Ухвала суду № 55641261, 08.02.2016, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №585/1948/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/70/16 Судя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 23

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

08 лютого 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Рибалки В. Г. ,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2015 року

у справі за позовом заступника прокурора Сумської області до Головного управління Держземагенства у Сумській області, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2015 року позов заступника прокурора Сумської області задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагентства у Сумській області №№18-509/16-15-СГ, 18-510/16-15-СГ, 18-511/16-15-СГ, 18-512/16-15-СГ, 18-513/16-15-СГ від 23 лютого 2015 року про надання дозволів ОСОБА_3 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 48,4, 4,8, 72,5, 23,8 та 118,1 га відповідно.

Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагентства у Сумській області №№ 18-1407/16-15-СГ, 18-1408/16-15-СГ, 18-1409/16-15-СГ, 18-1410/16-15-СГ, 18-1411/16-15-СГ від 30.04.2015 про надання ОСОБА_3 в оренду земельних ділянок площею 118,0998 (кадастровий номер 5924187100:02:001:0006), 21, 8654 га (кадастровий номер 5924187100:02:001:0176), 48,3912 га (кадастровий номер 5924187100:03:001:0011), 72,4939 га (кадастровий номер 5924187100:03:001:0012), 4,8422 га (кадастровий номер 5924187100:02:001:0005) відповідно.

Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок площею 118,0998 га (кадастровий номер 5924187100:02:001:0006), 21, 8654 га (кадастровий номер 5924187100:02:001:0176), 48,3912 га (кадастровий номер 5924187100:03:001:0011), 72,4939 га (кадастровий номер 5924187100:03:001:0012), 4,8422 га (кадастровий номер 5924187100:02:001:0005), укладені 30.04.2015 року головним управлінням Держземагентства у Сумській області та ОСОБА_3

Зобовязано ОСОБА_3 повернути земельні ділянки 118,0998 га (кадастровий номер 5924187100:02:001:0006), 21,8654 га (кадастровий номер 5924187100:02:001:0176), 48,3912 га (кадастровий номер 5924187100:03:001:0011), 72,4939 га (кадастровий номер 5924187100:03:001:0012), 4,8422 га (кадастровий номер 5924187100:02:001:0005), вартістю 6515369,93 грн. до земель запасу державної власності.

Додатковим рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 листопада 2015 року стягнуто з ОСОБА_3, Головного управління Держземагенства у Сумській області на користь держави судовий збір по 121 грн. 80 коп. з кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому доводить, що згідно зі ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» та ст. 118 ЗК України для отримання у власність або оренду земельної ділянки із земель державної або комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної держадміністрації або місцевої ради із заявою, до якої додаються документи, що підтверджують досвід роботи в с/г або наявність освіти, отриманої в аграрному навчальному закладі. Підтвердженням досвіду роботи в сільському господарстві ОСОБА_3 є копія трудової книжки, згідно якої останній працює на керівних посадах з 2007 року на сільськогосподарських підприємствах.

Крім того вказує, що плата за оренду земельної ділянки сплачена, відповідно до умов договору. Нормативно грошова оцінка виготовлена та затверджена, заява про укладення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок подана в терміни та на умовах передбачених договорами оренди. Оскільки сторонами досягнуто домовленості щодо орендної плати у розмірі 7% від базової вартості земельної ділянки, визначеної у договорі, п.2.4 передбачено порядок виготовлення нової нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, врегульовано порядок укладення додаткової угоди до договору та доплати або розміру орендних платежів (п.4.5 договорів оренди). Вважає, що умови укладених договорів оренди не суперечать Закону України «Про оренду землі» та не порушують інтереси держави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 та представника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги, прокурора Вортоломей М.Ф., який заперечував проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Інші особи, які брали участь у справі належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, проте своїм процесуальним правом на участь у ньому не скористалися, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Держземагенства у Сумській області при вирішенні питання про передачу в оренду ОСОБА_3 земельних ділянок для ведення фермерського господарства порушені вимоги Законів України «Про фермерське господарство», «Про оцінку земель», «Про оренду землі», як на стадії розгляду заяви, так і при визначенні розмірів земельних ділянок та плати за їх користування.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно зясував обставини справи, вірно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував відповідні їм норми матеріального права.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частиною 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обовязково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).

Згідно із ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до ст.18 Закону України «Про оренду землі» набирає чинності.

Частиною 1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» встановлено, що для отримання(придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної райдержадміністрації. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування

ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держземагентсва у Сумській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 21 рік з розміром орендної плати 7% від нормативно-грошової оцінки, орієнтовною площею 72,5, 48,4, 23,8, 4,8, 118,1 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населеного пункту на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

До цього клопотання ОСОБА_3 додав копію диплому про здобуття ним у 1999 році у Сумському державному аграрному університеті за спеціальністю «Облік і аудит» кваліфікації економіста-бухгалтера, відтак відповідач має право на створення фермерського господарства.

В обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуваннями перспектив діяльності фермерського господарства ОСОБА_3 вказав, що в нього маються технічні можливості для обробітку землі та ведення сільськогосподарського товарного виробництва, а саме: трактори, плуги, сіялки, оприскувачі, розкидач добрив, жатки, культиватори, борони та інше.

У той же час, згідно довідки Державної інспекції сільського господарства у Сумській області від 10 червня 2015 року за ОСОБА_3 трактори, тракторні причепи та інша самохідна техніка в інспекції не зареєстрована.

Крім того, клопотання ОСОБА_3 не містить інформації щодо кількості членів фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, що є порушенням вимог закону.

23 лютого 2015 року Головне управління Держземагентсва у Сумській області видало оспорювані накази №№18-509/16-15-СГ, 18-510/16-15-СГ, 18-511/16-15-СГ, 18-512/16-15-СГ, 18-513/16-15-СГ, якими надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району, орієнтованими площами 48,40 га, 4,80 га, 72,50 га, 23,80 га, 118,10 га.

30 квітня 2015 року Головним управлінням Держземагентсва у Сумській області видано накази №№ 18-1407/16-15-СГ, 1-1408/16-15-СГ, 18-1409/16-15-СГ, 18-1410/16-15-СГ, 18-1411/16-15-СГ, за якими ОСОБА_3Д, надано земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області на умовах оренди для ведення фермерського господарства строком на 21 рік з орендною платою в розмірі 7% від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації 3,997 та 1, 756, що уточнюються щорічно: кадастровий номер 592418700:02:001:0006, площею 118,0998 га , 5924187100:02:001:0176, площею 21, 8654 га, 5924187100:03:001:0011, площею 48,3912 га, 5924187100:03:001:0012, площею 72,4939 га, 5924187100:02:001:0005, площею 4,8422 га.

Згідно ситуаційних планів та викопіювання з проекту формування території Перехрестівської сільської ради наданні у користування ОСОБА_3 зазначені земельні ділянки не межують між собою й розташовані на різних полях, відтак відсутні підстави уважати дотриманими вимоги закону про надання таких єдиним масивом.

На підставі вищевказаних наказів 30 квітня 2015 року між Головним управлінням Держземагентсва у Сумській області та ОСОБА_3 укладені договори оренди спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які знаходяться на території Перехрестівської сільської ради Роменського району, а саме: земельної ділянки, загальною площею 21,8654 га, кадастровий номер 5924187100:02:001:0176; земельної ділянки, загальною площею 4,8422 га, кадастровий номер 5924187100:02:001:0005; земельної ділянки, загальною площею 48,3912 га, кадастровий номер 5924187100:001:0011; земельної ділянки, загальною площею 118,0998 га, кадастровий номер 5924187100:02:001:0006; земельної ділянки, загальною площею 72,4939 га, кадастровий номер 5924187100:03:001:0012, договори укладено на 21 рік.

З витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого нерухомого майна вбачається, що державна реєстрація права оренди за оспорюваними договорами здійснена реєстраційною службою Роменського міськрайонного управління юстиції 14 та 15 травня 2015 року за номерами запису 9667482, 9672022, 9672587, 9660576, 9669862.

Проте, за змістом пунктів 2.3 та 2.5 оспорюваних договорів оренди нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які є державною власністю, не визначена, що також є порушенням вищезазначених вимог закону.

Тому, за встановлених фактичних обставин справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недотримання відповідачами на час видання оспорюваних наказів та укладення договорів оренди вимог закону про надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства єдиним масивом та визначення орендної плати на підставі нормативно-грошової оцінки таких ділянок.

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10 листопада 2015 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -