Ухвала суду № 55736792, 11.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/206/2016(м)

263/15121/15-ц

Категорія 19 Головуючий у 1-й інстанції Турченко О.В.

Суддя-доповідач Мироненко І.П.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів Лісового О.О., Ткаченко Т.Б.

секретаря Собецької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 січня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та надання певних прав,-

в с т а н о в и л а:

Позивач ПАТ «ПУМБ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №17 від 23 листопада 2007 року, укладеного між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_3 на загальну суму 194 222 грн. 09 коп., на предмет іпотеки за договором іпотеки №17/1 від 23 листопада 2007 року на нерухоме нежиле приміщення: основна будівля А-1, шлакоблок, загальна площа 37, 6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_3, шляхом продажу ПАТ «ПУМБ» нежилого приміщення від свого імені, з наданням ПАТ «ПУМБ» всіх повноважень продавця, необхідних для здійснення продажу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 грудня 2015 року позовна заява була залишена без руху, оскільки позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 1218 грн. за вимоги немайнового характеру, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду першої інстанції від 11 січня 2016 року позовна заява повернута позивачеві у зв'язку із не усуненням позивачем вищезазначених недоліків.

В апеляційній скарзі ПАТ «ПУМБ», посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 11 січня 2016 року та повернути справу до суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Представник ПАТ «ПУМБ» ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності, надала заяву про розгляд справи без її участі, доводи апеляційної скарги підтримує.

Відповідач ОСОБА_3, про час та місце розгляду справи був повідомлений рекомендованим листом та шляхом розміщення на сайті відповідного оголошення, в судове засідання не з'явився, заяви про відкладення не надав.

Виходячи з положень ч.2 ст.197 та ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ПАТ «ПУМБ» на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України, суд виходив з того, що заявником не були виконані вимоги, викладені в ухвалі суду від 30 грудня 2015 року щодо усунення недоліків - доплати судового збору у розмірі 1218 грн.

Проте погодитись з таким висновком колегія суддів не може, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам процесуального закону.

На підставі положень ч.ч. 1,2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Положення ст.121 ЦПК України щодо повернення заяви застосовується в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.

За змістом наведених норм закону, повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали суду про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомились з її змістом, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.

Суд відповідно до ч.1 ст.73 ЦПК України може продовжити строк, встановлений судом, для вчинення процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що на ухвалу суду про усунення недоліків, яка була отримана 31 грудня 2015 року, представником ПАТ «ПУМБ» на адресу суду 06 січня 2016 року була надана заява про відкриття провадження у справі з посиланням на те, що за позовом немає вимог немайнового характеру.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви 11 січня 2016 року вищевказаного не врахував, заяву позивача від 06 січня 2016 року не розглянув і не вирішив питання про продовження строку для усунення недоліків.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції залишив поза увагою роз'яснення, викладені у п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» для з'ясування питання про те, які вимоги відносяться до майнових, а які до немайнових, суди повинні також враховувати роз'яснення, викладені у п.6 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».

Так, відповідно до п.5 даної постанови Пленуму визначено, що позовна заява про вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим ст.119 ЦПК України, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»; у разі пред'явлення позову про захист прав споживачів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» у заяві має бути викладено, яке саме право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити, тощо.

Пунктом 6 постанови встановлено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання оплачується судовим збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Враховуючи, що спір про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу позивачем, є спором майнового характеру, позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2913 грн. 33 коп., що дорівнює 1,5% від ціни позову. Тому у суду не було правових підстав для зобов'язання позивача доплатити судовий збір ще і за вимоги стосовно надання певних прав продавця іпотечного майна, оскільки ці вимоги є похідними, які не могли б існувати окремо від позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на викладене та враховуючи положення п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, ухвала суду про повернення позовної заяви не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 січня 2016 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: О.О. Лісовий

Т.Б. Ткаченко