Рішення № 55632360, 26.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/834/16 Справа № 189/810/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Максюти Ж.І., Прозорової М.Л.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом поділ спільного майна подружжя, яка була уточнена в процесі розгляду справи, посилаючись на те, що 14 березня 2008 року між нею та відповідачем ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, проте спільне подружнє життя у нех не склалося. На даний час їхні шлюбні відносини фактично припинені. За період шлюбу сторонами було спільно набуте таке майно, що складається з транспортних засобів:- автомобіль НОМЕР_1; автомобіль НОМЕР_2; автомобільний причіп марки ГКБ 8350, д.н. НОМЕР_3; автомобіль марки «Камаз» 53212 10850, д.н. НОМЕР_4; автомобіль НОМЕР_5. Також, за період шлюбу ними було спільно набуте майно, що складається із сільськогосподарської техніки, а саме: комбайн зернозбиральний JohnDeer 9600, н.з. 22149 АЕ; трактор колісний John Deer 8310 R н.з. 28383 АЕ; трактор колісний «Беларусь» 892, н.з. 19017 АЕ, та обєкт нерухомості, а саме: комплекс нежитлових будівель, що розташований за адресою: с. Червоний Лиман, вул. Пушкіна, 4-Б Покровського району Дніпропетровської області.

Враховуючи, що ніякого договору про набуте майно між сторонами укладено не було позивач вважає, що воно належить по 1/2 частці кожному, у звязку з чим позивач просить суд визнати за нею в порядку поділу сумісного майна подружжя право власності на: 1/2 частину вказаних вище автомобільної техніки та 1/2 частину комплексу нежитлових будівель, розташованого за адресою: с. Червоний Лиман, вул. Пушкіна, 4-Б Покровського району Дніпропетровської області, а також стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 3654 грн.

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом про поділ майна подружжя, в якому послався на те, що 14 березня 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб. У період шлюбу сторонами було придбано квартиру, що знаходиться на адресою: 53600, АДРЕСА_1. Правовстановлюючі документи не нерухоме майно оформили на ОСОБА_2 Оскільки будь-яких договорів щодо розміру частки у спільному майні сторони не укладали, частка ОСОБА_3 у вказаному спільному майні складає 1/2 частину спільного майна. В зв'язку з цим, ОСОБА_3 просить виділити та визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: 53600, АДРЕСА_2, а іншу частину залишити у власності відповідача, а також просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, а зустрічний позов Климучка задоволено та ухвалено: поділити та визнати право власності на майно, що є спільною власністю подружжя, а саме: виділити та визнати право власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/2 частині за кожним квартири, що знаходиться за адресою: 53600, АДРЕСА_2 та стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 250 грн. (Т.2 а.с. 10-13)

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні її позову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони з 14 березня 2008 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 27 січня 2015 року (а.с. 21, 46 Т.1)

Угоди про поділ спільного майна при розірванні шлюбу сторони не досягли.

Крім того, судом встановлено, що за час шлюбу ними на підставі договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2012 року було придбано квартиру №5, що знаходиться за адресою: cмт. Покровське Дніпропетровської області по вулиці Леніна, 121-А, вартістю 148000 грн., покупцем в договорі зазначено ОСОБА_2 (а.с. 72 Т.1).

Положеннями ст. 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи що вказана квартира була набута сторонами під час шлюбу колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що ця квартира є спільною сумісною власністю подружжя та обгрунтовано задовольнив зустрічний позов ОСОБА_3

Разом з цим з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 про поділ майна подружжя колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що фермерське господарство є іншим видом підприємства ніж приватне підприємство та відрізняється своєю організаційною формою, а тому рішення Конституційного суду України 17-рп/2012 від 19 вересня 2012 року, яким визначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 61 СК України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства субєктом права спільної сумісної власності подружжя не може бути застосовано, а також спірне майно, тобто автомобілі та комплекс нежитлових будівель належить юридичній особі, а не подружжю.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Так, судом встановлено, що відповідно листа управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації від 19 березня 2015 року за №14/4409, згідно всіх наявних компютерних баз даних та «НАІС ДДАІ», станом на 19 березня 2015 року за ОСОБА_3, зареєстровано: причіп легковий синій, 1995 р., державний номерний знак НОМЕР_6, а за СФГ «Климчука Валерія Михайловича» зареєстровано:

-автомобіль марки Mitsubishi PajeroSport 2.5 TD 2477, державний номер номерний знак НОМЕР_7, перебуває на обліку з 11 липня 2014 року;

-автомобіль марки «МАЗ» 5337 11150, державний номерний знак НОМЕР_8, перебуває на обліку з 22 березня 2012 року;

-автомобіль марки «ЗІЛ» 130 6000, державний номерний знак НОМЕР_9, перебуває на обліку з 18 жовтня 2006 року ;

-саморобний причіп, державний номерний знак НОМЕР_10, перебуває на обліку з 18 жовтня 2006 року;

-автомобіль марки «ГАЗ» 53А 4300, державний номерний знак НОМЕР_11, перебуває на обліку з 13 травня 2003 року;

-автомобіль марки «ГАЗ» 2705 2500, державний номерний знак НОМЕР_12, перебуває на обліку з 15 березня 2006 року;

-автомобіль марки «ГАРЗ» СС-3309 4750, державний номерний знак НОМЕР_13, перебуває на обліку з 16 листопада 2007 року;

-автомобіль марки «ГАЗ» 53 4750, державний номерний знак НОМЕР_14, перебуває на обліку з 15 березня 2006 року;

- автомобіль марки «Volkswagen», модель «Caddy», державний номерний знак НОМЕР_15, перебуває на обліку з 18 грудня 2007 року;

-автомобіль марки ГКБ 8350, державний номерний знак НОМЕР_3, перебуває на обліку з 02 листопада 2011 року;

- автомобіль марки «Камаз» 55102 10900, державний номерний знак НОМЕР_16, перебуває на обліку з 18 жовтня 2006 року;

- автомобіль марки «Камаз» 53212 10850, державний номерний знак НОМЕР_4, перебуває на обліку з 09 вересня 2010 року;

-автомобіль марки «ГАЗ» 3302-414 2464, державний номерний знак НОМЕР_17, перебуває на обліку з 05 червня 2009 року (а.с.11-12 Т.1).

А, як вбачається з повідомлення від Державної інсепкції сільського господарства в Дніпропетровській області Держсільгоспінспеції України від 16 липня 2015 року за вих №071/07109/4549 за СФГ «Климчука Валерія Михайловича» зареєстровано наступну сульськогосподарську техніку:

-комбайн зернозбиральний «John Deer 9600», 1996 року випуску, реєстраційний номер 22149АЕ, зареєстровано 09 липня 2010 року;

-трактор колісний марки «John Deer 8310R», 2011 року випуску, реєстраційний номер 28383АЕ, зареєстровано 20 березня 2012 року;

-трактор колісний «Беларусь-892», 2008 року випуску, реєстраційний номер 19017АЕ, зареєстровано 11 червня 2009 року;

-трактор колісний «Беларусь-892», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_18, зареєстровано 11 жовтня 2007 року;

-трактор колісний «К-700А ПЕ», 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_19, зареєстровано 04 березня 2002 року;

-трактор колісний «МТЗ-82», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_20, зареєстровано 17 березня 2006 року;

-трактор колісний «ЮМЗ-6КЛ», 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_21, зареєстровано 17 березня 2006 року;

-комбайн зернозбиральний «СК-5 «Нива», 1981 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_22, зареєстровано 25 листопада 2003 року;

-комбайн зернозбиральний «СК-5 «Нива», 1981 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_23, зареєстровано 25 листопада 2003 року (а.с. 170 Т.1)

Тобто, в період шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було придбано та зареєстровано за СФГ «Климчука Валерія Михайловича», рухоме майно, а саме:

-автомобіль НОМЕР_24, зареєстровано 11 липня 2014 року;

-автомобіль «МАЗ 5337 11150», 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_25, зареєстровано 22 березня 2012 року;

-автомобільний причіп марким ГКБ 8350, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_26, зареєстровано 02 листопада 2011 року;

-автомобіль «КАМАЗ 53212 10850», 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_27, зареєстровано 09 вересня 2010 року;

-автомобіль «ГАЗ 3302-414 2464», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_28, зареєстровано 05 червня 2009 року;

-комбайн зернозбиральний «John Deer 9600», 1996 року випуску, реєстраційний номер 22149АЕ, зареєстровано 09 липня 2010 року;

-трактор колісний марки «John Deer 8310R», 2011 року випуску, реєстраційний номер 28383АЕ, зареєстровано 20 березня 2012 року;

-трактор колісний «Беларусь-892», 2008 року випуску, реєстраційний номер 19017АЕ, зареєстровано 11 червня 2009 року.

Крім того, відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від від 05 лютого 2007 року, а також з витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 липня 2014 року №24454372, власником комплексу нежитлових будівель за адресою: с. Червоний Лиман, вул. Пушкіна, 4-Б Покровського району Дніпропетровської області, яке складалося із А1-майстерні, Б1-склад запчастин та В1-заправка для тракторів, є СФГ «ОСОБА_3М.», вартістю 776761 грн. (а.с.145-148 Т.1, 76-112 Т.2).

Також судом встановлено, що у 2013 році було здійснено переобладнання та добудову приміщень комплексу нежитлових будівель за адресою: с. Червоний Лиман, вул. Пушкіна, 4-Б Покровського району Дніпропетровської області, та відповідно до декларації про готовність обєкту до експлуатації від 23 грудня 2013 року, технічного паспорту та свідоцтва про державну реєстрацію від 18 липня 2014 року, вказаний комплекс нежитлових будівель складається із: А1-майстерня, Б1-бокси гаражів, Г1-нежитлова будівля зерноскладу, Д1-бокси гаражів, Л1-нежитлова будівля зерноскладу, М1- нежитлова будівля зерноскладу, Р1- нежитлова будівля зерноскладу,В1-заправка, Ж1-навіс, З1-нежитлова будівля складу запчастин, П1-нежитлова будівля току, С1-нежитлова будівля очисного комплексу, Н1-теплиця, Т1-вбиральня, К1-водоколонка, №1-6 огорожа, І-бруківка та становить загальну суму в розмірі 5359912 грн., а вартість Н1-теплиці складає 2817044 грн. 80 коп. станом на 13 січня 2016 року (а.с. 113-154 Т.2).

Як вбачається з матеріалів справи згідно статутів селянського фермерського господарства «Климчука Валерія Михайловича», головою СФГ «ОСОБА_3М.» є ОСОБА_3, а інших членів немає (а.с. 140-143, 232-248 Т.1)

Так, відповідно до Конституції України засади регулювання шлюбу і сім'ї визначаються виключно законами України; шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (ч.1 ст. 51, п.6 ч.1 ст. 92. У статті 3 СК України встановлено, що сім'я створюється на підставі шлюбу та на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, серед яких визначено проживання жінки та чоловіка однією сім'єю.

Рівність прав і обов'язків у шлюбі та сім'ї включає в себе також їх рівність у майнових відносинах, які регулюються положеннями СК України та ЦК України.

Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 СК).

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч.1 ст. 61 СК).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 Сімейного Кодексу України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.ч.1, 2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (ч.2 ст. 364 ЦК України).

З наведених положень випливає, що власність у сім'ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя. Підставами набуття права спільної сумісної власності подружжя є юридично визначений факт шлюбних відносин або проживання чоловіка і жінки однією сім'єю, а особистої приватної власності кожного з подружжя є, зокрема, поділ, виділ належної частки за законом та спадкування.

Відповідно до Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Одним із видів розпоряджання власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом; законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (стаття 320 ЦК України).

В Україні залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу діють підприємства унітарні та корпоративні; унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства; унітарними є підприємства, засновані, зокрема, на приватній власності засновника (частини третя, четверта статті 63 Господарського кодексу України).

Матеріальну основу діяльності підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства; джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України (частини перша, друга статті 66 ГК України).

Вклад до статутного капіталу та виділене із спільної сумісної власності подружжя майно (кошти) передаються у власність приватного підприємства. Відповідно до статті 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності; до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом; підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю; підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів. Тобто зі змісту цієї статті вбачається, що стосовно підприємства як єдиного майнового комплексу або його частини можуть виникати цивільні права і обов'язки.

А в рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2012 від 19 вересня 2012 року «У справі за конституційним зверненням приватного підприємства "ІКІО" щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України» вказано, що приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об'єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об'єктом їх спільної сумісної власності.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону, а відповідно до ч.1 ст.113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства, та його (їх) праці чи використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності субєкта господарювання юридичної особи.

Враховуючи те, що фермерське господарство, а в даному випадку СФГ «Климчука Валерія Михайловича», власником та єдиним членом якого є відповідач ОСОБА_4, яке за своєю формою є приватним підприємством, що діє на основі приватної власності субєкта господарювання, а тому на це підприємство розповсюджується і вказане вище рішення Конституційного суду України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рухоме майно, а саме:

-автомобіль НОМЕР_24, зареєстровано 11 липня 2014 року;

-автомобіль «МАЗ 5337 11150», 1992 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_25, зареєстровано 22 березня 2012 року;

-автомобільний причіп марким ГКБ 8350, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_26, зареєстровано 02 листопада 2011 року;

-автомобіль «КАМАЗ 53212 10850», 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_27, зареєстровано 09 вересня 2010 року;

-автомобіль «ГАЗ 3302-414 2464», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_28, зареєстровано 05 червня 2009 року;

-комбайн зернозбиральний «John Deer 9600», 1996 року випуску, реєстраційний номер 22149АЕ, зареєстровано 09 липня 2010 року;

-трактор колісний марки «John Deer 8310R», 2011 року випуску, реєстраційний номер 28383АЕ, зареєстровано 20 березня 2012 року;

-трактор колісний «Беларусь-892», 2008 року випуску, реєстраційний номер 19017АЕ, зареєстровано 11 червня 2009 року, є обєктами спільної сумісної власності подружжя, оскільки набуті за кошти подружжя в період шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про що зокрема зазначила сама позивач у судовому засіданні, а відповідач ОСОБА_3 ці обставини не спростував, а тому ці доводи позивача на думку колегії суддів є слушними та суд їх приймає.

Що стосується комплексу нежитлових будівель, що розташований за адресою: с. Червоний Лиман, вул. Пушкіна, 4-Б Покровського району Дніпропетровської області, колегія суддів також вважає спільною сумісною власністю подружжя, оскільки за період шлюбу цей комплекс приміщень у 2013 році був за грошові кошти подружжя перебудований та добудований іншими приміщеннями та який на даний час складається із: А1-майстерня, Б1-бокси гаражів, Г1-нежитлова будівля зерноскладу, Д1-бокси гаражів, Л1-нежитлова будівля зерноскладу, М1- нежитлова будівля зерноскладу, Р1- нежитлова будівля зерноскладу,В1-заправка, Ж1-навіс, З1-нежитлова будівля складу запчастин, П1-нежитлова будівля току, С1-нежитлова будівля очисного комплексу, Т1-вбиральня, К1-водоколонка, №1-6 огорожа, І-бруківка, та вартість його відповідно збільшилася із 776761 грн. до 5359912 грн., а також побудовано теплицю Н1-теплиці, вартість якої складає 2817044 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, а статтею 69 цього Кодексу дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обгрунтованими, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому апеляційна скарги підлягає задово ленню, а рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Що стосується рішення суду про задоволення зустрічного позову, кодлегія суддів вважає його обгрунтованим та ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_29) право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, а саме:

-автомобіля НОМЕР_24;

-автомобіля «МАЗ 5337 11150», 1992 року випуску, номер шасі ХТМ5333700N0014455, реєстраційний номер НОМЕР_25;

-автомобільного причіпу марким ГКБ 8350, 1988 року випуску, номер шасі 835000102411962, реєстраційний номер НОМЕР_26;

-автомобіля «КАМАЗ 53212 10850», 1990 року випуску, номер шасі 53200366143, реєстраційний номер НОМЕР_27;

-автомобіля «ГАЗ 3302-414 2464», 2008 року випуску, номер шасі Х9633020092355598, номер кузову 33020090557096, реєстраційний номер НОМЕР_28;

-комбайну зернозбирального «John Deer 9600», 1996 року випуску, заводський номер 640958, реєстраційний номер 22149АЕ;

-трактору колісного марки «John Deer 8310R», 2011 року випуску, заводський номер 1RW8310RPBP053133, реєстраційний номер 28383АЕ;

-трактору «Беларусь-892», 2008 року випуску, заводський номер 90806542, реєстраційний номер 19017АЕ.

- комплексу нежитлових будівель, а саме: А1-майстерня, Б1-бокси гаражів, Г1-нежитлова будівля зерноскладу, Д1-бокси гаражів, Л1-нежитлова будівля зерноскладу, М1- нежитлова будівля зерноскладу, Р1- нежитлова будівля зерноскладу,В1-заправка, Ж1-навіс, З1-нежитлова будівля складу запчастин, П1-нежитлова будівля току, С1-нежитлова будівля очисного комплексу, Н1-теплиця, Т1-вбиральня, К1-водоколонка, №1-6 огорожа, І-бруківка, що знаходяться по вулиці Пушкіна, 4б, в с.Червоний Лиман Покровського району Дніпропетровської області.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді