Рішення № 5563529, 21.05.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.09 Справа № 18/86/09

Суддя Носівець В.В.

за позовом концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79 а)

до приватного підприємця ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_2, АДРЕСА_1)

про стягнення 2444,48 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Іванчик О.М. довіреність 5164/27-19 від 11.09.2008 р.

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 26.03.2009 року звернувся позивач - концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району з позовною заявою до відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2444,48 грн., на підставі договору № 349 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2003 р., ст.ст. 258, 526, 530, 538 ЦК України та ст.ст. 1, 2, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 31.03.2009 року порушено провадження у справі № 18/86/09, судове засідання призначено на 27.04.2009 р. Ухвалою суду від 27.04.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, в звязку із незявлення відповідача у судове засідання, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 21.05.2009 р.

В судовому засіданні 21.05.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав детальний розрахунок відпущеної теплової енергії ПП ОСОБА_1, який прийнятий судом та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання 21.05.2009 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, які були направлені на адресу відповідача, саме на юридичну адресу: 69068, АДРЕСА_1, яка зазначені у позові і у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.04.2009р. серії АВ № 111629, до суду повернулися, але із відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Судом зроблений запит, згідно зі статтею 38 ГПК України, до адресно-довідкового бюро УМВС України в Запорізькій області, отримана відповідь, де зазначено, що гр. ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на вказану адресу, судом перенаправлені ухвали, що повернулися від відповідача, які отримані відповідачем особисто, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 20.05.2009 р. № 5637147.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

У судовому засіданні 21.05.2009 р., за згодою представника позивача, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2003 року концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (надалі позивач) та приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі відповідач) уклали договір № 349 про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі договір).

Позивач взяв на себе зобовязання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію разом із втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі позивача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним договором (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, теплова енергія постачається відповідачу у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію в період опалювального сезону.

Згідно умов договору він набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.11.2003 р. по 30.04.2005 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання (п. 10.1. договору). Судом встановлено, що договір, на час розгляду справи в суді, пролонгований і є діючим.

Відповідач, відповідно умов договору (п. 3.2.2.), зобовязався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI договору.

Відповідно до п. 6.1. договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі в національній одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Позивач після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає відповідачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Відповідач зобовязаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його позивачу. Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена відповідачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку.

Відповідач зобовязаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію (п.п. 6.2., 6.3., 6.4., 6.5.).

Позивач, на виконання умов договору, з жовтня 2006 р. по січень 2009 р. поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 2444,48 грн. та виставив відповідні рахунки-фактури на сплату отриманої теплової енергії у гарячій воді, а також направив йому акти приймання-передачі теплової енергії, для оформлення їх належним чином.

Так, відповідачу були виставлені рахунки: рахунок-фактура від 31.10.2006 р. на суму 42,91 грн., рахунок-фактура від 30.11.2006р. на суму 116,30 грн., рахунок-фактура від 31.12.2006 р. на суму 129,73 грн., рахунок від 31.01.2007 р. на суму 118,72 грн., рахунок від 28.02.2007 р. на суму 181,46грн., рахунок від 31.03.2007 р. на суму 142,67 грн., рахунок від 30.04.2007 р. на суму 14,70 грн., рахунок від 31.10.2007 р. на суму 62,41 грн., рахунок від 30.11.2007 р. на суму 175,88 грн., рахунок від 31.12.2007 р. на суму 180,71 грн., рахунок від 31.01.2008 р. на суму 223,07грн., рахунок від 29.02.2008 р. на суму 209,32 грн., рахунок від 31.03.2008 р. на суму 140,57грн., рахунок від 31.08.2008 р. на суму 22,46 грн., рахунок від 30.09.2008 р. на суму 22,46 грн., рахунок від 31.10.2008 р. на суму 22,46 грн., рахунок від 30.11.2008 р. на суму 132,66 грн., рахунок від 31.12.2008 р. на суму 242,52грн., рахунок від 31.09.2009 р. на суму 263,47 грн., всього на загальну суму 2444,48 грн.

Відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг, за період часу з жовтня 2006 р. по січень 2009 р., та не підписав відповідні акти приймання-передачі теплової енергії.

Заборгованість відповідача перед позивачем за період з жовтня 2006 року по січень 2009 року, на час розгляду справи у суді, складає 2444,48 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні.

Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2444,48грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_2, юридична адреса: 69068, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 у ЗОД АКПБ “Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДПРОУ 32121458) 2444 (дві тисячі чотириста сорок чотири) грн. 48 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В.Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 29.05.2009 р.