що при розгляді справи та прийнятті рішення судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального і процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Відповідач - 2 не є і не може бути позичальником за спірним Кредитним договором в розумінні ЦК України, а покладання на нього обов'язку повернути кредит за Кредитним договором, який він не одержував, є таким, що суперечить положенням ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою визнання договору недійсним. Крім того, Голова Правління Відповідача - 2 Лебьодкін С. В., який підписав Кредитний договір, не мав необхідного обсягу повноважень правових підстав для укладання договору, що також є підставою для визнання Кредитного договору недійсним. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідач-2 в апеляційній скарзі також вказує на те, що Договір поруки № WCLoan/07003/s-4 від 21.01.2014 р., на який послався суд в оскаржуваному рішенні як на підставу стягнення заборгованості, є недійсним, оскільки забезпечує виконання недійсного зобов'язання за Кредитним договором № WCLoan/07003 від 21.01.2014 р. Крім того, Голова Правління підписав вказаний договір поруки, без відповідних повноважень, що також є підставою для визнання договору поруки недійсним. Судом неповно досліджено та не перевірено належними доказами обставини справи в частині визначення суми заборгованості за Кредитним договором.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційний суд залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2015 р. по справі № 912/2593/15 без змін, а апеляційну скаргу Відповідача-2 без задоволення, оскільки вважає рішення суду цілком обгрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Позивач не заперечує факту неотримання Відповідачем - 2 кредитних коштів за Кредитним договором, право на отримання яких зберігається за Відповідачем - 2 відповідно до Кредитного договору до 20.01.2017 р. за умови виконання позичальниками зобов'язань за вказаним договором. Банк від Відповідача - 2 не вимагає коштів які він не отримував, а вимагає в судовому порядку сплати заборгованості за Кредитним договором по коштам які отримувало Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ", у відповідності до п. 9.1.6, 9.1.6.1. , 9.1.6.2. , 9.1.6.3., 9.1.7. Кредитного договору та Договору поруки № WCLoan/07003/s-4 від 21.01.2014 р. як з солідарного боржника. Рішенням господарського суду з Відповідача - 2 стягнута заборгованість у зв'язку з наявністю в нього солідарного обов'язку щодо повернення кредиту, процентів та інших платежів, який передбачений умовами тристороннього Кредитного договору № WCLoan/07003 від 21.01.2014 р., а також Договором поруки № WCLoan/07003/s-4 від 21.01.2014 р.

Також Позивач вказує на те, що повноваження Голови Правління Відповідача - 2 на підписання Кредитного договору підтверджуються Протоколом № 107 від 16.12.2013 р. Позачергового засідання Наглядової ради Позивача, відповідно до якого прийнято рішення виступити співпозичальником за Кредитним договором, надати поруку, уповноважено голову правління на підписання Кредитного договору та Договору поруки. Крім того, доля кредиту в загальній вартості активів на момент укладення Кредитного договору складала 13,55 %, а отже для укладення Кредитного договору рішення загальних зборів товариства не потрібне. Враховуючи те, що контррозрахунок Відповідача - 2 та розрахунок заборгованості Банку відрізнялися лише незначним розміром нарахованих процентів, представник Позивача відмовився від частини позовних вимог в розмірі, що перевищувала розмір боргу згідно контррозрахунку Відповідача - 2. Отже, судом першої інстанції задоволено позов в розмірі, що зазначений в контррозрахунку Відповідача - 2, а тому Позивачу незрозуміло яким чином Відповідач - 2 може не визнавати ті суми, які були ним розраховані власноручно згідно контррозрахунку. Розмір пені згідно контррозрахунку Відповідача - 2 та розмір пені згідно розрахунку заборгованості Банку абсолютно ідентичні.

Розпорядженням секретаря судової палати від 08.12.2015 р., у зв'язку із перебуванням судді Євстигнеєва О. С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р. № 1, у відпустці, визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Кузнецова В.О., Вечірка І.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Кощеєва І.М., суддів: Кузнецова В.О., Вечірка І.О. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.01.2016 р.

Розпорядженням голови суду від 18.01.2016 р., у зв'язку з виходом на роботу судді Євстигнеєва О.С.- члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 р. № 1, визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С., Вечірка І.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 р. задоволено клопотання Відповідача-2, розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.02.2016 р.

У судове засідання 11.02.2016 р. представники відповідачів не з'явились. Про час та місце судового засідання представники відповідачів були належним чином повідомлені, проте останні своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні не скористались.

Від приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з перебуванням юрисконсульта на лікарняному

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікована Україною 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» ).

З огляду на викладене, розглянувши зазначене вище клопотання Відповідача - 1 у справі про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представника Позивача стосовно вказаних клопотань та можливості розгляду справи за відсутності представників відповідача, колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки в ньому не наведено жодних поважних причин, які б позбавляли відповідача можливості забезпечити участь свого представника в судовому засіданні, розгляд апеляційної скарги у даній справі вже відкладався судом апеляційної інстанції на два тижні за клопотаннями Відповідача -2, учасникам судового процесу був наданий достатній час як для підготовки своїх пояснень і заперечень по суті справи так і, зокрема, для забезпечення участі повноважних представників в судовому засіданні.

У судовому засіданні 11.02.2016 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника Позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1054 ЦК України ).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2014 р. між публічним акціонерним товариством "Піреус Банк МКБ" ( Банк ), приватним акціонерним товариством "Науково - виробниче об"єднання "Етал" ( Позичальник - 1 ) та приватним акціонерним товариством "Завод Крупних електричних машин" ( Відповідач - 2 ) було укладено Кредитний договір № WCLoan/07003, відповідно до умов якого Банк відкрив Позичальнику -1 невідновлювану кредитну лінію з лімітом у розмірі 5 000 000 доларів США (в подальшому - Кредит - 1) та позичальникам відновлювальну відкличну кредитну лінію у розмірі 1 000 000 доларів США (в подальшому Кредит - 2 ) ( т. 1, а. с. 14-65 ).

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору кредит надається Позичальнику - 1 та/або Позичальнику - 2 згідно Заявок на вибірку Траншу та умов Кредитного договору, а кожен з Позичальників зобов"язується використати Кредит за цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі погасити кредит та сплатити нараховані на нього проценти, комісії та інші платежі ( в тому числі, але не обмежуючись цим, штрафні санкції ) у випадку, в дати, на умовах, в розмірі та у строки, передбачені в Кредитному договорі, та належним чином виконувати інші свої зобов'язання за Кредитним договором.

Кредит - 1 надавався Позичальнику - 1 одним траншем на рефінансування кредитної заборгованості Позичальника - 1 у ПАТ "Промінвестбанк", Кредит - 2 надавався Позичальнику - 1 та Позичальнику - 2 для поповнення обігових коштів ( п.п. 2.2.1.1, 2.2.1.2, 2.3.1 Кредитного договору ).

У відповідності до п. 3.1 Кредитного договору транші надаються Банком Позичальнику - 1 та або Позичальнику - 2 на підставі належним чином заповнених Заявок на вибірку, наданих Позичальником - 1 та/або Позичальником - 2 та прийнятих Банком протягом періоду доступності кредиту, транші надаються шляхом зарахування суми на рахунок Позичальника - 1 для Кредиту 1 та на рахунок Позичальника - 1, - 2 для Кредиту - 2.

Відповідний транш вважається наданим Позичальнику - 1 та/або Позичальнику - 2 і зобов"язання Банку надати такий транш вважаються виконаними у дату зарахування суми такого Траншу на рахунок Позичальника - 1 та/або на рахунок Позичальника - 2 ( п. 3.5.2 Кредитного договору ).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

П. 4.1.1 Кредитного договору встановлено, що Позичальник - 1 та Позичальник - 2 кожен окремо сплачує проценти за Кредитом Банку у валюті Кредиту за кожний процентний період шляхом зарахування відповідної суми на рахунок Банку для сплати процентів за Кредитом - 1 або на рахунок Банку для сплати процентів за Кредитом - 2 відповідно у кожну дату сплати процентів та сума таких процентів розраховується за процентною ставкою.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору процента ставка означає сума розміру Маржі та розміру Libor, встановленого для відповідного Процентного періоду ( змінювана процента ставка ). Маржа означає 8,9 % річних, яка може бути змінена відповідно до положень Кредитного договору. Libor означає З М Libor, річну ставку за депозитами зі строком 3 місяці у валюті Кредиту, опубліковану на сторінці Libor на екрані Reuters приблизно об 11:00 ( за Лондонським часом ). Розмір Libor визначається за 2 робочі дні до дати вибірки Кредиту (траншу) та/або дати встановлення нової Процентної ставки, що перелічені в Додатку 6 до Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1.3 Кредитного договору сторони керуючись положеннями ст. 212 Цивільного кодексу України, цим погоджуються, що конкретний розмір Libor, що застосовується до процентного періоду визначається відповідно до умов цього Договору та фіксується у відповідну дату, вказану у Додатку 6 ( Дати визначення індексу ) до цього Договору. Сторони також погоджуються ( та кожен окремо, а саме Позичальник - 1 та Позичальник - 2 цим уповноважує Банк на здійснення цього), що Банк здійснюватиме визначення розміру Libor та таку фіксацію. При цьому кожен з Позичальників окремо, а саме Позичальник - 1 та Позичальник - 2 зобов"язується самостійно ознайомлюватися із значенням Libor у відповідні дати на загальнодоступних джерелах інформації або шляхом звернення до Банку. Сторони дійшли взаємної згоди проте, що розрахунок розміру Процентної ставки здійснюється Банком та Позичальником - 1 та/або Позичальником - 2 самостійно в дати, вказані в Додатку 6 (дати визначення індексу) на основі та виходячи з розміру Libor станом на відповідні дати їх визначення, а також чинників, що є складовими такої процентної ставки. У випадку виникнення розбіжностей у розрахунку, здійсненому Банком і Позичальником - 1 та/або Позичальником - 2, правильним є розрахунок, здійснений Банком, з чим Позичальник - 1 та Позичальник - 2, кожен окремо, безумовно погоджується шляхом підписання цього Договору. Позичальник - 1 та Позичальник - 2, кожен окремо, підписанням цього Договору надає свою безумовну згоду на встановлення цим пунктом Договору порядок встановлення Процентної ставки та підтверджує, що шляхом підписання цього Договору він належним чином повідомлений про встановлення нової Процентної ставки та про дати, з яких застосовується нова процентна ставка. Позичальник - 1 та Позичальник - 2, кожен окремо, цим підтверджує, що процентна ставка за Кредитом вважається такою, що відповідним чином встановлена в результаті нового значення розміру Libor, і проценти за користування Кредитом - 1 та/або Кредитом - 2 нараховуються за такою новою процентною ставкою. Для уникнення сумніву, визначення та застосування Libor у певному процентному періоді не вимагає укладення будь-яких договорів про внесенні змін або додаткових договорів до цього Договору та не вважається зміною процентної ставки.

У відповідності до п. 1.1 Кредитного договору, для Кредиту - 1 встановлена остаточна дата погашення 20.01.2019 р., для Кредиту - 2 встановлена остаточна дата погашення 20.01.2017 р.

27.02.2015 р. між Банком, Позичальником - 1 та Позичальником - 2 було укладено Додаткову угоду № 1 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № WCLoan/07003 від 21.01.2014 р., відповідно до умов якої відновлювану кредитну лінію по Кредиту-2 змінено на невідновлювану, а також змінено період доступності кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 21.01.2014 р. між публічним акціонерним товариством "Піреус Банк МКБ" ( Банк ) та приватним акціонерним товариством "Завод крупних електричних машин" ( Поручитель ) укладено Договір поруки №WCLoan//07003/s-4, відповідно до умов якого Поручитель поручився за виконання Відповідачем - 1 своїх зобов"язань за Кредитним договором в повному обсязі в тому числі і у разі будь-якого збільшення суми кредиту.

У відповідності до п. 2.1 Договору поруки, Поручитель, як солідарний боржник відповідає перед Банком за виконання боржником в повному обсязі його зобов"язань за Кредитним договором, включаючи повернення Боржником суми кредиту, сплати Боржником процентів за користування кредитними коштам, штрафних санкцій, відшкодування збитків та інших платежів передбачених Кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).

Зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України ).

Згідно з умовами Кредитного договору, кредит позичальникам надавався траншами на підставі заявок на вибірку шляхом зарахування на рахунки Позичальників.

Відповідно до умов кредитного договору Банк взяті на себе зобов"язання щодо надання Позичальникам кредитних коштів виконав в повному обсязі, що підтверджується відповідними меморіальними ордерами, на підставі яких надавалися кредитні кошти.

Так, по Кредиту - 1 відповідно до меморіального валютного ордеру № 795174 від 23.01.2014 р. Банком Позичальнику - 1 було надано 4 985 000 доларів США, по Кредиту - 2 відповідно до меморіальних валютних ордерів № 3946859 від 11.04.2014 р., № 4314804 від 23.04.2014 р., № 4314792 від 23.04.2014 р. Банком Позичальнику - 1 було надано 244 587,31 доларів США, 141 463,11 долари США та 212 983,13 доларів США відповідно ( т. 1, а. с.73-76).

Отже, Позивач виконав свої зобов"язання за Кредитним договором щодо надання Відповідачу -1 кредитних коштів.

Оскільки, позичальники в односторонньому порядку відмовилися виконувати взяті на себе зобов"язання щодо погашення кредиту в строки, передбачені в п. 1.1, 5.1 Кредитного договору та зобов"язання щодо сплати процентів за користування кредитними коштами в строки, передбачені в п.1.1 Кредитного договору - вказані обставини призвели до утворення заборгованості, загальна сума якої склала 5 602 234,71 доларів США, що еквівалентно 118 595 381,64 грн. та 1 282 882,14 грн. з яких: по Кредиту 1: загальна сума боргу - 5 045 810,86 доларів США ( за курсом НБУ складає - 106 816 278,84 грн.), що складається з 4 985 000,00 доларів США - сума основного боргу по кредиту ( що за курсом НБУ складає 105 528 955,51 грн.); 60 810,86 доларів США - сума нарахованих і не сплачених процентів ( що за курсом НБУ складає 1 287 323,28 грн. ), 26 434,36 грн. - сума пені за несвоєчасну сплату процентів; по Кредиту - 2 загальна сума боргу - 556 423,85 доларів США ( що за курсом НБУ складає - 11 779 102,77 грн. ), що складається з 549 033,55 доларів США - сума основного боргу по кредиту ( що за курсом НБУ складає - 11 622 655,38 грн. ), 7 390,30 доларів США - сума нарахованих і несплачених процентів ( що за курсом НБУ складає - 156 447,47 грн. ), 3 089,46 грн. - сума пені за несвоєчасну сплату процентів, 1 253 358,32 грн. - сума пені за несвоєчасну сплату основного боргу ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.10.2015 р. ( т. 2, а. с. 94-95 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням ), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до п. 5.3.1.1, 5.3.2 Кредитного договору, у випадку якщо Позичальник - 1 та/або Позичальник - 2 не сплачує будь-яку суму, належну до сплати ним за Кредитним договором у час, у валюті та в порядку, визначених в Кредитному договорі, протягом 10 робочих днів з встановленої кредитним договором дати платежу, настає випадок дефолту та Банк має право в дату настання такого випадку дефолту в будь-який час після цього відправити письмове повідомлення Позичальнику - 1 та/або Позичальнику - 2 з вимогою дострокового погашення всіх або будь-якого з траншів (або будь-якої частини), як визначено Банком на його розсуд, разом з нарахованими процентами та всіма іншими сумами, що є несплаченими на момент подання такої вимоги. Сторони, керуючись положеннями ст. 212 ЦК України, цим погоджуються, що після направлення Повідомлення Банку про дострокове погашення Позичальник - 1 та/або Позичальник - 2 повинен (ні) достроково погасити усі такі транші (або їх частини) разом з такими нарахованими процентами та іншими платежами протягом 30 календарних днів з дати повідомлення Банку про дострокове погашення або в інший строк, визначений у повідомленні Банку про дострокове погашення.

16.06.2015 р. на адресу відповідачів були направлені вимоги про дострокове погашення № 1122/1/06-ІІ та № 1122/06-ІІІ від 15.06.2015 р., в яких Банк вимагав на протязі 7 календарних днів достроково повернути кредит та нараховані проценти (т. 1, а.с. 82-91).

Відповідно до п. 11.2.2, 11.2.2.1 Кредитного договору будь-яке повідомлення або документ, що надається Банком Позичальнику - 1 та/або Позичальнику - 2 за або у зв"язку з Кредитним договором, вважається наданим належним чином у випадку поштового відправлення, у дату доставки за відповідною адресою ( що підтверджується повідомленням про доставку ) або у дату, що припадає через 5 календарних днів після дати відправлення відповідного повідомлення або документу, в залежності від того, яка з цих дат настане раніше.

Таким чином, вимоги про дострокове погашення вважаються врученими 22.06.2015 р., а семиденний строк на усунення порушень та дострокове повернення кредиту сплив 28.06.2015 р. Тобто починаючи з 29.06.2015 р. у Банку виникло право на дострокове стягнення основної суми по Кредиту - 1.

Відповідно до п. 5.1.1 Кредитного договору, Позичальник - 1 та Позичальник - 2 зобов"язуються погасити кожний Транш, отриманий за цим Договором як Транш по Кредиту - 2, частинами в дати, визначені в Додатку 3 до Кредитного договору та у відповідній Заявці на вибірку.

У відповідності до Додатку № 3 до Кредитного договору, дати погашення основного боргу по Кредиту 2 є дати, які будуть вказані у відповідній Заявці на вибірку відповідно до п. 5.1.1 Кредитного договору.

В заявці на вибірку від 09.04.2014 р. вказана дата погашення траншу - 22.10.2014 р.

В заявці на вибірку від 18.04.2014 р. вказана дата погашення траншу - 24.10.2014 р.

В заявці на вибірку від 18.04.2014 р. вказана дата погашення траншу - 28.10.2014 р.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором, наданий транш в розмірі 224 587,31 доларів США, позичальники - 22.10.2014 р. не повернули, в подальшому з порушенням строків оплати здійснили часткове погашення першого траншу на загальну суму 50 000 доларів США, внаслідок чого розмір тіла траншу зменшився до 194 587,31 доларів США. Транш в розмірі 212 983,13 доларів США, позичальники - 24.10.2014 р. не повернули подальших погашень не було. Транш в розмірі 141 463,11 доларів США, позичальники - 28.10.2014 р. не повернули, подальших погашень не було.

Отже, як встановлено судом першої інстанції і з яким погоджується апеляційний суд - починаючи з 22.10.2014 р. позичальники прострочили повернення частини кредиту, внаслідок чого у Банку в силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов п. 5.3.1.1, 5.3.2 Кредитного договору виникло право на дострокове стягнення всієї заборгованості за Кредитним договором.

Ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( солідарну ) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене, з відповідачів на користь Позивача підлягає стягненню основний борг по Кредиту - 1 в розмірі 4 985 000,00 доларів США, що еквівалентно 105 528 955,51 грн., нараховані та несплачені відсотки в розмірі 59 716,37 доларів США, що еквівалентно 1 264 153,69 грн.; по Кредиту - 2 основний борг в розмірі 549 033,55 доларів США, що еквівалентно 11 622 655,38 грн., нараховані та несплачені відсотки в розмірі 5 349,03 долари США, що еквівалентно 113 235,22 грн.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 9.1.3 Кредитного договору, сторони погодилися, що якщо Позичальник - 1 та/або Позичальник - 2 вчасно не сплачує будь-які суми, що підлягають сплаті за цим Договором, Позичальник - 1 та/або Позичальник - 2 зобов"язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нараховану на будь-яку таку несплачену суму починаючи з дати, коли така сума підлягала сплаті, та до дати фактичної її сплати Позичальником - 1 та/або Позичальником - 2.

У відповідності до п. 12.2 Кредитного договору сторони погодили, що строк позовної давності, що застосовується до вимог щодо сплати неустойки (штрафу, пені) за цим Кредитним договором складає 3 роки.

Нарахована Позивачем сума пені з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та терміну її нарахування відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України по Кредиту - 1 складає 26 434,36 грн. за несвоєчасну сплату відсотків, по Кредиту - 2 пеня за несвоєчасну сплату відсотків складає 3 089,46 грн. та 1 253 358,32 грн. пеня за несвоєчасну сплату основного боргу.

Як вбачається з нових уточнених розрахунків заборгованості за Кредитним договором, що додавалися Позивачем до заяви про уточнення позовних вимог, пеня Позивачем нараховувалася наступним чином: сума простроченої заборгованості в іноземній валюті сконвертована по курсу НБУ в грошову одиницю України і вже на суму простроченої заборгованості в грошовій одиниці України була врахована пеня в грошовій одиниці України.

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення позичальниками зобов"язань щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами Позивачу, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за Кредитним договором № WCLoan/07003 від 21.01.2014 р. заборгованість за Кредитом - 1: основний борг в розмірі 4 985 000,00 доларів США, що еквівалентно 105 528 955,51 грн., нараховані та несплачені відсотки в розмірі 59 716,37 доларів США, що еквівалентно 1 264 153,69 грн., пеню в розмірі 26 434,36 грн. за несвоєчасну сплату відсотків; заборгованість за Кредитом - 2: основний борг в розмірі 549 033,55 доларів США, що еквівалентно 11 622 655,38 грн., нараховані та несплачені відсотки в розмірі 5 349,03 долари США, що еквівалентно 113 235,22 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 3 089,46 грн. та пеня за несвоєчасну сплату основного боргу в розмірі 1 253 358,32 грн.

При цьому, заявлені до стягнення суми підтверджені належними доказами, в т.ч. розрахунком стягуваних сум, правомірність якого була перевірена судами першої та апеляційної інстанції.

Доводи скаржника щодо неотримання Відповідачем - 2 кредитних коштів, як підства для відмови в задоволені позову, суд вважає безпідставними, оскільки судовим рішенням задоволені позовні вимоги Банку про стягнення з Відповідача - 2 заборгованості за Кредитним договором № WCLoan/07003 від 21.01.2014 р. по коштам які отримувало Приватне акціонерне товариство «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ «ЕТАП», у відповідності до Кредитного договору та Договору поруки № WCLoan/07003/s-4 від 21.01.2014 р. як з солідарного боржника.

Відхиляються апеляційним судом як безпідставні і доводи скаржника, щодо недійсності Кредитного договору та Договору поруки, оскільки доказів наявності рішень суду щодо їх недійсності не надано. Крім того, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2015 р. у справі № 910/18476/15 залишено без розгляду позов приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" до публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" про визнання недійсним Кредитного договору № WCLoan/07003 від 21.01.2014 р.

За таких обставин справи, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені повно та об'єктивно, доказам по справі надана належна юридична оцінка, відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення місцевого господарського суду немає.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.11.2015 р. у справі № 912/2593/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 12.02.2016 року

Головуючий суддя І.М.Кощеєв

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя І.О. Вечірко