Ухвала суду № 55736860, 10.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/124/2016(м)

264/575/15-ц

Головуючий у 1-й інстанції Мирошниченка Ю.М.

Суддя-доповідач Биліна Т.І.

Категорія 48

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючої - Биліни Т.І.,

суддів - Сорока Г.П., Бугрим Л.М.

при секретарі - Зал Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18 грудня 2015 року, ухвалити нове яким задовольнити його позов, визнати право власності на зареєстрований за ним автомобіль «ЗАЗ-110307», 2011 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, стягнути з нього на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію 1/2 частини його вартості, що відповідає 9000 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на його користь 1/2 частину сплачених ним коштів по кредитним договорам укладеним з АТ «Дельта Банк» за № 009-04179-251212 від 25.12.2012 року, з ПАО «ПУМБ» за № 24101638 від 30.09.2013 року., з КС «Азовська кредитна компанія» за № 446/14-Ф-1 від 10.04.2014 року за період з грудня 2014 року по 25 листопада 2015 року, що відповідає 8817,62 грн. та судовий збір.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу що спірний автомобіль використовувався ним у професійній діяльності. Знаходження автомобіля у відповідача позбавляє його можливість заробляти кошти поза місцем основної роботи. Вартість автомобіля між сторонами погоджена, спір відносно вказаної суми відсутній. Суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення з ОСОБА_3 ? частини грошових коштів витрачених на виконання боргових зобов'язань по кредитним договорам, що відповідає 8 817,62 грн. Загальна сума погашеного кредиту за період з грудня 2014 року по 25 листопада 2015 року дорівнює 17 635,25 грн. та складається з - 2 406,05 грн. сплачених на користь АТ «Дельта Банк» по кредитному договору за № 009-04179-251212 від 25.12.2012 року; - 3 230 грн. на користь ПАО «ПУМБ» по кредитному договору за № 24101638 від 30.09.2013 року; - 12 009,20 грн. на користь КС «Азовська кредитна компанія» по кредитному договору за № 446/14-Ф-1 від 10.04.2014 року.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Зважаючи на положення ч. 2 ст. 305 ЦПК України така неявка не є перепоною для розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб присутніх в судовому засіданні, дослідивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові № 6-66цс11 від 11.06.2012р., обов'язковою для всіх судів України відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, у разі наявності в майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, неподільних речей, то в силу частини другої статті 71 СК України такі речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, з присудженням одному з подружжя грошової компенсації, замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, і за змістом частин четвертої, п'ятої статті 71 СК присудження такої грошової компенсації можливе лише за згодою того з подружжя, якому вона присуджується, а також за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі не вчинення таких дій, а також не вчинення одним із подружжя дій щодо припинення права другого з подружжя на частку у спільному майні, передбачених статтею 365 ЦК, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їхніх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу й залишає майно в їхній спільній частковій власності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, в частині відмови у визнанні за ним права власності на автомобіль «ЗАЗ-110307», 2011 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не дотримався вище вказаних умов, а тому задовольнити його вимоги в цій частині не доводиться можливим.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та узгоджуються з положеннями закону.

Відповідно правової позиції Верховного Суду України, договір, укладений одним із подружжя, створює обов'язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім'ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім'ї.

Договір, укладений одним із подружжя, за яким майно використане не на задоволення потреб сім'ї, а на інші потреби, не створює обов'язків для іншого з подружжя (Постанова від 19 червня 2013 року по справі № 6-55цс13).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 1/2 частини сплачених ним коштів по кредитним договорам укладеним з АТ «Дельта Банк» за № 009-04179-251212 від 25.12.2012 року, з ПАО «ПУМБ» за № 24101638 від 30.09.2013 року., з КС «Азовська кредитна компанія» за № 446/14-Ф-1 від 10.04.2014 року за період з грудня 2014 року по 25 листопада 2015 року, що відповідає 8817,62 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що грошові кошти отримані ним за укладеними кредитними договорами було використано на задоволення потреб сім'ї.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що кредитні договори укладені: з ПАО «ПУМБ» за № 24101638 від 30.09.2013 року. та з КС «Азовська кредитна компанія» за № 446/14-Ф-1 від 10.04.2014 року не містять інформації на задоволення яких потреб вони укладалися.

Що стосується кредитного договору, укладеного з АТ «Дельта Банк» за № 009-04179-251212 від 25.12.2012 року, то за період з грудня 2014 року по 25 листопада 2015 року позивач погасив борг в розмірі 1906,05грн., проте не довів на задоволення яких потреб були витрачені вказані грошові кошти. (т.1 а.с.177,178, т.2 а.с.36-38)

Усі доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи колегія суддів переглянула і дійшла висновків, що судом першої інстанції фактичні обставини з`ясовані повно та всебічно, висновки суду відповідають встановленим фактам. Суд розглянув цивільну справу з дотриманням загальних засад цивільного судочинства - принципу змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства, що передбачено ст. 11 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, а також, те, що апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: Л.М. Бугрим

Г.П. Сорока