Постанова № 55736239, 04.02.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 р. Справа № 818/3883/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - М.М. Шаповала,

за участю секретаря судового засідання - К.Є. Цабеки

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/3883/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - ДПІ в м. Сумиах, відповідач) № 0056841703/71398 від 11.12.2015 року, яким збільшено грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 415946,55 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 103986,64 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про виникнення у позивача податкової заборгованості з анульованого (прощеного) боргу за кредитним договором від 16.04.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк" оскільки позивач ніякого додаткового блага від банківської установи не отримав. Вважає, що в результаті реалізації договірних правовідносин між ним та банком позивачем було повернуто банку суму грошей більшу, ніж була отримана в якості кредиту. Тобто у позивача фактично не відбулось збільшення загального майнового стану чи приросту його активів у той чи іншій формі, а тому відсутній обєкт оподаткування.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги з вищезазначених підстав підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов (а.с. 33-35) та стверджував, що позивачем було отримано додаткове благо, яке виникло в результаті анулювання (прощення) кредитором боргу, що підтверджується листом від ПАТ "ОТП Банк". В ході перевірки також було встановлено, що позивачем сума прощеного боргу до податкової декларації не включалась і податок з неї не сплачувався.

Вислухавши позивача та представників сторін, перевіривши матеріли справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до визначення, наданого у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачем 16.04.2008 року укладено з ПАТ "ОТП Банк" кредитний договір № CM-SMEC00/047/2008 (копія договору на а.с. 17-25), за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит за плаваючою процентною ставкою в сумі 393000 доларів США, еквівалентній 1977566,80 грн.

06.05.2014 року між позивачем та ПАТ "ОТП Банк" було укладено додатковий договір № 4 до кредитного договору від 16.04.2008 року (а.с. 15-16), відповідно до якого сторони домовились, що позивач зобовязується 06.05.2014 року погасити боргові зобовязання в розмірі 150000 доларів США, що еквівалентно сумі 1710000 грн.

Пунктом 2.1.2 додаткового договору визначено, що за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та додаткового договору банк здійснює анулювання (прощення боргу) в розмірі 208894,04 доларів США, еквівалентному 2381392,06 грн. і позичальник буде вважатись таким, що погасив свої боргові зобовязання перед банком в повному обсязі. В пункті 3.6 тексту договору позивачем та ПАТ "ОТП Банк" встановлено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

17.11.2015 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1, за результатами якої 24.11.2015 року складено акт "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за 2014 рік платника податків-фізичної особи ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1" (копія акту на а.с. 7-11).

На підставі цього акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0056841703/713398 від 11.12.2015 року (а.с. 12), яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 519933,19 грн. (з них за основним платежем - 415946,55 грн. і застосовано штрафні санкції в розмірі - 103986,64 грн.) за порушення абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.

Таким чином, згідно приписів податкового законодавства на час існування спірних правовідносин, випадком, прямо передбаченим нормами статті 164 ПК України, який призводить до оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є серед іншого, випадок отримання платником податків додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

При цьому, відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, якщо кредитор повідомляє платникові податку - боржнику про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, то боржник самостійно сплачує податок з таких доходів на підставі поданої річної податкової декларації.

Як вбачається з копії додаткового договору № 4 від 06.05.2015 року до кредитного договору № CM-SMEC00/047/2008 від 26.04.2008 року (а.с. 15-16) позивача було повідомлено про отримання ним додаткового блага від банку в результаті анулювання (прощення) заборгованості шляхом укладення додаткового договору. Так, відповідно до норм підпункту 2.1.2., пункту 3.6 позичальник здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 208894,04 доларів США. Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

Таким чином, банк шляхом укладення відповідного договору, як цього вимагає підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, повідомив боржника про те, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, отже він має самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 5 Рішення правління ПАТ "ОТП Банк" № 202 від 17.07.2014 року (а.с. 108-111) було сформовано резерв на суму заборгованості за тілом кредиту в сумі 208 894,04 доларів США за кредитним договором № CM-SMEC00/047/2008 від 26.04.2008 року та списано дану суму за рахунок сформованого резерву, який було створено за рахунок прибутку. Отже, виходячи зі змісту даного пункту, списано основну суму боргу.

Відповідно до пункту 164.4. статті 164 ПК України під час нарахування доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. При перерахування отриманих доходів ОСОБА_1 у гривні розрахунок проводився за курсом НБУ, що діяв на момент отримання такого доходу позивачем, а саме прийняття рішення правління банку № 202 від 17.07.2014 року про анулювання боргу. Згідно офіційного курсу валют НБУ 17.07.2014 року курс долару становив 11,7197 грн. за 1 долар США.

Враховуючи, що нормами податкового законодавства прямо передбачено випадок, коли до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку у вигляді анульованого (прощеного) боргу як додаткове благо, тому у платника податків ОСОБА_1 згідно з пунктом 176.1 статті 176, пунктами 167.1, 167.2 статті 167 ПК України виникає обовязок по сплаті податку з доходів фізичних осіб. Таким чином, позивач, отримавши дохід у вигляді додаткового блага, повинен був задекларувати його вартість в сумі 2448177,36 грн. та сплатити податок з доходів фізичних осіб в сумі 415946,55 грн.

Доводи позивача та його представника про те, що сума боргу в перерахунку на гривневий еквівалент значно менша від тієї суми, що сплатив у національній валюті України позичальник суд визнає необґрунтованими оскільки позивачем було укладено договір на отримання кредиту у іноземній валюті (доларах США), а подальша зміна курсу валют не може бути визнана тією обставиною, що згідно законодавству звільняє позивача від сплати податкового зобов'язання.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 09.02.2016 року.

Суддя (підпис) М.М. Шаповал

З оригіналом згідно

Суддя М.М. Шаповал