Постанова № 55654196, 29.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 січня 2016 року № 826/18142/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва до приватного акціонерного товариства «Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро «Будпластик» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва (далі – позивач) до приватного акціонерного товариства «Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро «Будпластик» (далі – відповідач, ПрАТ «ЕПКТБ «Будпластик») про стягнення заборгованості на відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.04.2015 по 31.07.2015 в сумі 17 188,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач в порушення вимог законодавства не здійснює розрахунки з позивачем по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники, які працювали у відповідача, через що у нього утворилася заборгованість за період з 01.04.2015 по 31.07.2015 в сумі 17 188,72 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення, в яких зазначив, зокрема, про те, що на ПрАТ «ЕПКТБ «Будпластик» мають розповсюджуватись норми Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», що стосуються інших державних підприємств, установ, організацій, а саме норма про фінансування різниці між пенсіями за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, а позивач, в свою чергу, нарахував та просить суд стягнути заборгованість, розраховану з розрахунку на одну особу 100 відсотків різниці пенсії.

З урахуванням положень частин четвертої та шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПрАТ «ЕПКТБ «Будпластик» (код ЄДРПОУ 05524883) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Органами Пенсійного фонду сплачуються пенсії колишнім працівникам відповідача, які призначені на підставі Закону України «Про наукову і наукову технічну діяльність».

Підтвердженням того, що у відповідача працювали громадяни на посадах, які дають право на призначення (перерахунок) пенсій як науковим працівникам є довідки, видані ЗАТ «Експериментальне проектно-конструкторське і технологічне бюро «Будпластик», правонаступником якого є відповідач.

Відповідачу надсилались розрахунки за період з квітня 2015 року по липень 2015 року про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Проте станом на час розгляду справи по суті відповідач не сплатив зазначену заборгованість в розмірі 17 188,72 грн.

Також відповідач не заперечує щодо наявності заборгованості, проте стверджує, що позивач не вірно нараховує суми до відшкодування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 04.03.2004 № 257 передбачено, що пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 (далі – Порядок № 372), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації (пункт 3 Порядку № 372).

Згідно із пунктом 5 Порядку № 372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно з п.8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва сформовані та направлені відповідачеві повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.04.2015 по 31.07.2015, зокрема, значилося що відповідачем має бути щомісячно сплачено на фінансування вказаної різниці по пенсіонерам.

Згідно наданих позивачем повідомлень, картки особового рахунку за період з 01.04.2015 по 31.07.2015 загальна сума вказаної заборгованості становить 17 188,72 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що оскільки ЭПКТБ «Стройпластик» було утворено на підставі постанови Ради міністрів СРСР від 03.12.1972 №548, в розумінні чинного на той момент законодавства організовано державою на момент утворення воно було у власності держави на 100%, тобто було державним підприємством.

У зв’язку з цим, відповідач стверджує, що Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва помилково визначено 100% відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, оскільки відповідач є правонаступником державного небюджетного підприємства, а відтак, в розумінні пункту 2 Порядку №3721 за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Разом з тим, згідно наявного у матеріалах справи статуту: «Эксперементальное проектно-конструкторское и технологическое бюро /ЭПКТБ/ «Стройпластик» создано на основании постановления Совета Министров УССР от 3 декабря 1972 г. №548 (п. 1). «ЭПКТБ «Стройпластик» - кооперативная организация, созданая за счет средств пайщиков-колхозов, действует на основе хозяйственного расчета, находиться на самостояльном балансе, являеться юридическим лицом, имеет расчетный и другие счета в Агропромбанке, угловой штамп и круглую печать с отражением своего наименования (п.8). «для осуществления своей деятельности за ЭПКТБ «Стройпластик» закреплены основные и оборотные средства, которые отражаются в балансе» (п. 12).

Викладене дає підстави вважати, що ПрАТ «ЕПКТБ «Будпластик» до моменту реорганізації було не бюджетною установою.

В той же час, статут вказаного підприємства не має жодних посилань на те, що підприємство є саме державною установою.

Відповідно до п. 4. Порядку №372 у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Враховуючи те, що згідно зі статутом «ЭПКТБ «Стройпластик» не є бюджетною установою та не містить посилань, що є державним, в той час як правонаступником останнього є ПрАТ «ЕПКТБ «Будпластик», суд дійшов висновку про те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва правомірно визначено 100% відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів відповідачу за період з 01.04.2015 по 31.07.2015.

На час розгляду справи доказів погашення відповідачем заборгованості по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які спростовували б твердження позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши правові норми чинного законодавства та оцінивши наявні докази у справі, беручи до уваги те, що наявність у відповідача заборгованості підтверджується наявними доказами у справі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з положенням ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, які діяли на час звернення з даним позовом до суду, оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 94, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро «Будпластик» заборгованість на відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.04.2015 по 31.07.2015 в сумі 17 188,72 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко