Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.09 Справа № 15/2/09
Суддя Горохов І.С.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізіум», 50015, м. Кривий ріг, вул. Симбірцева 73
до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення 292173,93 грн.
Суддя Горохов І.С.
Представники:
від позивача: Лопушанський А.Г., представник довіреність № 2 від 09.06.2009
від відповідача: не прибув
Сутність спору:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізіум», м. Кривий ріг до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, Запорізька область, м. Мелітополь про стягнення 292173,93 грн., у т. ч. сума основного боргу 141750 грн., сума пені за прострочення виконання зобовязань в розмірі 141750 грн., інфляційне збільшення заборгованості в розмірі 7229,25 грн., 3% річних, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 1444,68 грн.
Ухвалою господарського суду від 18.05.2009 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.06.2009. Ухвалою суду від 15.06.2009 розгляд справи було відкладено до 20.07.2009.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 141750 грн. На день вирішення спору заборгованість відповідачем не сплачена. Просить позов задовольнити та стягнути заборгованість з урахуванням індексу інфляції, пені, 3% річних.
Відповідач у судові засідання не прибув, представника не направив, про причини неявки не повідомив. Своїм правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено належним чином.
Відповідно до п. 3.6 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За клопотанням позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Справу розглянуто відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 25.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елізіум»(продавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір поставки № 0011.
Відповідно до п. 1.1 умов договору продавець зобовязується поставити партіями покупцеві продукцію: олія соняшникова І ґатунку, якість згідно ДСТУ 4492:2005 надалі «Товар», зазначене у додатках: додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках фактурах на кожну партію товару, які є його невідємною частиною, а покупець зобовязується прийняти і оплатити кожну партію товару.
Згідно з додатком № 1 позивач повинен був поставити відповідачу: найменування товару олія соняшникова І ґатунку, одиниця виміру тн, кількість 31,5, ціна товару 4200 грн. товару з ПДВ, сума товару 132300 грн.
Згідно з додатком № 2 до договору вартість товару змінилась та склала за 1 тону 4500 грн. з ПДВ, всього за 31,5 тн 141750 грн.
Відповідно до товарно-транспортної накладної № 01 ААЖ від 01.12.2008 на адресу замовника ПП ОСОБА_2 вантажовідправником ТОВ «Елізіум»було посталено товар - олію соняшникову, яку за довіреністю від 01.12.2008 № 297157 виданої ОСОБА_2 отримано в кількості 32 тони.
Відповідно до п. 3.4 договору поставки № 0011 товар вважається прийнятим по кількості відповідно до товарно транспортних документів. Претензії по кількості предявляються відповідно до законодавчих актів України. Усі претензійні матеріали повинні бути оформлені відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції за кількістю № П-6 від 15.06.1965.
Відповідно до п. 2 додатку № 2 до договору № 0011 від 25.11.2008, покупець сплачує згідно додатку № 1 до договору 0011 від 25.11.2008 на розрахунковий рахунок продавця протягом семи календарних днів з моменту поставки партії товару. Дата поставки товару визначається датою підпису ТТН або за письмовим узгодженням сторін іншим чином.
Доказів наявності зауважень з боку відповідача щодо кількості прийняття поставленого товару, відповідачем та позивачем не надано.
Позивачем свої зобовязання з поставки товару відповідно до умов договору № 0011 перед відповідачем виконані в повному обсязі товар поставлений на суму 141750 грн.
13.03.2009 позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 047 про сплату заборгованості. Відповідь на претензію не отримано.
Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.
На день вирішення спору в суді доказів сплати заборгованості відповідачем за отриманий товар суду не надано, заборгованість становить 141750 грн.
Позивачем також заявлені до стягнення інфляційні витрати за період прострочки з 08.12.2008 по 10.04.2009 в розмірі 7229,25 грн. та 3 % річних в розмірі 1444,68 грн. які є обґрунтованими і такими, о підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення 141750 грн. пені.
Відповідно до п. 5.3 договору, у випадку несвоєчасності оплати Товару згідно умов даного Договору та/або додаткових угод до нього, покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку у розмірі одного процента від загальної вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення, але не більше ніж 100 % вартості товару за даним договором.
За період з 08.12.2008 по 10.04.2008, кількість днів прострочки 124, розмір пені за кожен день прострочення 1%, сума пені за розрахунком позивача склала - 141750 грн., не більше ніж 100 % вартості товару за договором.
Суд не погоджується з розміром заявленої до стягнення пені внаслідок наступного.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, законодавством передбачено обмеження пені, що підлягає стягненню, а відтак позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме: в розмірі 11458,42 грн. В іншій частині стягнення пені в позові судом відмовляється.
Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
Судові витрати на користь позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, іпн НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізіум»(50015, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева 73, код ЄДРПОУ 32633441) суму основного боргу в розмірі 141750 грн., суму пені в розмірі 11458,42 грн., суму інфляційних витрат в розмірі 7229,25 грн., 3% річних в розмірі 1444,68 грн. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, іпн НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елізіум»(50015, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева 73, код ЄДРПОУ 32633441) судові витрати з державного мита в розмірі 1618,82 грн. та з витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 65,38 грн. Видати наказ.
Суддя І.С. Горохов
Судове рішення № 5568497, Господарський суд Запорізької області було прийнято 20.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/2/09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: