Ухвала суду № 55712446, 09.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №335/4478/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Рибалко Н.І.

Провадження №22-ц/778/501/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючий Кримська О.М.,

Судді Дашковська А.В.,

ОСОБА_2,

При секретарі Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, в обґрунтування якого зазначав, що згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.05.2007 року з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини.

Посилаючись на те, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2015 року з позивача стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_6 до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частини від заробітку та згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2015 року аліменти на утримання дітей ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у розмірі 33,33% його заробітку до досягнення дітьми повноліття, просив суд зменшити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 з 1/4 частини доходів на 16,6% всіх видів заробітку.

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, в якому зазначала, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.05.2007 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини. У звязку із погіршенням стану здоровя дитини та збільшення витрат на її лікування ОСОБА_3 просила суд збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 з 25% до 30% усіх видів заробітку відповідача.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Змінено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.05.2007 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частини усіх видів його доходу щомісячно на 1/6 частину усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Зустрічний позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення судом першої інстанції грубих порушень норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 та задовольнити зустрічний позов.

Особи, що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) (а.с.153-154).

Від ОСОБА_4 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення (а.с.155-160).

Сторони по справі приймають участь в судовому засідання через своїх представників.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляд, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Статтею 150 СК України визначені обовязки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобовязані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 2 ст. 183 СК України передбачено, що якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом ( ч. 1 ст. 192 СК України).

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, може бути зміненим за позовом платника або одержувача аліментів у звязку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоровя когось із них.

Отже за змістом ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, однак залежить, зокрема, від покращення матеріального стану платника аліментів або погіршення матеріального стану одержувача, про що може свідчити втрата останнім роботи, відрахування з його заробітної плати інших платежів тощо.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому, від якого мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.05.2007 року ОСОБА_4 сплачує на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

З 12.06.2009 року по березень 2015 року ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей ( а.с.7).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2015 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28.04.2015 року, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця починаючи з 30 січня 2015 року до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 08.02.2016 року включно (а.с.9-10).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2015 року з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_6 на утримання дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти у розмірі 33,33% його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду 18.12.2014 року і до досягнення ними повноліття (а.с.8).

Із розяснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", - вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Закону України №606-XIV «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Розмір відрахувань із заробітної плати ОСОБА_4 із урахуванням рішень Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2015 року та від 03.03.2015 року становить 74,99% (1/4 (25%) + 1/6 (16.66%) + 33,33%), що перевищує 70%.

Згідно із довідками про доходи ВАТ «Запорізькій металургійний комбінат «Запоріжсталь» загальна сума сплачених аліментів ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 за період з січня 2014 року по грудень 2014 року складає 24733 грн. 21 коп., за період з січня 2015 року по вересень 2015 року 19702 грн. 91 коп. (а.с.6, 14-15, 104-105).

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_4 з січня 2015 року по вересень 2015 року нараховано заробітної плати 100871 грн. 30 коп., з яких відраховано аліментів 50249 грн. 80 коп., сума заробітної плати за винятком утриманого складає 30127 грн. 21 коп. (а.с.110).

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_3 загальна сума її доходу за період з квітня 2015 року по вересень 2015 року без урахування аліментів становить 40818 грн. 62 коп. (а.с.111).

Враховуючи, що у 2015 році з позивача також стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей та дружини до досягнення дитиною трирічного віку, приймаючи до уваги те, що обидва батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття судова колегія приходить до висновку про те, що судом повно і всебічно зясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки суду відповідають цим обставинам і здобутим доказам, норми матеріального і процесуального права не порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 і зменшуючи розмір сплачуваних ним аліментів на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частини заробітку щомісячно на 1/6 частину, суд першої інстанції правильно виходив із зазначених вимог закону, встановлених обставин справи і здобутих доказів,відповідає принципу розумності, справедливості та однакового ставлення батьків до дітей.

На думку колегії суддів, зменшення розміру аліментів до 1/6 частини заробітку позивача не призведе до погіршення майнового стану його неповнолітньої дитини та не поставить її у нерівний стан, перед іншими неповнолітніми дітьми, на яких позивач платить аліменти на підставі рішення суду від 03.03.2015 року, оскільки мати неповнолітньої дитини також зобовязана утримувати дитину та витрачати на нього певні кошти.

Зустрічний позов ОСОБА_3 обґрунтований необхідністю здійснення лікувальних заходів щодо дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що такі вимоги мають вирішуватися іншим шляхом предявленням позову до батька дитини про стягнення додаткових витрат на дитину - як-то передбачено статтею 185 СК України.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі щодо порушення судом першої інстанції, на думку апелянта, процесуального закону, не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство повязує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, твердження апеляційної скарги стосовно не виклику в судове засідання усіх свідків та спеціалістів медичних закладів, які здійснювали та здійснюють обстеження, лікування і нагляд за станом здоровя дитини ОСОБА_5, про допит яких було заявлено клопотання, є неприйнятним з огляду на положення ст..59 ЦПК України та наявність в матеріалах справи медичних документів щодо цього питання.

Посилання апеляційної скарги на те, що судом першої інстанції не залучено до участі у справі іншої дружини позивача - ОСОБА_6, є безпідставним, оскільки це не є доводом цієї особи та вирішенням цього спору не порушуються права цієї особи.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів для спростування висновків суду першої інстанції, передбачених статтями 57,58,59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст.309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 листопада 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: