Постанова № 55654197, 10.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 лютого 2016 року № 826/16277/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючий суддя Нагорянський С.І., суддів Аблова Є.В., Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доМіністерства юстиції України

провизнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства юстиції України, в якому просив (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24 вересня 2015 року):

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо ненадання у встановлений Законом України "Про звернення громадян" строк відповіді на його заяву від 05 травня 2015 року про вчинення злочину державним виконавцем Попівим Р.І. та начальником відділу Державної виконавчої служби України Черноволовим В.А.;

- зобов'язати Міністерство юстиції України письмового повідомити позивача про результатами розгляду заяви від 05 травня 2015 року про вчинення злочину державним виконавцем Попівим Р.І. та начальником відділу Державної виконавчої служби України Черноволовим В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року відкрито провадження у справі.

Позивач під час судового розгляду справи позов підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав, вкладених у письмових запереченнях проти позову.

У зв'язку з неявкою сторін, у судовому засіданні 23 грудня 2015 року суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.

05 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою (зареєстровану за вх. №23) про вчинення злочину державним виконавцем Попівим Р.І. та начальником відділу Державної виконавчої служби України Черноволовим В.А. при винесенні постанови 13 червня 2013 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення на користь заявника та з інших питань, в якій просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене 13 червня 2013 року вказаними особами кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 364, 366, 382 КК України та розпочати досудове розслідування.

Як пояснив позивач, його звернення було направлене Генеральною прокуратурою України до прокуратури Шевченківського району міста Києва для розгляду.

Згідно супровідного листа прокуратури Шевченківського району міста Києва від 20 травня 2015 року № 50-р-15, звернення ОСОБА_1 було направлене Шевченківському РУ ГУ МВС України, для розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, у вказаному листі заявнику та Шевченківському РУ ГУ МВС України було повідомлено, що звернення ОСОБА_1 не містить обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Державної виконавчої служби України та відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У подальшому, як вбачається з супровідного листа Шевченківського РУ ГУ МВС України від 09 червня 2015 року № 59/11383, звернення позивача було направлене до Міністерства юстиції України.

Вважаючи протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо ненадання у встановлений Законом України "Про звернення громадян" строк відповіді на заяву позивача, він звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач, обґрунтовуючи свої вимоги проти позову зазначає, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у встановлений Законом України "Про звернення громадян" строк - 08 липня 2015 року було надано відповідь на заяву позивача, отриману Міністерством юстиції України 30 червня 2015 року.

Як встановлено судом зі змісту вказаного листа, позивачу було надано інформацію стосовно виконавчого провадження ВП № 27605430 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-16610/10/2670 від 01 липня 2011 року, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов'язання Генерального прокурора України вжити заходів щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 червня 2010 року у порядку та строки, встановлені чинним законодавством. Додатково позивачу було повідомлено, що питання щодо порушення кримінального провадження до компетенції відділу не відноситься.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 4 вказаного Закону, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

В силу ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею ст. 19 Закону визначено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, серед яких, зокрема, обов'язок об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо ненадання у встановлений Законом України "Про звернення громадян" строк відповіді на його заяву від 05 травня 2015 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Закону, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Судом встановлено, що звернення ОСОБА_1, вперше було зареєстроване у Генеральній прокуратурі України 05 травня 2015 року, у подальшому було направлене до прокуратури Шевченківського району міста Києва, далі до Шевченківського РУ ГУ МВС України, і в кінцевому результаті до Міністерства юстиції України.

Згідно частини 1 статті 20 Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Наказом Міністерства юстиції України від 18 березня 2004 року N 26/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 березня 2004 р. за N 342/8941 затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління.

Згідно п. 3.7 Інструкції, термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі чи установі юстиції), по день направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то за останній день терміну вважається перший після нього робочий день.

Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуті всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжиті потрібні заходи щодо його виконання і заявника повідомлено про результати перевірки звернення і прийняте рішення (п. 3.8 Інструкції).

Згідно п. 7.8 Інструкції, при здійсненні контролю звертається увага на строки й повноту розгляду порушених питань, об'єктивність перевірки звернень, законність і обґрунтованість прийнятих за ними рішень, своєчасність їх виконання і направлення відповідей заявникам.

Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_1 від 05 травня 2015 року про вчинення злочину державним виконавцем Попівим Р.І. та начальником відділу Державної виконавчої служби України Черноволовим В.А. отримана Міністерством юстиції України 30 червня 2015 року та зареєстрована за вх. № 17924-0-26-15.

На підтвердження надання відповіді від 08 липня 2015 року на заяву позивача, представник відповідача надав копію Журналу вихідної кореспонденції Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України де вказано дату 08.07.15р., прізвище адресата - ОСОБА_1, прізище виконавця - Попів та вих. № 17924-0-26-15/2-1.

Жодних інших належних та допустимих доказів направлення позивачу відповіді на його звернення, представником відповідача суду не надано.

Крім того, позивач заперечує отримання відповіді на його запит.

Вищенаведені обставини дають суду підстави вважати, що відповідачем не було надано відповідь ОСОБА_1 у встановлений Законом України "Про звернення громадян" строк, а тому протиправна бездіяльність Міністерства юстиції України у даному випадку судом встановлена.

Оскільки відповідачем не виконано передбачений Законом України "Про звернення громадян" обов'язок щодо надання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 05 травня 2015 року, позовні вимоги про зобов'язання Міністерства юстиції України письмового повідомити позивача про результатами розгляду заяви від 05 травня 2015 року про вчинення злочину державним виконавцем Попівим Р.І. та начальником відділу Державної виконавчої служби України Черноволовим В.А., підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та відсутність протиправної бездіяльності в межах спірних правовідносин.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо ненадання ОСОБА_1 у встановлений Законом України "Про звернення громадян" строк відповіді на його заяву від 05 травня 2015 року про вчинення злочину державним виконавцем Попівим Р.І. та начальником відділу Державної виконавчої служби України Черноволовим В.А.

3. Зобов'язати Міністерство юстиції України письмового повідомити ОСОБА_1 про результатами розгляду заяви від 05 травня 2015 року про вчинення злочину державним виконавцем Попівим Р.І. та начальником відділу Державної виконавчої служби України Черноволовим В.А.

4. Судові витрати у розмірі 73,08 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.І. Нагорянський

Судді Є.В. Аблов

Я.І. Добрянська