Ухвала суду № 55741269, 10.02.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/448/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А.

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

10.02.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Черненко В.В.

суддів: Чорнобривець О.С., Потапенка В.І.

за участю секретаря: Донець А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.12.2015 року по справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання незаконними дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Бережної Ольги Олександрівни щодо винесення постанови від 25.03.2015 року про закінчення виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся у суд із скаргою на дії державного виконавця.

На обґрунтування скарги зазначив, що 20.12.2014 року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Бережна О.О. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45871237 на підставі його заяви про відкриття виконавчого провадження та пред'явленого ним виконавчого листа № 405/5477/14-ц, який було видано Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення на його користь коштів з ПАТ «ОТП Банк».

ОСОБА_3 зазначив, що 25.03.2015 року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Бережна О.О. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вважає, що державний виконавець передчасно зробила висновки виходячи з того, що 02.03.2015 року на його рахунок надійшли грошові кошти від ПАТ «ОТП Банк» у розмірі 261 204,79 грн., з яких 258 840 грн. сплачених згідно договору поруки від 20.06.2008 року та 2 364,79 грн. судові витрати по справі.

ОСОБА_3 зазначив, що перерахунок грошових коштів, які стягувались з ПАТ «ОТП Банк» проводився на момент винесення рішення Ленінським районним судом м. Кіровограда, що згідно з розрахунком становило 19 789 доларів США (258 840 грн.).Стягнута з боржника сума коштів у гривневому еквіваленті, що була визначена у рішенні суду не може свідчити про його повне виконання, оскільки станом на 05.03.2015 року офіційний курс НБУ гривні до долара США становив 1 долар США - 26,85 грн.

ОСОБА_3 зазначив, що 19 789 доларів США це 531 334,65 грн., а сплачених 258 840 грн. це 9 637,31 доларів США згідно офіційного курсу НБУ, тому основний борг Банку перед ним становить 19 789 доларів США х 26,85 грн. = 531 334,65 грн.Заборгованість ПАТ «ОТП Банк» перед стягувачем щодо не стягнутої суми боргу у гривневому еквіваленті складає на час стягнення 272 494,65 грн., що станом на 02.03.2015 року згідно офіційного курсу НБУ складає 10 145,69 доларів США.

ОСОБА_3 зазначив, що на момент виконання рішення суду і на момент перерахування боржником на рахунок стягувача суми боргу курс долара по відношенню до гривні значно збільшився, тому перерахування зазначеної суми підтверджує про часткове виконання рішення суду. Просив суд визнати дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Бережної О.О. незаконними та неправомірними щодо винесення постанови від 25.03.2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 45871237 по виконавчому листі № 405/5447/14-ц від 12.12.2014 року. Скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Бережної О.О. від 25.03.2014 року про закінчення виконавчого провадження № 45871237, а виконавчий лист повернути до відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва для подальшого виконання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.12.2015 року скаргу залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Залишаючи без задоволення скаргу, суд першої інстанції встановив, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «ОТП Банк» від імені якого діє Кіровоградське відділення ПАТ « ОТП Банк» про стягнення коштів задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ПАТ «ОТП Банк на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 19 789 доларів США, що відносно гривні станом на 17 вересня 2014 року еквівалентно 258 840 грн. сплачених згідно Договору поруки № SR-K00/090/2008/1 від 20 червня 2008 року. Стягнуто з ПАТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по справі у розмірі 2 364, 79грн. Стягнуто з ПАТ «ОТП Банк» судовий збір на користь держави у розмірі 223,21 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 листопада 2014 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 жовтня 2014 року залишено без змін.

Суд першої інстанції встановив, що головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Бережна О.О. 20.12.2014 року відкрила виконавче провадження по виконанню виконавчого листа, виданого 12.12.2014 року Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ПАТ «ОТП Банк на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі в 261204,79 грн.

18.02.2015 року постановою головного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві виправлено помилку в постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме змінено в постанові про відкриття виконавчого провадження код ЄДРПОУ ПАТ «ОТП Банк» з 2168166 на 21685166, а також змінено у постанові місцезнаходження ПАТ «ОТП Банк» на м. Київ, вул. Жилянська,43.

Суд першої інстанції зазначив, що рішення суду виконано в повному обсязі 02.03.2015 року, оскільки на рахунок ОСОБА_3 надійшли грошові кошти від ПАТ «ОТП Банк» у розмірі 261 204,79 грн., з яких 258 840 грн. сплачених згідно договору поруки № SR-K00/090/2008/1 від 20 червня 2008 року та 2364,79 грн. судові витрати по справі (а.с.61).

Суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до ст.6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Суд першої інстанції зазначив, що враховуючи, що офіційний курс гривні до іноземних валют в різні періоди часу може змінюватися (зростати або падати), однак дана обставина не дає підстав у зобов'язанні, спір щодо якого вже вирішений судом, пред'являти після цього до іншої сторони додаткові вимоги про стягнення курсової різниці, посилаючись на ч.2 ст. 533 ЦК України.

Суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до п.8 ч.1ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.2, 3 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Суд першої інстанції зазначив, що як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.03.2015 року головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Бережної О.О. рішення суду виконано в повному обсязі в добровільний термін, тому виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 405/5477/14-ц виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда 12.12.2014 року про стягнення з ПАТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 261204,79 грн. закінчено.

Листом за вих. №1557/5 від 25.03.2015 року копії постанови були направлені сторонам та Ленінському районному суду м. Кіровограда.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що 25.03.2015 року державним виконавцем направлена ОСОБА_3 копія постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.03.2015 року, рішення суду виконано в повному обсязі 02.03.2015 року, оскільки на рахунок ОСОБА_3 надійшли грошові кошти від ПАТ «ОТП Банк» у розмірі 261 204,79 грн., які він отримав, дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Бережної О.О. відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», крім цього ОСОБА_3 пропустив 10-ти денний строк для оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, тому скаргу ОСОБА_3 слід визнати необґрунтованою.

В апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції при винесені рішення були порушені норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів перевірила зазначені доводи і дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі підлягають задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що відмовляючи в задоволені скарги суд першої інстанції дійшов висновку, що дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва Бережної О.О. відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», крім цього ОСОБА_3 пропустив 10-ти денний строк для оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, тому скаргу ОСОБА_3 слід визнати необґрунтованою.

Колегія судді дійшла висновку. що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права , при розгляді даної скарги.

Відповідно до статті 384 ЦПК скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду , який видав виконавчий документ.

Відповідно до статті 385 ЦПК скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до статті 72 ЦПК право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку , встановленого законом або судом. Документи ,подані після закінчення процесуальних строків , залишаються без розгляду , якщо суд за клопотанням особи,що їх подала , не знайде підстав для продовження строку.

Відповідно до статті 73 ЦПК України суд поновлює, або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом,заклопотанням сторони або іншої особи у разі його попущення з поважних причин. З питань зазначених у цій статі , судом постановляється ухвала.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не розглянув клопотання про поновлення пропущеного строку для подання скарги до суду, зазначене в скарзі,а розглянув скаргу по суті, зазначивши при цьому що скарга не підлягає задоволенню по сутті та у зв'язку з пропуском строку звернення із скаргою до суду.. Зазначені дії суду першої інстанції є порушенням порядку розгляду скарги на дії державного виконавця.

Відповідно до частини 1 пункту 3 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції , апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо осатаній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.12.2015 року скасувати справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді