Постанова № 55654290, 10.02.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року справа №812/948/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Чебанова О.О.,розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі № 812/948/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2013 року № НОМЕР_1,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2013 року № НОМЕР_1.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз»задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення інспекції форми «В1» від 20 вересня 2013 року № НОМЕР_1 в частині зменшення товариству суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 67 440 428,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33 720 214,00 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено (а.с. 6-11 т.24).

Не погодившись з судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі № 812/948/15в частині часткового задоволення позову Товариства та відмови у визнанні протиправним і скасуванні податкового повідомлення-рішення інспекції форми «В1» від 20 вересня 2015 року № НОМЕР_1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 377 553,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 188 776,50 грн. В іншій частині постанову суду першої інстанції апелянт просив залишити без змін.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги Товариство зазначило, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку в частині погодження з висновком контролюючого органу щодо відсутності підстав для формування податкового кредиту в розмірі 377 553,00 грн. по вантажно-митній декларації № 702200001/2012/008240 від 26 червня 2012 року КОО «ТМХС» . Податковий орган помилкове вважає, що зазначена сума ПДВ заявлена вдруге по податковій накладній № 82 від 15 червня 2012 року Державного підприємства Завод «Електротяжмаш», однак це є суто технична описка та позивачем помилково вказаний зазначений контрагент у Розрахунку бюджетного відшкодування заявленого у декларації з ПДВ за травень 2013 року , що не впливає на порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, оскільки зазначення помилкового контрагента не вплинуло на правильно зазначену суму відшкодування ПДВв розрахунку, в також не є підставою для не відшкодування зазначеної суми ПДВ. Крім того, апелянтом зазначено, що в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року, травень 2013 року помилок допущено не було, відтак посилання суду першої інстанції на Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних є необґрунтованим (а.с. 16-19 т. 24).

10 лютого 2016 року представник позивача надала суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в своїх письмових запереченнях просив розглянути справу у відсутність їх представника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз»(код ЄДРПОУ 05763797), зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 червня 2003 року (а.с. 12 т. 1), перебуває на податковому обліку у відповідача з 09 липня 1993 року за № 5584/15 (а.с. 9 т. 1), є платником податку на додану вартість (а.с. 11 т. 1).

20 червня 2013 рокутовариство подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року разом з додатками, якою визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 38922562,00 грн., у тому числі на рахунок платника у банку 38922562,00 грн. (а.с. 16-17, 166-178 т. 1).

Також товариством подано до інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року. 25 липня 2013 року подано до інспекції уточнюючий розрахунок за червень 2013 року разом з додатками, яким визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 28895419,00 грн., у тому числі на рахунок платника у банку 28895419,00 грн. (а.с. 19-31 т.1).

У період з 15 серпня 2013 року по 29 серпня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності та законності нарахування товариством заявленого бюджетного відшкодування в податкових деклараціях з ПДВ за травень, червень 2013 року, результати якої викладенов акті від 12 вересня 2013 року № 64/19-0/0576379 (а.с. 76-109 т. 1).

Відповідно до висновків вищевказаного Акту перевірки, позивачем порушено п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. а) п. 2 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ всього на 67817981 грн., в т.ч. за травень 2013 року на 38922562 грн., за червень 2013 року на 28895419 грн.

20 вересня 2013 року відповідачемприйнято податкове повідомлення-рішення форми В1 № НОМЕР_1, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 67817981,00 грн., у тому числі за травень 2013 року 38922562,00 грн., за червень 2013 року 28895419,00 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 33908990,50 грн. (а.с. 14 т. 1).

Спірним питанням у справі є правомірність прийняття спірного повідомлення-рішення.

Частково задовольняючи позов позивача, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача щодо порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень та червень 2013 року на загальну суму 67440428,00 грн., є безпідставними, оскільки документально спростовані в судовому засіданні, відтак і безпідставно застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 33720214,00 грн. (50% від суми 67440428,00 грн.).

При цьому, судом першої інстанції відмовлено у задоволені частини позовних щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В1 від 20 вересня 2013 року № НОМЕР_1 в частині зменшення товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377 553,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 188776,50 грн., оскільки позивачем порушено Порядок заповнення податкової накладної, відтак відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, товариство не має права на включення суми ПДВ 377553, 00 грн. до податкового кредиту, що в даній справі є предметом розгляду за апеляційною скаргою позивача.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо відмови у визнанні протиправним і скасуванні податкового повідомлення-рішення інспекції форми «В1» від 20 вересня 2015 року № НОМЕР_1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 377 553,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 188 776,50 грн., з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами (ч. 6 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначено Законом України Про електронні документи та електронний документообіг, сфера дії якого відповідно до статті 2 поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що у червні 2012 року у позивач отримав продукцію від наступних постачальників:

-Державного підприємства Завод «Електротяжмаш» по податковій накладній від 15 червня 2012 року № 82 на загальну суму 3 344 142,52 грн., у тому числі ПДВ 337 553,00 грн.;

-КОО «ТМХС» по вантажно-митній декларації № 702200001/2012/008240 від 26 червня 2012 року на загальну суму 2 265 318,00 грн., у тому числіі ПДВ 337 553,00 грн.

До декларації з ПДВ за червень 2012 року товариством складено та надано інспекції Реєстр виданих та отриманих накладних у якому зазначено, податкову накладну по Державному підприємству Завод «Елекротяжмаш» від 15 червня 2012 року № 82 та вантажно-митній декларації № 702200001/2012/008240 від 26 червня 2012 року по КОО «ТМХС».

Податкова накладна від Державного підприємства Завод Електротяжмаш від 15 червня 2012 року № 82 на загальну суму 3344142,52 грн., в т.ч. ПДВ 557357,09 грн., була включена до податкового кредиту за червень 2012 року, сплачена у червні 2012 року платіжним дорученням № 2843 від 15 червня 2012 року на суму ПДВ 377 553 грн., заявлена до бюджетного відшкодування в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням помилок від 18 жовтня 2012 року по декларації за липень 2012 року.

Сума ПДВ 337 553,00 грн. по вантажно-митній декларації КОО «ТМХС» № 702200001/2012/008240 від 26 червня 2012 року сплачена платіжним дорученням № 8240 від 26 червня 2012 року на загальну суму 2 265 318,00 грн., в т.ч. ПДВ 337553,0 гривень та вперше заявлена до бюджетного відшкодування в декларації за травень 2013 року.

При наданні до податкового органу податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року товариством у Розрахунку бюджетного відшкодування заявлено у декларації з ПДВ за травень 2013 року помилково зазначено податкову накладну від Державного підприємства Завод Електротяжмаш від 15 червня 2012 року № 82 замість вантажно-митної декларації КОО «ТМХС» № 702200001/2012/008240 від 26 червня 2012 року.

Зазначену описку підприємство виправило шляхом надання інспекції нового розрахунку, що відповідачем не спростовано.

На думку контролюючого органу, Товариством двічі заявлено до відшкодування платіжне доручення щодо сплати Державним підприємством Завод Електротяжмаш за товар № 2843 від 15 червня 2012 року за податковою накладною № 82 від 15 червня 2012 року, та включення ПАТ Луганськтепловоз до складу бюджетного відшкодування у декларації за травень 2013 року суми ПДВ у розмірі 377 553,00 грн. не підтверджено.

Суд першої інстанції погоджується з цим висновком суду першої інстанції, посилаючись на Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 17 грудня 2012 року № 1340, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 01 лютого 2013 року за № 201/22733, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, з чим суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом сторно за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2012 року чи за травень 2013 року позивачем допущено помилок не було. Описку в найменуванні контрагентадопущено тільки у Розрахунку бюджетного відшкодування до податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року, що не вплинуло на загальну суму, заявлену в розрахунку (38 992 562 грн.). Крім того, зазначена в розрахунку сума відшкодування ПДВ відповідаєданим суми ПДВ за вантажно-митноюдекларацією КОО «ТМХС» № 702200001/2012/008240 від 26 червня 2012 року.

Суд наголошує, що Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних не розповсюджується на порядок складання Розрахунку бюджетного відшкодування заявленого у декларації з ПДВ. Крім того, Розрахунок бюджетного відшкодування заявленого у декларації з ПДВ заповнюється для зручності платника податків, порядок його заповненням не регулюється жодними нормативно-правовими актам так як і порядок виправлення в ньому. Позивач, після виявлення помилки в назві контрагента, виправив описку шляхом надання нового розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення форми В1 від 20 вересня 2013 року № НОМЕР_1 в частині зменшення Публічному акціонерному товариству Луганськтепловоз суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377 553,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 188776,50 грн. є неправомірним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Постанова суду першої інстанції в іншій частині Товариством не оскаржена.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає за потрібне стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» сплачений судовий збір у розмірі 5359,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

На підставі наведеного, керуючись статтями 94, 184, 195, 197, 198, 202,205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі № 812/948/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2013 року № НОМЕР_1 скасувати в частині відмовленихпозовних вимог.

Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення інспекції форми «В1» від 20 вересня 2015 року № НОМЕР_1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377 553,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 188 776,50 грн. задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів форми «В1» від 20 вересня 2015 року № НОМЕР_1 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 377 553,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 188 776,50 грн.

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі № 812/948/15 залишити без змін.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» сплачений судовий збір у розмірі 5359,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_2

ОСОБА_3